Чому я вірю, що відносини між Україною й Польщею нормалізуються?

ZAXID.NET 11

Чому я вірю в те, що відносини між Україною й Польщею нормалізуються, попри гебешні танці штатних провокаторів з обох боків кордону, попри всіх ображених, скривджених, недовірливих і напружених?! Діло було зимою, років десять тому на одному представницькому форумі. Через участь європейських президентів охорони не шкодували, встановили кілька ліній з рамками металошукачів.

Про курців звикло не подбали: аби потрапити до палярні слід було відійти метрів за 50 від входу; на дворі мороз і дикий пронизливий вітер. Тож слід було йти в гардероб, вбиратись, долати металошукачі і вертатись, знов проходячи реєстраційний контроль - процедури хвилин на 15. Але під входом стояв металевий смітник-попільничка.

На перекур ми пішли разом з 80-літнім Тадеушем Мазовецьким, першим прем’єром незалежної Польщі, котрий реалізував комплекс реформ, частиною яких були реформи Лешека Бальцеровича.

Тадеуш Мазовецький

Вирішили не йти в засніжену далечінь, а покурити під входом. Після пари перших затяжок до нас прибіг спецназівець з бюро охорони уряду з вереском: «тут курити заборонено! Вам незрозуміло?! Йдіть в місце призначене для куріння». Мазовецького він не впізнав.

- Нам все зрозуміло, - відповів Тадеуш Мазовецький, - але, яка вам різниця, де нам курити, попільничка ж є?!

- Згідно з приписом там, значить там!

Ми спробували пояснити абсурдність ситуації. Марно.

- Ми не підемо туди, - врешті відповів непоказний 80-літній старий, у старому чорному костюмі, - там занадто вітряно й холодно. А на цирки з перевдяганням нема часу, - скоро важлива панель.

Спецназівець пообіцяв реалізувати всі відповідні антикурецькі повноваження, викликавши по рації підмогу, адже на вхід насувалась чергова урядова делегація. На ґвалт підійшов полковник BOR-u, котрий впізнав Мазовецького, той, до речі, проводячи відомчу люстрацію, вичистив з роботи чимало комуністичних офіцерів. Ми вже курили по другій, нікотинились про запас. Полковник вибачився перед екс-прем’єром, визнавши непродуманість системи. Мазовецькому курити він дозволив. А мені сказав йти деінде, якщо я звісно, не хочу проблем.

- Пан-прем’єр може курити тут, а ви відійдіть у місце для паління. Чи ви асистент пана прем’єра!? - з надією в голосі, немовби даючи мені шанс на перекур, запитався борівець.

Я пояснив, що індульгенцій не маю.

- Він ніде не піде, пан-полковник мене розуміє? – чітко промовив згорблений старий у старому чорному костюмі, - ми докуримо тут, разом із ним. Приписи дурні. На дворі зимно і віє. Ми з ним разом почали перекур і разом закінчимо.

Вкурвлений полковник відійшов. До чого я веду? Не до того, що є хороші люди, дурні приписи і погані чиновники. Просто саме солідарна боротьба за гідність є запорукою вирішення будь-якого непростого питання – історичного, поліційного, політичного. Нехай це буде солідарність курців, чи солідарність людей у зимову пору, чи солідарність християн, чи просто чоловіча солідарність. Якщо є носії такої солідарності, то саме вона і стане визначальною, на противагу усім гебешним танцюристам з обох боків кордону, на противагу усім істерикам і корисним ідіотам. лише така солідарність і врятує нас від напрямку, в якому нас так старанно зараз пхають.

Оригінал