Заліщук: Мер Хмельницького не може заборонити вивчення російської мови. Таке рішення приймається тільки батьками самих школярів

Гордон 1
Заліщук: Мер Хмельницького не може заборонити вивчення російської мови. Таке рішення приймається тільки батьками самих школярів

Мер Хмельницького Олександр Симчишин, який заявив про припинення вивчення в школах міста російської мови, не має повноважень для таких кроків. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" сказала нардеп від Блоку Петра Порошенка Світлана Заліщук.

"У нас не можна просто взяти і припинити вивчення тієї чи іншої мови. В українському законодавстві чітко сказано: якщо є сформовані класи, у яких діти виявляють бажання вивчати якусь мову, їм зобов'язані надати таку можливість. Це після четвертого класу. Якщо говорити про початкову школу, то національні меншини мають повне право навчатися рідною мовою. І будь-яка заборона є незаконною. Мер Хмельницького не може заборонити вивчення російської мови. Таке рішення ухвалюють тільки батьки самих школярів. Нам точно зашкодить, якщо влада буде намагатися вирішити питання більшості шляхом дискримінації чи обмеження прав меншин", – підкреслила нардеп.

За її словами, знання громадянами України державної мови є запорукою безпеки країни.

"Я особисто голосувала за закон "Про освіту". Ми маємо відстоювати свої інтереси. Водночас не можна допускати дестабілізації на Західній Україні. У зв'язку з тим, що там багато людей узагалі не розмовляє українською мовою, триває війна паспортизації. Ви знаєте, що Угорщина і Румунія видають паспорти нашим громадянам. Захист мови – це питання державної безпеки, забезпечення ідентичності та збереження територіальної цілісності України. Ми – європейська країна, яка хоче стати членом ЄС. А один з основоположних принципів життя Євросоюзу – це повага до прав людини, нацменшин і їхніх мов. Тому ми маємо поважати право громадян навчатися своєю мовою", – резюмувала Заліщук.

5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому закон "Про освіту". 28 вересня він набув чинності.

Документ уводить 12-річну шкільну освіту та посаду освітнього омбудсмена, а також розширює використання української мови в навчанні.

Занепокоєння щодо мовної статті в законі висловили Угорщина, Молдова, Польща, Росія, Болгарія і Греція.

26 вересня у міністерстві закордонних справ Угорщини заявили, що блокуватимуть будь-яке подальше зближення України та ЄС через закон "Про освіту".

12 жовтня ПАРЄ ухвалила резолюцію, у якій висловила стурбованість новим українським законом "Про освіту". У документі підкреслено, що новий закон призведе до значного скорочення прав національних меншин. Українська делегація, за винятком уповноваженого президента України у справах кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, проголосувала проти.