Як нова влада "рейдернула" державу: хто захищає та оберігає корупцію в Україні

Канал 24
Як нова влада

Ні в кого немає сумніву, що абсолютна більшість посадовців не має адекватного пояснення задекларованим статками: від мільйонів готівкою до заможних безробітних родичів.

Але от в чому парадокс: походження цих статків чомусь не цікавить ні НАЗК, яке уповноважене перевіряти електронні декларацій, ні керівників органів, в яких працюють підпільні мільйонери Корейки, ні, тим більше, Президента чи Прем’єра, які розказують міжнародним партнерам про успіхи в боротьбі з корупцією.

Тобто всі розуміють, що подаючи декларацію, посадовці по суті власноручно підписали зізнання в корупції. Всі розуміють, що вони мають бути за це покарані, ну або принаймні піти з держслужби, але що ми маємо на практиці?

На практиці нелякані мільйонери навіть не вважають за необхідне щось пояснювати. Я знаю, бо сама спробувала отримати в деяких з них пояснення походження майна.

Наприклад, міський голова Полтави Олександр Мамай, який задекларував понад 1 мільйон гривень і 760 тисяч доларів готівкою. Проте навіть багатшою за мера виявилась його мама-пенсіонерка, яка задекларувала, увага, майже 4 мільйони гривень і 870 тисяч доларів готівкою, і це при пенсії в 16 тисяч гривень на рік.

Читайте також: Чому лицемірство Порошенка може коштувати українцям своєї держави

Тобто на двох з мамою мер Полтави є доларовим мільйонером. При цьому Олександр Мамай виявився безхатченком, в декларації якого немає жодної належної йому нерухомості. Я вирішила особисто запитати в мера, як таке могло статися. Надіслали офіційний запит, отримали офіційне запрошення, приїхали до Полтави, але пояснення так і не отримали, бо мер вирішив від нас просто собі втекти.

Інший приклад – Сергій Андреєв, директор КП "Харківські теплові мережі", підлеглий славнозвісного харківського міського очільника з кримінальним прізвиськом "Гепа". Сергію Андреєву дуже пощастило з дружиною: вона володіє 2 квартирами, будинком, гаражем і земельною ділянкою. Лише одна маленька дрібниця – дружина працює в цьому ж комунальному підприємстві із зарплатою трохи за 9 тисяч гривень на місяць.

А ще Сергій Андреєв "назбирав" 2,5 мільйона гривень і так добре живе, що може дозволити собі позичати мільйони іншим комунальним підприємствам. Після проігнорованих письмових запитів я вирушила особисто запитати в очільника комунального підприємства секрет такого успіху.

Але, як і полтавський міський голова, директор комунального підприємства не вважає за потрібне пояснювати походження своїх мільйонів.

Читайте також: Хто ретельно піклується про кадри Януковича в Конституційному суді

Мільйонні статки в деклараціях посадовців всіх рівнів показали, що високопосадовці залишаються окремою привілейованою кастою. Вони не тільки живуть в інших (елітних) умовах, їздять на інших (дорогих) автомобілях, вдягаються в інших (люксових) магазинах, але й живуть за іншими законами.

Ці закони дозволяють їм використовувати надану їм людьми владу для того, щоб красти їхні гроші, віджимати їхні бізнеси, забирати їхнє майно. І при цьому в них немає жодного страху бути покараними за це. Хіба було б таке можливо, якби це не покривалося і не санкціонувалося на найвищому державному рівні?

Фактично, таке відчуття вседозволеності і безкарності можливе лише за однієї умови – коли тим, хто контролює цю систему, це вигідно. Тобто корупцію ретельно зберігають і охороняють, починаючи з найвищого керівництва держави, а відтак це означає, що будь-які заяви чи запевнення в бажанні її побороти – порожні балачки й обман.

Це криміналітет, який досяг такого рівня розвитку, що захопив весь державний апарат. По суті, рейдернув державу. При цьому громадяни, які, власне, цю владу надають і у яких потім крадуть гроші і віджимають майно, тобто ми з вами, – це взагалі не люди.

Це біомаса, яка годиться лише для того, щоб її доїти, а Україна – це територія для заробляння грошей. І якщо в Києві на рівні найвищого керівництва держави навчились маскувати це правильними словами та вишуканими схемами, то на місцевому рівні, в регіонах, вся бандитська суть і природа проявляється у своїх найогидніших проявах.

І якщо всі все бачать і все розуміють, то куди ж ми прямуємо і що робимо для того, аби це зупинити? Допоки безкарність за корупцію гарантуватиметься на найвищому державному рівні, такі "мамаї" та "андреєви" будуть і далі робити, що захочуть і ходити навшпиньки перед тими, хто вище "в харчовому ланцюжку".

І є лише один і дуже дієвий спосіб на це вплинути – робити свідомий вибір, коли наступного разу обиратимете своїх представників у владі.

І щоби кожен нарешті усвідомив, що влада ніколи не буде робити те, що треба, якщо її не контролювати. І цей контроль кожен із вас може почати вже сьогодні – перевіривши лише 1 декларацію і запитавши в посадовця: "Звідки?".

Зрештою, все буде добре, і якщо зараз не добре, значить, це ще не кінець.