Дмитро Волошин: наші в Європі. Плюси і мінуси ринку ЄС на прикладі успішних українських стартапів

Finance.UA
Дмитро Волошин: наші в Європі. Плюси і мінуси ринку ЄС на прикладі успішних українських стартапів

З кожним роком, незважаючи на складні економічні умови, стартапів в Україні стає все більше. Однак далеко не всі вони з успіхом долають навіть перші місяці існування. Як правильно і послідовно підійти до розвитку стартапу і вивести його на європейський рівень, почуваючись при цьому комфортно?

Український ринок інноваційних бізнес-проектів стрімко зростає і розвивається. Сьогодні вже складно здивувати кого-небудь свіжою ідеєю, однак одиницям це все ж таки вдається.

Найбільш заповзятливим і наполегливим засновникам стартапів сьогодні необхідно не тільки розвивати свій бізнес і заробляти на території України, але і збільшувати масштаби стартапу до європейського рівня, адже там і умови, і ринок абсолютно інші.

Молоді амбітні підприємці мріють вивести бізнес за кордон, однак досягти світового рівня — завдання далеко не з легких. І навіть потрапивши в європейську середу, українські стартапи далеко не завжди працюють впевнено та комфортно.

Розглянемо детальніше, як почуваються українські стартапи в країнах Євросоюзу, і що необхідно зробити, щоб там працювати.

Актуальна європейська ідея

Будь-який бізнес починається з ідеї. Вона повинна бути не тільки привабливою, корисною, але і своєчасною, актуальною. Важливо не тільки розуміти, для якої цільової аудиторії створюється стартап, але і як її зацікавити і залучити. Підприємцю необхідно виробити схему отримання прибутку і не просто «виживання» на ринку, але і активного розвитку до європейського і світового рівнів.

Ринок будь-яких продуктів або послуг швидко змінюється — разом з уподобаннями клієнтів, а значить, найчастіше знайти по-справжньому «свій продукт» можна лише в процесі роботи.

Так, наприклад, український проект Ajax Systems, який виготовляє пристрої для захисту будинку, працює відразу в кількох актуальних напрямках. Компанія використовує бездротові технології, робить свій внесок у розвиток інтернету речей, розробляє власні програми для натільних гаджетів. Все це — тренди в світі стартапів.

З такими розробками можна претендувати і на увагу інвесторів, і на популярність у європейських покупців. Не дивно, що ЄС вже став головним ринком збуту для компанії.

Ще один приклад українського стартапу з ідеєю європейського рівня — Ecoisme, чия продукція допомагає економити електроенергію. У 2014 році його команда отримала запрошення на польський інкубатор Hubraum і переїхала до Кракова, в 2016-му переміг у номінації Connected Home на європейському EDF Pulse, і тепер штаб-квартира проекту знаходиться в Лондоні.

«Бойова» команда

Без згуртованої і готової до всього команди успішний стартап за межами рідної країни просто немислимий. За будь-якою історією успіху і визнання стоять місяці, а то й роки плідної роботи, падіння і злети, поразки і перемоги.

Знайти свою dream team буває досить складно. У хвилини невдач партнери розходяться, сходяться, шукають нових членів команди. «Біля керма», як правило, залишаються лише найстійкіші.

Нескромно наведу як приклад наш проект. До того як ми сформували підсумкову команду, отримали $1,3 млн інвестицій і вийшли на європейський рівень, СЕО Preply Кирило Бігай кілька разів значно ризикував, йшов ва-банк, програвав, але все ж таки не впадав у відчай і досяг успіху. Дві невдалі спроби запуску підтвердили, що роботу слід будувати на популярному в Кремнієвій долині твердженні, що в успішній команді стартапу обов’язково повинні бути три людини: Hacker (програмування та підтримка), Hustler (продажі і маркетинг) і Hipster (дизайн і візуальне подання).

Зараз частка країн ЄС у нас дає приблизно 30% прибутку. Значна частина — ринки DACH-регіону: Німеччина, Австрія, Швейцарія. У них зазвичай високий чек, працювати з цими клієнтами легко. Але для них, а також для користувачів з Італії і Франції, дуже важлива якісна локалізація. Ще один перспективний ринок — Польща, до того ж вона близька нам за менталітетом.

