Чому місія ОБСЄ на Донбасі закриває очі на дії терористів і кому це вигідно

Канал 24
Чому місія ОБСЄ на Донбасі закриває очі на дії терористів і кому це вигідно

Сепаратисти створили так званий “перший армійський корпус ДНР”, вчергове показавши, що не мають бажання виконувати Мінські домовленості. Степан Полторак заявить, що добровольчі батальйони буде інтегровано у Збройні Сили. Українські банки перестануть обслуговувати окупований Донбас. Росіяни відмовлять випускникам донецьких вишів і не визнають їх дипломів. А компанія Блумберг підрахує, що на гроші, яких коштує фірма Apple, можна купити увесь фондовий ринок Росії, і подарувати кожному росіянину по новому iPhone.

Але найбільше новин того періоду буде присвячено ОБСЄ. У ті дні спостерігачі місії оприлюднять інформацію про розташування українських військ і техніки у районі Карлівки. Радник міністра оборони заявить, що 80% спостерігачів місії, що працюють в районі Маріуполя, є громадянами РФ. І при цьому спеціальну моніторингову місію буде розширено до 500 осіб, роблячи її безпрецедентною за історію організації.

Читайте також: Як російські знаменитості поплатилися за поїздку до терористів "Л/ДНР"

ОБСЄ була створена у 1973 році. Це найбільша у світі організація з питань регіональної безпеки. Метою її створення було недопущення нових збройних конфліктів, дипломатичне вирішення чинних та надання неупередженої інформації про них країнам членам. Моніторингову місію ОБСЄ направили до України 21 березня 2014 року на підставі прохання нашого уряду і консенсусного рішення усіх країн членів. Важливо розуміти, що усі рішення в ОБСЄ приймаються консенсусом, тобто одноголосно. Усі країни, включаючи Росію, Монголію, США, Україну, Канаду і країни Західної Європи проголосували "за".

Так само важливо розуміти контингент, який працює у місії. Кожен новий конфлікт на карті світу викликає інтерес у великих країн. Одні зацікавленні у його вирішенні, інші – у перемозі однієї зі сторін і усі – в отриманні інформації. У місіях ОБСЄ велика кількість працівників спеціальних служб різних держав. Вони діють в інтересах власних урядів. Маючи можливість безпечно пересуватись по обидві сторони лінії зіткнення, вони збирають інформацію і передають її далі. Іноді ця інформація потрапляє до однієї з сторін, яка воює.

Росія, як країна яка постійно лізе у регіональні конфлікти, а часто створює їх сама, має в ОБСЄ достатню кількість своїх людей. Крім самих росіян в ОБСЄ і моніторинговій місії, вистачає представників Болгарії, Словаччини, Угорщини, Білорусії та інших країн лояльних до РФ. Так у 2015 один зі співробітників місії заявить:

"Я – Максим Удовиченко, я дійсно спостерігач ОБСЄ. Так, я служив в російських Збройних Силах. Так, я спецназівець в головному розвідуправлінні. Я офіцер ГРУ. Вони мене зараз викликали, вони ж знають хто я", – зазначив один зі співробітників місії ООН.

Читайте також: Як політики використали учасників Майдану та АТО у парламентських виборах

Спостерігачі місії будуть ходити на весілля терористів: У профілі однієї зі співробітниць місії у соцмережах знайдуть подібне фото. І дуже часто після приїзду представників місії на позиції наших військових туди почнуть прилітати снаряди. Дуже швидко наші солдати перестануть їх пускати на найцінніші позиції – позиції мінометників та артилерії.

Росія постійно намагатиметься посилити свій вплив на місію і лобіюватиме там зручні для себе призначення. Усі ми знаємо, що під мінськими угодами стоїть підпис представниці ОБСЄ Гайді Тальявіні. Але варто подивитись на її минуле. За дивним збігом обставин саме вона буде очолювати комісію, яка у 2008 році зробить висновок, що у дуже подібній війні Грузія спровокує конфлікт з Росією.

