У притулку для реабілітації бурих ведмедів розповідають шокуючі історії про утриманців

Експрес
У притулку для реабілітації бурих ведмедів розповідають шокуючі історії про утриманців
У єдиному в Європі притулку для реабілітації бурих ведмедів розповідають приголомшливі історії про своїх утриманців, пише газета "Експрес".
Сліпота, дистрофія, епілепсія, облисіння, психічні розлади -- такими є наслідки знущання людей з бурих ведмедів, яких в Україні залишилось зовсім мало. Історії тварин, які розповідають у єдиному в Європі притулку для реабілітації бурих ведмедів, шокують. Нині тут -- 21 мешканець. Найстаршому -- 22 роки, а наймолодшому -- усього рік. Більшість із них ледь вдалось врятувати.
...Центр реабілітації бурих ведмедів розташовано на території національного природного парку “Синевир” на Закарпатті. Він єдиний такий у Європі. Декілька годин їзди по вибоїнах та бездоріжжю -- і я потрапляю сюди.
Тонка, але висока сітка ділить довколишній ліс на дві частини. Одна із них і є реабілітаційним центром. Територія його -- 12 гектарів. “Обережно, під напругою”, -- читаю напис на огорожі. Раптом чую гучне ревіння. Ведмідь, хоч і за огорожею, все одно виглядає грізно та викликає страх. З хащів за мить вибігає ще один.
“Ці двоє вже давно реабілітовані, -- каже Ярослав Бундзяк, директор центру. -- Ведмідь заввишки два з половиною метри провів п'ятнадцять років у клітці, висота якої два метри! Це була тюрма для тварини... Дистрофія -- такий діагноз поставили лікарі, коли його тільки привезли. Рятували декілька місяців. Як ми з'ясували, для того, щоб Беня добре виконував циркові трюки, його не тільки морили голодом, а й змушували ставати на розпечену плиту... Тоді він важив 270 кілограмів. Тепер ведмідь добре харчується і набрав вже 350 кілограмів ваги".
Тих тварин, яких ще не реабілітовано, тримають у просторих вольєрах. Іван, лісничий, саме прямує туди, щоб їх погодувати. Чоловік несе клишоногам миску з яблуками. Це вони люблять найбільше. Беня, найбільший з-поміж ведмедів, з'їдає їх близько 5 кілограмів на день, а Мішутка, найменший серед мешканців центру, усього півтора. Окрім фруктів, ведмедів годують рибою, ягодами, хлібом та морквою. Хліба дають по чотири буханці. Утім Бені та Дюрію на день їх потрібно близько шести. Фрукти та моркву поливають медом або ж дають окремо -- по 100 грамів меду щодня кожному. Всього ж ведмеді з'їдають від 14 до 16 кілограмів різних продуктів, орієнтовно по 20 тисяч калорій щодня!
Звісно, стільки продуктів набрати непросто. Улітку працівники самостійно збирають ягоди в лісі. Щось приносять з дому: яблука чи моркву. А хліб інколи навіть самі печуть.
Поряд з клітками міститься майданчик зі штучним озером, поваленими деревами та камінням. Тут ведмедів вчать плавати, гострити кігті об дерево та взаємодіяти з іншими жителями центру. “Найчастіше ми забираємо тварин з цирків, приватних садиб багатіїв, із зоопарків, -- розповідає Іван, простягаючи ведмедям їжу. -- Забрати їх нелегко, власники можуть переховуватися, не відчиняти нам двері чи навіть погрожувати розправою, ховати ведмедів у підвалах чи на горищах. Усіляко бувало".
Працівники центру їздять по всій Україні вантажною машиною, що є мобільною клінікою для ведмедів.
Важко писати про те, якими є новоприбулі вемеді. Один без упину ходить по колу. Він ще не відвик від циркових буднів. Інший безперестанку гарчить, задерши голову. Ще один сумно лежить і порожніми очима дивиться на мене. Він уже давно осліпнув, а його хутро почало осипатися. “Цього привезли з Умані, -- розповідає пан Ярослав. -- Власник тримав тварину в підвалі. Годував погано, випускав тільки на виступи до цирку. Його дуже часто били, особливо по голові. Через те й осліп. Власник так заробляв на тварині. Маючи такого “раба”, зміг купити будинок та машину. А коли ведмідь відмовився виконувати трюки, то просто замкнув його і перестав годувати..."
Працівників у центрі небагато -- 12, двоє з них ветеринари. Усі вони самостійно навчалися працювати з цими найбільшими хижаками в Україні. “А ведмеді, які ніколи не купалися в річці, ніколи не знали, як впадати у зимову сплячку, усього цього навчилися тут, -- додає Іван, лісник, і далі розповідає історії цих тварин. -- Ось цих двох довелось звільняти з багажного відсіку літака, який прямував у Дубай, іншого -- морили голодом 20 років на закинутій птахофабриці, ще в одного -- епілепсія..."
“Люди не розуміють, що бурий ведмідь -- рідкісна тварина в Україні, їх усього залишилось близько 150", -- додає Ярослав Бундзяк.
Працівники центру закликають усіх небайдужих повідомляти їм про жорстоке поводження з ведмедями. Зателефонувати можна за номером 031 46 27 618.
Олена АСТАХОВА