Як Порошенко створює власну армію суддів

Канал 24
Як Порошенко створює власну армію суддів

10 листопада президент призначив до нового Верховного Суду 113 суддів, майже чверть з яких отримали негативні висновки Громадської ради доброчесності.

Конкурс, який тривав рік і є візитною карткою судової реформи імені Порошенка, закінчився обранням до нового суду тих, хто забороняв мирні зібрання у часи Майдану, грубо порушував основоположні права людини, вказував недостовірні відомості у декларації доброчесності, має майно незрозмілого походження, виносив політично вмотивовані рішення — одним словом, тих, кого в новому Верховному Суді бути не повинно.

Ви скажете: гаразд, четверта частина від сотні — це багато, але все одно меншість. А значить переважна кількість суддів нового суду — все-таки люди з незаплямованою репутацією, ще немає підстав їм не довіряти, і Верховний Суд має всі шанси бути незалежним.

Має. Поки суддів 113. Однак максимальний склад Верховного суду — це 200 суддів. Решта 87 будуть призначатись протягом наступних місяців, і якщо на ці посади потряплять ті, хто діятиме в інтересах своїх патронів з високих кабінетів, ми отримаємо ручний суд, тільки по-новому.

Порошенко прийняв присягу суддів Верховного Суду

Про реальність такої загрози свідчать кандидати, яких вже подали на призначення буквально за кілька днів після урочистого прийняття присяги новопризначеними суддями Верховного Суду.

14 листопада Вища рада правосуддя подала на підпис президенту ще двох кандидатів – Тетяну Стрелець і Сергія Погрібного. Обидва не пройшли громадську перевірку на доброчесність.

Читайте також: "Воно (ніби) працює": НАЗК оголосило фіктивний тендер щодо е-декларування

Перша кандидатка, суддя Вищого адмінсуду Тетяна Стрелець, рятувала суддів Майдану від звільнення. Будучи суддею Вищого адмінсуду вона у складі колегії скасовувала подання Вищої ради юстиції про звільнення п’яти суддів, які свавільно брали під варту або позбавляли права керування транспортними засобами учасників подій Революції Гідності. Усі п’ять постанов пізніше були скасовані. Як зазначила у своєму висновку Громадська рада доброчесності, "кандидатка не лише не сприяла відновленню довіри до судової влади, а навпаки – утверджувала у суспільстві уявлення про панування безкарності і кругової поруки в суддівському корпусі".

Другий кандидат, суддя Приморського районного суду Одеси Сергій Погрібний, ухвалював сумнівні рішення. Наприклад, він дозволив приватній фірмі приватизувати частину пляжного узбережжя в Одесі. Пізніше його рішення було оскаржене прокуратурарою і скасоване. Іншим рішенням він по суті легалізував незаконне захоплення землі під будівництво. Це рішення газета "Дзеркало тижня" свого часу назвала "рейдерським ноу-хау". Обидва рішення приймались в інтересах компаній, які мають спільних засновників і пов’язані із чиновниками місцевого рівня.

Суддя Сергій Погрібний

Окрім сумнівних рішень, запитання до судді викликають статки незрозумілого походження. Погрібний, який все життя працював тільки в університеті та в суді, не тільки утримує дружину і сина зі своєї суддівської зарплатні, але й забезпечив себе і родину трьома квартирами, п’ятьма земельними ділянками, дачею, двома автомобілями, ще й готівкою у розмірі 123 тисячі доларів. Ця сума перевищує сукупний дохід родини за два 2014-2015 роки.

Разом із Стрелець і Погрібним Вища рада правосуддя хотіла рекомендувати на призначення ще одну одіозну кандидатку – голову Ради суддів України, суддю Верховного Суду Валентину Симоненко.

Читайте також: Що не так з системою е-декларування, хто винен і що робити далі

Перевіряючи Симоненко, Громадська рада доброчесності виявила, що її рідна сестра працює на окупаційну владу в Криму, сама Симоненко неодноразово їздила до Криму, в той час як її чоловік протягом 2014 і 2015 років після окупації Криму продовжував розвивати ділові відносини з окупованими територіями.

До речі, під час перевірки Громадська рада доброчесності з’ясувала, що в своїй декларацій Симоненко "забула" задекларувати бізнес свого чоловіка.

Ці кандидати пройшли конкурс, тому що суддівський орган, який відбирав кандидатів, знехтував наведеними фактами.

Вища кваліфікаційна комісія суддів подолала більшістю голосів негативні висновки Громадської ради доброчесності, бо не вважає їх достатнім обгрунтуванням недоброчесності цих суддів.

До речі, це та сама Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка до четвертої річниці початку Революції Гідності цього року дозволила п’ятьом суддям Майдану і далі вершити правосуддя. Усі п'ять суддів Апеляційного суду Київської області, які приймали рішення у сфабрикованих справах про позбавлення прав керування транспортними засобами учасників автопробігу до Межигір'я наприкінці грудня 2013 року, успішно пройшли кваліфікаційне оцінювання.

Тобто Вища кваліфікаційна комісія суддів підтвердила їх достатню кваліфікацію для того, щоб виносити рішенням іменем України, іншими словами — все ці судді під час Майдану все правильно робили, а злочинцями були учасники Майдану.

І так само, як кваліфікаційна комісія не побачила проблеми в діях цих суддів, цей суддівський орган не побачив проблем і в загалом 57% випадків, по яких Громадська рада доброченості давала негативні висновки. Так-так, більше ніж в половині випадків кваліфікаційна комісія подолала негативні висновки громадськості. А щоб приховати це, почала їх безсоромно оббріхувати.

І коли в публічних виступах президента ви чуєте, що безпрецедентно прозорий конкурс до Верховного Суду відбувався із врахуванням позиції громадськості, фактично це треба розуміти так: ви тут всі можете радитись скільки вам треба, а я потім вирішу як це треба мені. І все це виглядає як махінації класичного узурпатора, який обманює як українське суспільство, так і міжнародні інсититуції.

Читайте також: Вирішальний момент: як захистити й забезпечити незалежність антикорупційних органів

Обурена цими публічними маніпуляціями, Громадська рада доброчесності навіть публічно звернулась до президента із заявою про те, що їх фактично використали для легітимізації потрібного результату в очах суспільства та міжнародної спільноти. Просто нахабно скористались, щоби прикрити своє злочинне намагання зберегти кругову поруку в судах.

Якщо Стрелець, Погрібний і Симоненко будуть призначені суддями Верховного Суду, це означатиме, що президент робить впевнені ще два кроки до збереження тотально пов’язаної круговою порукою судової системи, а ми з вами — на два кроки далі від правосуддя в Україні. Бо Верховний Суд є не тільки останньою інстанцією для оскарження рішень місцевих і апеляційних судів. Верховний Суд формує судову практику для застосування судами всіх рівнів. Тобто от вирішіть Верховний суд, що рейдерство законне — і всі суди всіх рівнів по всій країні будуть в аналогічних випадках приймати рішення, що рейдерство законне. І чим тоді це відрізнятиметься від того, що було за Януковича? Можливо, ще більшою та нахабною узурпацією влади?

Думайте і робіть висновки. Одного дня саме ваша свідома позиція може змінити все.