Гайді пробуде спеціальним представником голови ОБСЄ в Україні до червня 2015 року. На посаді її змінить австрієць Мартін Сайдік, який 11 років прожив у СРСР та Росії, спочатку як студент, потім – як дипломат, потім – як бізнесмен. Спостерігачів місії зустрічатимуть у ресторанах з терористами та на їхніх весіллях. Деякі з них не на камеру виказуватимуть свою підтримку бойовикам і казатимуть, щоб місцеве населення потерпіло поки Росія прийде їх звільняти. Колони російської техніки у звітах будуть називати “не ідентифікованими колонами”. А обстріли. Які обстріли? Не було ніяких обстрілів. Вони нічого не бачили.

Через ігнорування очевидного і часті викривлення інформації моніторингову місію швидко почнуть називати місією глухих та сліпих. Одного разу, коли вони прибудуть на позиції наших військових і вимагатимуть відкрити їм ворота, але український офіцер вийде, вислухає їх прохання, махне рукою і піде на прощання крикнувши "я вас не бачу".

Читайте також: Недалекість Росії призведе до її самознищення

Але варто зазначити, що однаково сильно ОБСЄ не люблять і терористи. Вони не пускають представників місії до кордону з Росією та на лінію зіткнення. А цього року вони підірвали на своїй території одну з машин місії, звинувативши у цьому українську ДРГ і заявили що місія має погоджувати з ними маршрути свого пересування.

Бойовики звинувачували місію у тому, що вона не бачить пересувань українських військ. Виступали проти розширення мандату місії, бо це нічого не змінить. Звинувачуватимуть ОБСЄ у змові зі Збройними Силами. А коли почнуться розмови про озброєну місію ОБСЄ у демілітаризованих зонах, бойовики почнуть проводити мітинги і заявляти що в ОБСЄ немає потреби в принципі. Ще вони арештують перекладача, який працював у складі місії, назвавши його агентом СБУ.

І деякі з обвинувачень бойовиків мали ґрунт. Саме місія ОБСЄ зафіксувала присутність на Донбасі російських реактивних вогнеметів "Буратіно", відсутність артилерійських установок на базах бойовиків в районах відведення і наявність бойовиків з російською символікою на формі та багато іншого.

З часом риторика представників місії усе більше ставала адекватною. У жовтні 2016-го вони уже прямо заявлятимуть що саме Росія постачає людей та зброю на Донбас. Попри усі скандали навколо ОБСЄ, місія прийшла в Україну і ми щороку продовжуємо її мандат. Це означає що ми усе ж зацікавлені у її присутності.

Так, у місії багато російської і проросійської агентури, людей які приховано і недуже співчувають сепаратистам, але переважна більшість членів місії – це представники західної Європи та інших адекватних країн. Риторика місії з кожним роком стає прийнятною для нас. І з кожним роком збільшується шанс, що Росія може порушити консенсус і не продовжити мандат місії. Але якщо вона це зробить – увесь світ прийме це як підготовку збройної агресії.

Місія ОБСЄ продовжує писати свої звіти. І ті з них, які не вигідні Росії – ми і наші партнери використовуємо для продовження тиску на неї, зокрема санкційного. На жаль, ці звіти і досі лишаються чи не єдиним джерелом на яке можуть посилатися Західні Країни як на докази невиконання Росією своїх зобов’язань, порушення нею прав людини та суверенітету України.

Читайте також: Чому імперський шовінізм став національною рисою росіян

Мені не подобається ОБСЄ. Вони їздять на броньованих джипах по обидва боки фронту. Вони іноді несуть повну нісенітницю і не фіксують очевидного. Але наразі вони нам потрібні. Ми маємо розуміти, що ОБСЄ не діє в інтересах України. Більшість країн світу зацікавлені у припиненні конфлікту на Донбасі будь-якою ціною, або не зацікавлені ні в чому взагалі.

Це наша країна і наша війна. І якщо ми будемо пасивними – то нашу долю будуть вирішувати Брюссель, Москва та Вашингтон. Але якщо ми згуртуємося навколо національних інтересів і покажемо, що не усі варіанти припинення війни для нас прийнятні – з нашою думкою змушені будуть рахуватися. І це іще один привід допомагати своїй армії