Стартовий капітал потрібного рівня

Якою б інноваційною та актуальною не була ідея, якою б міцною і прогресивною не була команда, фінансове питання нерідко стоїть гостро, особливо в Європі. Звичайно, необхідні для розвитку та підтримки стартапу кошти залежать від його специфіки, проте інвестиції і стартовий капітал життєво необхідні.

Причому, щоб просуватися на європейський ринок, слід враховувати його специфіку і фінансовий оборот. Потрібно оцінити, чи вистачить у компанії грошей на розвиток, чи вдасться залучити нові вкладення.

Конкретна сума залежить від обраного ринку, ніші, конкуренції на ній, технічної складності самого проекту. Приміром, СЕО Poptop.fm Євген Шестопал підрахував, що для запуску стартапу у Великобританії знадобиться $300 тисяч. Нагадаю, в 2014-му проект виграв грант британського уряду і переїхав в Ньюкасл.

За нашими підрахунками, відправною точкою можна вважати цифру в $100 тисяч — за умови, що проект зможе заробляти і покривати хоча б операційні витрати.

Переваги європейських ринків

Порівнюючи українські та закордонні стартапи, можна помітити колосальну різницю. В Європі ринок і можливості бізнесу набагато ширші. Та й державна підтримка в країнах ЄС набагато якісніша.

Сучасні українські стартапи відрізняються унікальністю ідей і соціальної складової, що високо цінується на європейському ринку. Перевагою для українського бізнесу в Європі є наступні складові:

  • Більш широкі можливості для пошуку інвесторів. Так, відповідно до спільного звіту за результатами дослідження інвестиційного банку Clipperton і ресурсу WhoGotFunded, за 2016 рік стартапи в Європі залучили близько $12 млрд інвестицій, передає TechCrunch.
  • Акселераційні програми. У Польщі, приміром, існує відразу кілька інкубаторів, частина з яких спонсорується урядом або університетами: Lodz Technology Incubator, Jagiellonian Center of Innovation, Startup Hub Poland. Подібна ситуація і в інших європейських країнах.
  • Стартап-візи. У Великій Британії підприємцям видається віза типу Tier 1 (Entrepreneur) на три роки. Візу можна отримати при дотриманні низки умов, серед яких — володіння мовою на належному рівні, матеріальне забезпечення себе/сім’ї, отримання інвестицій у розмірі не менше ніж £50 тисяч кваліфікованих британських інвесторів.
  • Спрощене оподаткування. У Латвії податок на прибуток становить 15%. Якщо торгові операції проводяться на території Латвії, ПДВ становитиме 20%, на території будь-якої іншої країни ЄС — ПДВ 0%.

Для мікропідприємств передбачено податок з обороту грошових коштів у розмірі 9%.

  • Перспективи. У Європі українські стартапи отримують можливість більш динамічно розвиватися, значно розширювати аудиторію, а значить — і збільшувати прибуток з виходом на світовий ринок.

До чого готуватися: складнощі ринків ЄС

Незважаючи на всі європейські «бонуси», недоліків на ринках ЄС теж чимало. Розвиваючи власний стартап в Європі, можна зіткнутися з наступним:

  • Відмінності в менталітеті і сприйнятті. Не всі товари/послуги універсальні. Якщо європейська країна, в яку підприємець вирішив переїхати для розширення бізнесу, разюче відрізняється від України, в процесі ведення бізнесу необхідно враховувати цей факт і «підлаштовуватися» під місцеве середовище.
  • Частка акселератора в компанії. Якщо ви вирішите скористатися допомогою акселератора або інкубатора, не забувайте враховувати його комісію. У Болгарії, приміром, акселератори беруть в середньому 8% частки стартапу, і це невисока цифра. Також важливо уточнити, що саме входить в програму, а що доведеться оплачувати самостійно: скільки піде на візи, квитки, житло, зв’язок з «рідним» офісом.
  • Високий рівень та вартість життя. В Європі набагато вищі ціни на рекламні та маркетингові послуги, більш складний і дорогий процес оренди офісу/квартири/приміщення, а ще — вищі заробітні плати, тому залучити потрібних фахівців буде дорожче.

Іти за європейською мрією чи ні — справа суто особиста. Комусь комфортніше в «своїх стінах», а у когось є непереборне бажання досягти більшого і вийти зі стартапом на світовий рівень.

У будь-якому разі, Європа чекає своїх героїв. Можливо, ними станете саме ви.

Дмитро Волошин, співзасновник і СЕО Preply — міжнародного маркетплейса для пошуку репетиторів