Кіборги – момент істини. Фоззі – про те, яким вийшов новий український фільм про війну

Новое Время 3

Колись давно я був серед ведучих ранкового шоу "Підйом" і до нас завітав один з акторів фільму "9 рота". Він там грав українця. Зрозуміло, що грав таким, яким його бачили замовники, черговою реінкарнацію Вані Пасюка. Ми про щось його питали, а потім обговорювали між собою, що от вміють на півночі працювати з власним електоратом, в якій би колишній радянській республіці він не жив, і як би це тупо не виглядало зовні.

Що от нам би хороше кіно з українською ідеєю, але де ж там – виходило або щось малоцікаве, або вимушено багатовекторне, на два ринки – і вашим, і трохи нашим. Так простіше, так оптимальніше, хоч всі зацікавлені особи розуміли, що не можна побудувати кіно з українською ідеєю, продовжуючи гратися в дурних хохлів, які кілька століть поспіль не можуть дати собі ради.

І от вітчизняне кіно нарешті виходить з темряви, до перемоги ще далеко, але, погодьтеся, воно почало рухатися. Багато людей навколо щось пише, знімає або готується до пітчингів. Виходять фільми, хоча часом на них страшно йти – а ну як зовсім не вийде, як тоді бути, не казати ж неправду? Та й як їх оцінювати, як про них писати, коли компліментарний період тільки розпочався – так хочеться, аби ситуація змінилася, аби лід між глядачем та вітчизняним кіно нарешті тріснув.

Сьогодні в нашому прокаті стартують "Кіборги" – фільм, що точно викличе різні думки. Той, хто захоче причепитися до недоліків, обов’язково причепиться – як не до бюджетності дійства, так до часом нерівного акторського складу. Просто не прийме його, бо бачить свою Україну з іншим прапором. А у тебе раптом ком в горлі, його ж не підманути. Він, як мурахи – якщо є, то є.

На передпоказі близько тисячі людей, значна частина пройшла війну – по очах видно, навіть у цивільному. І стає ще страшніше за фільм – не можна помилитися, настає момент істини. Деякі питання з’являються, але ближче до кінця вже не до них – Ахтем Сеїтаблаєв зняв хороше кіно, за яке не може бути соромно.

Правильне рішення про двомовність – штучність тут смертельно небезпечна. Правильне рішення про мат – дітям не порадиш, але вони виростуть і подивляться, якщо ми про це подбаємо, пояснивши "кому и зачем это нужно ". Хороші ролі Довженка, Жданова, Ісаєнка. Діалоги на рівні, навіть плейсмент викликає добру посмішку – молодці, знайшли, як це зробити.

Ми вже звикли до того, що постійно програємо інформаційну війну, яка є неодмінною складовою війни гібридної. Часом бідні, часом дурні, часто-густо не можемо розібратися в собі і б’ємося лобом в стіну, під якою повно кісток пращурів, на радість ворогам, на надію власній п’ятій колоні. Але серед цього суцільного мороку іноді трапляються світлі прогалини, однією з яких і є фільм "Кіборги". Дуже цікаво дізнатися, яка доля чекає на нього в прокаті.

В жанрі військової драми важко вигадати щось нове, особливо за пару мільйонів доларів, але я щиро раджу подивитися і звірити відчуття. І останнє – як музикант можу передбачити, що численні українські кавербенди почнуть активно виконувати пісню "Гуцулка Ксеня". Ну, мені хочеться в це вірити. Як у себе.

Це дуже потрібне і своєчасне кіно, яке дає надію на долю вітчизняного ментального простору, надію на те, що ми врешті-решт вивчимо сумні уроки власної історії і зможемо порозумітися між собою. Кіно, яке вчергове дає зрозуміти, що пізно думати про поляризацію суспільства, немає третього шляху – хто не з нами, той вже проти нас. Плюс.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Кінопошук з Фоззі – щочетверга

Читайте тематичні колонки на НВ:

Сьогодні у світі з Іваном Яковиною – щодня

Особисті фінанси з Іваном Компаном – щовівторка

Тиждень по-діловому з Сергієм Фурсою – щоп'ятниці

Відкриття з Олексієм Бондарєвим – щонеділі

Більше поглядів тут