Сьогодні в світі з Іваном Яковиною: Каталонська межа і Трамп з Іраном на ножах

Новое Время 1

1. Почну сьогодні з новин із Каталонії. Там в повітрі накопичується глуха і темна енергія: центральний уряд Іспанії вимагає роз'яснень з приводу незалежності краю. Фактично Мадрид висунув ультиматум: або визнати до кінця п'ятниці, що ніякої незалежності немає, або повністю позбутися нині існуючої автономії. Одночасно з цим найрадикальніші каталонські сепаратисти вимагали від глави Женералітату (уряду) Карлеса Пучдемона негайно оголосити не «відкладену» незалежність, а справжнісіньку. В іншому випадку, вони погрожують вийти з правлячої парламентської коаліції, позбавивши його більшості в каталонському парламенті. Бідоласі Пучдемону зовсім туго. Йому викотили аж два ультиматуми, причому з протилежними вимогами. Швидше за все, сьогодні-завтра йому все-таки доведеться прийняти якесь рішення.

2. Неспокійно і в ще одному регіоні, що нещодавно проголосував на референдумі за незалежність від центральної влади – в іракському Курдистані. Там каменем спотикання є місто Кіркук. Більшість його населення – курди, вони ж фактично контролюють цей населений пункт, але на всіх картах Кіркук лежить за межами курдської автономії. Багдад вимагає повернути місто, але курди не хочуть цього робити з однієї дуже вагомої причини: під Кіркуком і однойменною провінцією залягає приблизно чотири відсотки всіх світових запасів нафти. З містом, що фактично стоїть на величезній горі золота, розлучатися ніхто не хоче. В результаті і Ірак, і курди стягують у цей район війська, справа пахне гасом. Запросто може й спалахнути.

3. Туреччина, у якої в історії з курдами свій інтерес, зараз активізувалася в Сирії. Турецькі війська увійшли в провінцію Ідліб, яка розташована неподалік від Середземного моря. Хоча формально це робиться «заради безпеки», на ділі в Анкарі ніхто не приховує реальну мету вторгнення: «відсікти» курдів від моря. Справа в тому, що якщо вони зуміють створити хоч якусь державу протяжністю від Кіркука до узбережжя, їм ніщо не завадить побудувати там нафтопровід і качати по ньому нафту на експорт, минаючи посередників. Туреччина, через яку експорт іде зараз, позбудеться не тільки джерела доходу, а й інструменту тиску на курдів. Загалом, цієї військовою операцією Анкара досягає і геополітичної, і економічної мети.

4. США, а слідом – Ізраїль – офіційно оголосили про вихід з Юнеско – підрозділу ООН, що займається культурою, мистецтвом, освітою та іншими гуманітарними питаннями по всьому світу. Офіційна причина виходу – «антиізраїльська позиція» цього міжнародного інституту. Юнеско кілька разів брало документи, які Єрусалим називав нечесними щодо себе. Наприклад, місто Хеврон було визнано палестинським, а не ізраїльським, сам Ізраїль названий «країною-окупантом», а Єрусалим – розділеним містом (Ізраїль називає його своєю єдиною і неподільною столицею). Тепер Юнеско, мабуть, доведеться скорочувати низку своїх програм, оскільки США були одним із головних донорів організації. Я не переймаюся лише за гігантський бюрократичний апарат цієї синекури. Йому напевно затягувати паски не доведеться.

5. Сьогодні стало ясно, чим кубинці дошкуляли американських дипломатів, які працюють у Гавані. Це якийся високочастотний аудіозапис, що викликає досить неприємні відчуття. За словами дипломатів, вони часто чули подібні звуки на Кубі, через що у них знижувалася працездатність і з'являлося нездужання. В результаті приблизно половину американців було евакуйовано з Гавани. Самі кубинці заявляють, що нічого такого не практикують, а американці все вигадують. Поки ніщо не підтверджує і не спростовує справедливість жодної з версій. Втім, одне можна сказати точно. Якщо чути цей мерзенний звук цілий день, то точно можна глуздом зрушити.

6. Ще одна історія на межі теорії змови спливла в США. Деякі фахівці там з'ясували, що РФ використала для розгойдування ситуації в цій країні гру доповненої реальності «Покемон-Гоу». Мовляв, російські агенти налаштували її таким чином, щоб покемони з'являлися в місцях, де поліцейські вбивали чорношкірих американців, провокуючи у їхніх побратимів почуття гніву. Історія, звісно, шикарна. Але є одна проблема: в РФ вважають цих же покемонів розробкою ЦРУ, спрямованою проти Росії. Там версія така: за допомогою гри американці збирають дані про різні російські об'єкти, включаючи секретні. Загалом, нещасні покемони, про які, до речі, всі вже й забули, встигли попрацювати і на російських, і на американських шпигунів. Причому – одночасно!

7. Є і хороші новини! Британські вчені (куди ж без них) з'ясували, що «чарівні» псилоцибінові гриби можуть бути прекрасними ліками від депресії. Їх вживання розриває в мозку уявні ланцюги, викликають у людини пригнічений настрій, манії та інші неприємні штуки. Мозок пацієнта просто «перезавантажується» і на виході замість замученого стражданнями і нудьгою громадянина з'являється його оновлена, повна енергії та оптимізму версія. При цьому вчені, звичайно, підкреслюють, що займатися самолікуванням з використанням цього методу не треба, так як це 1) складно 2) незаконно. Тому якщо з'явиться бажання розправитися з осінньої тугою, їдьте в Голландію, наприклад. Там ці грибочки цілком легальні (якщо я нічого не плутаю), а фахівців з їх вживання – хоч греблю гати.

8. Ну і останнє: головна новина дня, коли я писав цей огляд, ще не відбулася. Дональд Трамп сьогодні збирається оголосити про вихід своєї країни з ядерної угоди з Іраном і/або звинуватити Тегеран в недотриманні угод. Це буде дуже недобре, так як загрожує новими санкціями проти Ірану, розморожуванням його ядерної програми і (потенційно) новою війною на Близькому Сході жахливих масштабів. Всі інші підписанти угоди – не тільки РФ і Китай, але і Франція, Велика Британія і Німеччина – благають Трампа не ламати договір, проте він, судячи з усього, налаштований дуже рішуче. Боюся, дуже скоро проблеми, аналогічні північнокорейським, почнуться і в Ірані.