Провідні українські торговельні мережі підозрюють у масштабній діяльності в окупованому Криму

Експрес 3
Провідні українські торговельні мережі підозрюють у масштабній діяльності в окупованому Криму
Звісно, торговельні українські мережі відхрещуються, як можуть, від своєї прибуткової діяльності в Криму - адже податки вони сплачують у скарбницю окупанта, Росії. Отже, фінансують війну проти України. Хто ж у такому зізнається?
Однак розслідування, проведене експертом Асоціації рітейлерів України Миколою Маранчаком, свідчить про таке: деякі відомі українські торговельні мережі продовжують контролювати свій бізнес на півострові. Подробиці з’ясовуємо в розмові з експертом ринку Миколою Маранчаком.
- Як ви проводили дослідження?
- Я проаналізував діяльність всіх торговельних центрів через їхні сайти, а також заручився підтримкою знайомого в Криму - він витратив декілька днів на моніторинг та фотографування магазинів із явною чи злегка замаскованою належністю до українських брендів.
- І що ви зауважили?
-- Так от, навіть після чотирьох із половиною років окупації, в Криму не відбулося заміни українських торговельних мереж російськими. Нині кримчан забезпечують продукцією ті самі українські бренди або містечкові новоутвори, які зберігають стилістику попередніх українських брендів і, ймовірно, у якійсь формі належать їм.
- І які ж українські рітейлерські бренди продовжують завзято торгувати на півострові?
- Найбільш відкрита в цьому сенсі мережа супермаркетів Novus - одразу після окупації, у березні 2014 року, оголосила, що залишається там працювати. Так само супермаркети "Фуршет" - у Криму діють 16 магазинів, як і раніше. Перереєструвалися у Симферополі.
Кримські активи мережі гіпермаркетів Fozzy Group перереєстрували на російській території - у Краснодарі. Україномовний бренд супермаркетів "Сільпо" група з окупованого півострова прибрала, натомість зберегла гуртові гіпермаркети Fozzy Сash&Сarry.
Виявлено на території Криму заклади "Люксоптики" - однієї з найбільших українських мереж у своєму секторі, а також магазини Eva - однієї з чотирьох найбільших наших мереж торгівлі засобами гігієни. Ресторани японської їжі українського бренда "Муракамі" теж продовжують годувати місцевих кримчан і приїжджих росіян.
У лютому 2017 року про проблеми з активами на анексованій території публічно заявив український дизайнер Андре Тан. Він сказав: "Так, дійсно, до березня 2014 року наш товар був офіційно представлений в Криму. На цей момент ми не супроводжуємо продажі в цьому регіоні". Однак у соцмережах і на офіційному сайті симферопольського ТРЦ "Центрум" можна побачити новину від 27 травня 2017 року про відкриття нового магазину Andre Tan.
- Оце так список!
- І це ще не кінець. Працює в Криму українська торговельна марка товарів для дітей "Bembi". У торговельних центрах Meganom, SeaMall і "Центрум" можна знайти магазини українського бренда спідньої білизни Anabel Arto, причому останній з них відкрився навесні цього року.
А наприкінці літа у соцмережі Facebook виник неабиякий скандал довкола бренда Comfy. Адже з’явилася інтернет-сторінка кримського Comfy, де повідомляли про відкриття нового магазину цієї мережі в симферопольському торговельному центрі Tair. У російському сегменті інтернету можна знайти і дані про ще одну подію, що відбулась на рік раніше. Опубліковано фото з красномовним підписом: "Открытие обновленного магазина Comfy (03/04-09-2016)". Сама українська компанія всі звинувачення інтернет-користувачів, звичайно, спростовує, мовляв, "компанії невідомо, хто саме відкриває магазини в Криму з використанням найменування та бренду ТОВ "Комфі Трейд".
Словом, начебто "іх там нєт", однак чомусь про позови до російського суду з цього приводу досі ніхто не чув, хоча це - велика компанія, і можливість відстоювати свою репутацію у суді, безперечно, має.
Магазини українських мереж на анексованому Росією півострові:
- А які торговельні мережі змінили назву, але продовжують викликати обгрунтовані підозри в контролюванні українськими власниками?
- Це магазини провідних українських рітейлерських мереж, які після російської анексії Криму не тільки перереєструвалися в органах держави-агресора, а й змінили назву, однак корпоративні кольори і фірмовий стиль українських брендів цілком зберегли. Притім українські рітейлери, частиною яких до перереєстрації і перейменування були ці кримські мережі, чомусь не судяться з нібито новими власниками.
Можу назвати три яскраві приклади. По-перше, мережа з понад 60 дискаунтерів "ПУД - Продукты у дома", що зберегла впізнаваний стиль "АТБ". Щойно з’явилося повідомлення російського "КоммерсантЪ" про те, що ця кримська мережа магазинів змінює власників. Росіяни пишуть, що досі керівництво мережею здійснював український рітейлер "АТБ-маркет" через чотири різні юрособи - "В-траст", "Реверс", "Ессо-Крим" і "Берковець", а тепер в обмін на півмільярда рублів (8,3 мільйона доларів) контроль над магазинами мережі на півострові отримає російська компанія "Агрокомплекс ім. Ткачова" (належить родині голови Мінсільгоспу Росії Олександру Ткачову). І це тоді, як у самому "АТБ" запевняли, що не працюють у Криму ще з 31 березня 2014 року...
По-друге, магазини "Чистый дом", яких, згідно із сайтом бренда, на території півострова не менше ніж 20. Там за стилем і оформленням легко впізнається український бренд "Космо". І, по-третє, гіпермаркет "Новацентр", у чиєму оформленні все, крім зміни декількох літер у назві, залишилося від українського "Епіцентру К".
- Чому українські рітейлерські мережі, які відкрито торгують у Криму, не несуть за це покарання?
- Обмеження на торгівлю з Кримом в Україні 16 грудня 2015 року запровадили постановою Кабміну №1035 "Про обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію", - коментує ситуацію експерт "Майдану закордонних справ", екс-кримчанин Юрій Смелянський. - Однак цей документ робив нереальним виїзд із власним майном на материкову Україну тих людей, які не хотіли жити під окупацією.
Через те громадські організації просили уряд поправити постанову, а не дочекавшись реакції, подали в суд. Як наслідок, рішеннями суду першої інстанції в березні цього року та апеляційного суду в червні перший пункт цієї постанови (який і встановлював обмеження на переміщення товарів) був скасований.
Відтоді ситуація зависла в уже звичній для України правовій невизначеності - з одного боку, фури з товаром через пункти пропуску на кримському перешийку наші прикордонники й далі не пропускають, а з іншого - нову, вдосконалену постанову про обмеження руху товарів уряд з червня так і не спромігся ухвалити.
Тому тепер на постачання товарів у Крим обмежень де-юре нема, хоча це абсурдно і з юридичного погляду (територія ж окупована іншою державою), і з морального - перереєстровані в Росії підприємства платять податки у бюджет держави-агресора, з якого вона фінансує, зокрема, і війну проти України.
Андрій ГАНУС, газета Експрес