Гриневич: Ми готові направити мовну статтю в Раду Європи на експертизу

Гордон
Гриневич: Ми готові направити мовну статтю в Раду Європи на експертизу

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила, що Україна готова надіслати до Ради Європи на експертизу статтю про мову освіти в законі про освітню реформу. Про це вона сказала на брифінгу 15 вересня за результатами зустрічі з главами дипломатичних місій, акредитованих в Україні, передає кореспондент "ГОРДОН".

"Ми обговорили під час цих консультацій із послами всі їхні сумніви... Ми готові надіслати до Ради Європи цю статтю на експертизу, щоб підтвердити відсутність порушень з боку України міжнародних зобов'язань", – сказала Гриневич.

За її словами, політика, яка відображена в мовній статті, є інклюзивною для дітей національних меншин.

"Аналіз зовнішнього незалежного оцінювання демонструє, що діти зі шкіл із мовою національних меншин мають гірший доступ до вищої освіти", – сказала Гриневич.

За її словами, у 2016 році понад 36% випускників шкіл Закарпаття склали ЗНО з української мови з результатом від 1 до 3 балів, тобто у них не було шансів вступити у вузи.

Вона додала, що "мовна стаття" в законі про освіту спрямована на те, щоб знизити "обмежувальний чинник" мови під час здобуття вищої освіти для абітурієнтів-носіїв мов національних меншин в Україні.

"Стаття 7 закону "Про освіту" передбачає, що діти навчаються повністю рідною мовою на етапі дошкільної освіти, водночас починають вчити державну мову. Це необхідно, щоб діти підготувалися до оволодіння мовою так, щоб надалі вчити предмети державною мовою", – заявила Гриневич

Вона підкреслила, що передбачено можливість для низки категорій дітей вивчати рідною мовою деякі предмети в школі.

"Дитина може вивчати предмети державною мовою, але водночас учити термінологію рідною мовою також. У цьому зацікавлені наші європейські партнери, зокрема угорці, румуни, поляки", – додала Гриневич.

Водночас, за її словами, "українська мова в Україні зараз є фактором безпеки".

5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому законопроект №3491-д "Про освіту". Документ уводить 12-річну шкільну освіту, посаду освітнього омбудсмена і передбачає, що оклад педагогів буде залежати від підсумків їх сертифікації. Також розширено використання української мови у галузі освіти.

"Підхід, який там закладено, такий, що дошкільну і початкову освіту здобувають рідною мовою. Під час навчання в початковій школі великий наголос роблять на оволодінні державною мовою. Починаючи з базової освіти, ми здійснюємо навчання українською мовою", – пояснила тоді Гриневич.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що країна повністю припинить міжнародну підтримку України через освітню реформу. Своє занепокоєння також висловило міністерство закордонних справ Румунії. Президент Молдови Ігор Додон закликав "київську владу переглянути нову політику щодо етнокультурних меншин". МЗС Польщі заявило, що простежить за застосуванням положень нового українського закону "Про освіту".

МЗС Росії також засудило ініціативу, хоча визнало, що "в законі російської мови не згадано".

Голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль закликав президента України Петра Порошенка ветувати закон. На його думку, ініціатива не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин.

Глава МЗС України Павло Клімкін зазначив, що Україна зберігає умови для вивчення нацменшинами рідних мов, однак є "проблеми інтеграції: 75% випускників Берегівського району (Закарпатська область) цього року не склали зовнішнього тестування з української мови".

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман доручив Клімкіну та Гриневич зустрітися з послами країн Європейського союзу та роз'яснити їм деталі закону "Про освіту".

Міністри закордонних справ Угорщини, Румунії, Греції та Болгарії надіслали главі МЗС України листа стосовно мовних положень нового українського закону "Про освіту".