Дії Угорщини, викликані українським законом про освіту, перегукуються з референдумом щодо Асоціації в Нідерландах, - Климпуш-Цинцадзе

Цензор.НЕТ
Дії Угорщини, викликані українським законом про освіту, перегукуються з референдумом щодо Асоціації в Нідерландах, - Климпуш-Цинцадзе
Про це в інтерв'ю Укрінформу заявила віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, передає Цензор.НЕТ.
"Якби наші партнери хотіли чути наведені нами факти про необхідність ухвалення саме такої мовної статті в освітньому законі і сприймали нашу готовність до діалогу з усіма країнами-членами Євросоюзу, які висловили якісь застереження щодо її впровадження, то це була би нормальна предметна розмова. На жаль, ми розуміємо, що, зокрема в угорському випадку, є націленість на внутрішньоугорську аудиторію. Це дуже перегукується, хоча і в іншому контексті, з тими труднощами, з якими ми зіткнулися, коли бачили підготовку до референдуму в Нідерландах про ратифікацію Угоди про асоціацію України з ЄС", - сказала Климпуш-Цинцадзе.
Вона нагадала, що тоді багато хто з європейських партнерів пояснювали нам, що насправді це не має безпосереднього стосунку до України, це питання боротьби між євроскептиками і євроцентристами всередині Нідерландів. Плюс на це наклалася залученість Російської Федерації в організації та агітації під час цього референдуму, хоча наші європейські партнери зрозуміли це тільки через рік.
"Я переконана, що поза декларованим партнерами порядком денним і в нинішньому підігріві емоцій і перекрученого трактування нашої мовної статті російський слід є і в тих країнах, які так активно висловлюють свої попередження", - зазначила віце-прем'єр.
У цьому контексті вона висловила жаль, що висновок Венеціанської комісії доведеться чекати до грудня, тому що це дасть час і простір для подібних маніпуляцій і спекуляцій, які, очевидно, можуть боляче вдарити по нас.
"Тому нам всім потрібно бути готовими до чергових пояснень і роз'яснень нашої позиції", - підкреслила Климпуш-Цинцадзе.
На її думку, головний акцент резолюції ПАРЄ з українського закону "Про освіту" полягає в рекомендації виконати рішення Венеціанської комісії, тому від емоційної дискусії треба переходити до аргументів і фактів.
"Я думаю, що головний акцент цієї резолюції (ПАРЄ - ред.) полягає саме в тому, що Україні потрібно буде виконати рішення Венеціанської комісії. Тому я знову настійно пропоную перевести емоційну дискусію в дискусію аргументів і фактів і обговорювати не постправду, а реальні речі. Якщо ми зосередимося на цьому, виконання цієї резолюції не буде болючим для України, я в цьому переконана", - сказала Климпуш-Цинцадзе.
Також віце-прем'єр нагадала, що на території всієї Європи немає чітких загальноєвропейських і всіма країнами загальноприйнятих стандартів щодо мови освіти громадян, що належать до нацменшин.
"Кожна держава вирішує це питання по-своєму, часто на місцевому рівні. Тому нав'язування Україні якогось одного підходу, по суті, суперечить практиці європейських країн, тим більше країн-членів Ради Європи і ОБСЄ. Тому зосередження на аргументах і на професійному роз'ясненні - це, напевно, той висновок, який ми повинні були зробити, в тому числі і після прийняття резолюції ПАРЄ ", - резюмувала Климпуш-Цинцадзе.

Зазначимо, 12 жовтня ПАРЄ провела термінові дебати щодо мовної статті закону про освіту. Доповідач ПАРЄ з цього питання зазначив: "Україна має законне право захищати державну мову". А глава української делегації Ар'єв під час дебатів заявив: "60% учнів-угорців не змогли скласти ЗНО з української мови і вступити до вишів". У підсумку, ПАРЄ ухвалила резолюцію щодо освіти мовами нацменшин в Україні.

Напередодні, Порошенко відповів чотирма мовами членам ПАРЄ на питання про реформу освіти. Крім того, Президент України пообіцяв в ПАРЄ: "Україна повністю впровадить висновки Венеціанської комісії щодо закону про освіту, але вивчення державної мови обов'язкове".

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який починає реформу освіти в Україні. 25 вересня Президент Петро Порошенко підписав закон "Про освіту", ухвалений Верховною Радою.

Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Нова редакція закону "Про освіту" передбачає, що діти, які підуть до школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти. При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжать його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.

Також читайте: Людина, яка закінчує українську школу, має говорити українською мовою, - Порошенко

Застереження проти нього висловили Угорщина, Румунія, Болгарія, РФ і Молдова.

Згодом у МЗС Румунії висловили стурбованість ухваленим ВРУ законом про освіту, а Угорщина заявила, що припиняє підтримку України на міжнародній арені. Голова Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтан Балог звернувся з офіційним листом до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і попросив про особисту зустріч, щоб обговорити новий закон про освіту. Пізніше парламент Угорщини одноголосно ухвалив резолюцію з осудом українського закону про освіту, вказавши на порушення прав угорців у Закарпатті. Рада федерації і Держдума Росії також виступили проти українського закону про освіту.
28 вересня Міністерство закордонних справ України направило закон "Про освіту" на експертизу до Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія).

28 вересня набув чинності закон "Про освіту".

4 жовтня Президент Порошенко, коментуючи закон про освіту, заявив: "Реформа освіти важлива для захисту національної ідентичності й мови".

Водночас голова МЗС Угорщини відмовився зустрічатися з Клімкіним під час свого візиту на Закарпаття, а 9 жовтня він заявив: "Угорщина зажадає переглянути Угоду про асоціацію Україна-ЄС у найближчий понеділок".