Співголова "Реанімаційного пакету реформ" розповів про успіхи і провали реформ-2017

Експрес 2
Співголова

Громадські експертні організації, які після Революції Гідності стали так званими промоутерами реформ, закликають депутатів: той етап роботи парламенту, який розпочався минулого тижня, політики мають використати як новий шанс результативно попрацювати для просування змін саме у тих сферах, де їх зачекалися найбільше -- в освіті, медицині, соціальній сфері, насамперед у пенсійному забезпеченні, пише газета Експрес.

Щоб дізнатися, в яких напрямах українці мають підстави найближчим часом чекати успішного реформування свого життя, а в яких зміни явно забуксували, ми запросили на розмову Ярослава Юрчишина -- виконавчого директора "Transparency International Ukraine", співголову ради коаліції громадських організацій та експертів “Реанімаційний пакет реформ”.

-- Які сили в українському політикумі сьогодні можна назвати рушіями реформ, а які -- їх гальмом?

-- Дві основні перешкоди на шляху реформ в Україні за три післяреволюційні роки не змінилися. Перша -- це корупційно-олігархічні клани, які протидіють будь-яким змінам, що підважують їхнє привілейоване і паразитарне становище. Друга -- політики-популісти, які діють за принципом: "Більше красивої брехні виборцям -- більше шансів здобути чи зберегти владу".

Якщо ж говорити про розташування, так би мовити, кухні реформ, то наразі реформаторський потенціал перемістився з парламенту й Адміністрації Президента до Кабміну. Це логічно, тому що саме уряд відповідає за адміністрування рішень. У зв’язку з цим змінився і формат участі громадськості у напрацюванні й просуванні реформ. Тепер нашим головним партнером стали відомства, хоч і не всі, на жаль. Наразі експерти “РПР” інтенсивно працюють у групах із розробки рішень у міністерствах охорони здоров’я, соцполітики та освіти.

-- Багато хто звертає увагу на те, що, скажімо, у 2014 -- 2015 роках реформаторських законів парламент ухвалював значно більше, ніж цьогоріч. А як ви оцінюєте нинішню результативність?

-- Оцінюю неоднозначно. Почнімо з проблем. У процесі політичних дискусій дуже багато проривних речей не вдається прийняти, навіть у тих сферах, де загалом проходять реформаторські закони. Наприклад, ухваленим минулого тижня законом “Про освіту”, на жаль, не вдалося запровадити механізм державно-приватного партнерства. Тобто можливості бізнесу вкладати ресурси у розвиток державних шкіл, сприяючи так професійно орієнтованій освіті. Фракція “Батьківщина” заявила, що то шлях до приватизації шкіл, хоча це нонсенс.

Дуже шкода, що під тиском популістів уряд не знайшов у собі політичної волі взятися за реформу земельного ринку. Поява легального ринку землі -- це насправді дуже потужний ресурс для економічного розвитку, і дуже шкода, що ми понад чверть століття відкладаємо його впорядкування. Наразі цей ринок -- у тіні, кошти обераються поза бюджетом, а селянина як власника загнано в дуже невигідні умови оренди через брак у нього альтернативи -— можливості продати землю. Адже за наявності легального ринку сільськогосподарських земель вартість землі зростає, а з нею зростають і орендні ставки.

Що стосується закону про медичну реформу, який парламент найближчим часом розгляне у другому читанні, то, на жаль, поділ медичної допомоги на первинну, вторинну і спеціалізовану наразі не вдасться реалізувати належно. Лобі головних лікарів та частини фармацевтичних компаній домоглося, щоб дискусія щодо того, як конкретно має змінитися вторинна меддопомога -- на рівні госпітальних округів, була винесена за дужки цієї реформи. У законопроекті щодо цього рівня залишили тільки загальні напрямні.

-- А які успіхи ви бачите в тих варіантах реформаторських законів, гаряча дискусія щодо яких почалася в парламенті минулого тижня?

-- Та ж ухвалена освітня реформа, я переконаний, є проривом. Змінюється сама логіка освіти -- система сконцентрується на формуванні навичок і компетенцій у тих, хто навчається, замість традиційного для пострадянського простору відтворення завченого матеріалу. Фактично вже на базі старшої школи дитина зможе знаходити своє професійне покликання.

Дуже втішило минулотижневе засідання профільного комітету парламенту щодо пенсійної реформи, адже він зумів узгодити шалену -- 1244! -- кількість поправок депутатів. За оптимальних обставин Верховна Рада розгляне пенсійну реформу вже цього тижня. Це був би великий крок уперед як у сенсі рівня матеріального забезпечення пенсіонерів у майбутньому, так і в сенсі оздоровлення економіки.

Щодо медичної реформи, то команді Уляни Супрун вдалося досягти того, що після ухвалення закону принаймні первинний рівень меддопомоги у нас відповідатиме міжнародним стандартам. Нарешті ми будемо знати той перелік забезпечених бюджетом послуг, який може і зобов’язана надати поліклініка, державна чи комунальна лікарня. На первинному рівні з'явиться значно вищий рівень зовнішнього й особистого контролю пацієнта за медичним процесом. Це стосується і ліків, які мають бути приписані за реальною потребою, а не тому що фармкомпанія “підгодовує” головлікаря.

Андрій ГАНУС