Будапешт відверто заграється – МЗС України про акцію «Самовизначення для Закарпаття»

Радіо Свобода
У МЗС України висловлюють протест через проведену у Будапешті під посольством України акцію «Самовизначення для Закарпаття».
«Здається, що Будапешт, попри наш для багатьох оглядачів занадто вже конструктивний дипломатичний підхід – відверто заграється», – зазначив директор Департаменту політики і комунікацій МЗС України Олексій Макєєв у Facebook.
«Рішуче протестуватимемо та очікуємо, що влада Угорщини невідкладно відмежується від цих ганебних закликів», – додав він. 
Посол України в Угорщині Любов Непоп повідомила 13 жовтня, що у Будапешті під посольством України організували акцію «Самовизначення для Закарпаття».
«Акція під посольством України у Будапешті, протест проти якої висловило МЗС України, адже організатори з самого початку заявили, що вони виступають за: «самовизначення Закарпаття і свободу русинським, польським, болгарським, румунським, вірменським національним громадам, які проживають на території нинішньої України», висловлюють протест проти «варварства путчистів, які захопили у полон Україну і разом з нею угорських національних братів», – зазначила Непоп.
За її словами, у відповідь на протест України угорська сторона повідомила про право на мирне зібрання і висловлення протестів, під час яких учасники вільно висловлюють свої думки, та про право на донесення спільно сформульованої позиції.
«Переконана, що використання цих прав не виправдовує напису на спині учасника акції: «Закарпаття за законом належить Угорщині. Самовизначення для всіх пригнічених націй, примушених жити в Україні»... І для повноти картинки – офіційний прапор каталонської автономії», – зазначила Любов Непоп. 
12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи за підсумками термінових дебатів щодо ухвалення в Україні закону «Про освіту», ухвалила резолюцію з рекомендаціями для України.
У рішенні ПАРЄ засуджує те, що Верховна Рада України ухвалила закон про освіту, зокрема норму про мову освіти, без консультацій із представниками національних меншин. ПАРЄ просить владу України забезпечити виконання висновків Венеціанської комісії повною мірою. Під час дебатів члени різних делегацій критикували Київ за те, що закон направили на розгляд комісії вже після його ухвалення.
Український закон «Про освіту» набрав чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах і в Україні (зокрема, її критикував голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль), і за кордоном. У МЗС Угорщини пообіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через закон про освіту; в Києві такі заяви Будапешта назвали «істеричними». Крім того, з критикою закону виступали Румунія, Болгарія, Греція, Польща і Росія, а також президент Молдови.
Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що закон не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні. Гриневич також заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».
Президент України Петро Порошенко, який підписав закон, при цьому закликав Міністерство закордонних справ і Міністерство освіти України провести необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи. Він також заявив, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам.
Раніше в МОН повідомили, що статтю 7 Закону «Про освіту», яка викликала стурбованість у кількох державах-сусідах України, уже надіслали на розгляд Венеціанської комісії.