Куди поділись обіцянки політиків про енергонезалежність України

Канал 24
Куди поділись обіцянки політиків про енергонезалежність України

На початку березня 2018 року керівництво України закликало екстрено зменшити споживання блакитного палива. Це сталося через демарш російської сторони. Річ у тім, що контракт між газпромом і нафтогазом, укладений ще Юлією Тимошенко, діє до 2019 року. Кілька років ми не купували газ у Росії і судилися із "Газпромом". І от одне з рішень Стокгольмського арбітражу змінило форму ціни на російський газ. Вона стала вигіднішою для України. "Нафтогаз" планував відновити поставки з Росії вже у березні, навіть передоплату зробив.

Читайте також: Як турбується про армію президент та його друзі

Проте 1 березня 2018 року "Газпром" образився вже на інше стокгольмське рішення: відмовився поставляти паливо, знизив тиск у трубі, а ще через день пішов розривати контракт. "Нафтогаз" у свою чергу терміново закупив газ у Європі, щоправда, значно дорожче, ніж планував купити у "Газпрому". Так газову кризу, ініційовану Росією, подолали за два дні.

Проте, якщо глянути на ситуацію ширше, то Україна все ще споживає газ у півтора рази більше, ніж видобуває. Також про газову незалежність посадовці досі говорять у майбутньому часі, як і чотири роки тому. У мріях про енергонезалежність найбільшим оптимістом був Президент. Він обіцяв її вже у 2016 році. У п'ять разів песимістичнішим виявився чинний тоді прем'єр-мініст Арсеній Яценюк: прогнозував енергонезалежність у 2024 році.

Через 10 років Україна буде повністю енергонезалежною державою, – зазначив він у 2014 році.

А нинішній очільник Уряду Володимир Гройсман обрав середину – 2020 рік.

Говорячи про егнергонезалежність, у першу чергу, політики мають на увазі незалежність газову. Щоб досягнути цього, потрібно зменшувати споживання да збільшувати власний видобуток. Та в Україні все ще спалюють газу куди більше, ніж видобувають. Прогрес є переважно через скорочення даних про споживання блакитного палива.

Читайте також: Де загубили концепцію реформи СБУ

Якщо у 2013 році населення разом із промисловістю використали понад 50 мільярдів кубів газу, то 2017 – вже 32. Значному скороченню є кілька пояснень. Зокрема, – це втрата контролю над частиною території. Однак, на думку чиновників, вплинули заходи і з енергоефективності. З таких: відома програма теплих кредитів і обіцянка створити Фонд енергоефективності.

Такий Фонд, напевно, третій-четвертий рік активно обговорюється, але не був запущений, – запевнив заступник начальника департаменту енергоефективності НАК "Нафтогаз" Олексій Хабатюк.

Коли Україна зможе стати енергонезалежною – дивіться у програмі "Гра слів".