Справа Саакашвілі-Курченка: російські спонсори та українські «договорняки»

iPress.ua 1
Справа Саакашвілі-Курченка: російські спонсори та українські «договорняки»

У чому звинувачують Саакашвілі

Генеральна прокуратура звинуватила Міхеїла Саакашвілі у сприянні учасникам злочинних організацій та укритті їх злочинної діяльності (ч. 1 ст. 256 ККУ). Саакашвілі за версією ГПУ та СБУ отримував гроші від Сергія Курченка – неформального гаманця сім’ї Януковича, який утік до Москви після Революції Гідності, і якого в Україні звинувачують у завданні державі збитків на суму понад 14 млрд грн.
На підтвердження таких звинувачень генпрокурор Юрій Луценко учора оприлюднив записи розмов соратника Саакашвілі Северіона Донгадзе із нібито довіреною особою Курченка, а також запис розмови самого Саакашвілі із Курченком.
Також співробітники СБУ зафіксували отримання з російської сторони близько півмільйона доларів США, половину з цієї суми українські правоохоронці вилучили у Донгадзе під час його затримання.
До речі, за інформацією нардепа Антона Геращенка частину отриманих коштів витратив на купівлю автомобіля Bentley, який зареєстрували на керівника Бориспільської парторганізації «Руху нових сил» Ярослава Сарафинюка.
Северіон Донгадзе
Донгадзе під час зафіксованих СБУ телефонних розмов також зізнався співрозмовнику, що прорив екс-президента Грузії через український кордон обійшовся в 300 тисяч доларів.
Раніше, 24 жовтня Юрій Луценко звинуватив Міхеїла Саакашвілі у підготовці державного перевороту в Україні.
«Участь у цьому запланованому державному перевороті беруть гастролери, без жодного громадянства, Михайло Саакашвілі, який, будучи головою Одеської обласної державної адміністрації, змусив своїх підлеглих оформити дозвіл на постійне проживання 20 громадянам Грузії як «цінним діячам культури». Тепер ці діячі сіють «добре, мудре, вічне» по всій території країни, використовуючи автомобілі спершу обласної державної адміністрації, а тепер автомобілі, придбані за кошти благодійного фонду, який формували клієнти одеської митниці. Саме вони, з нарізною, зокрема, зброєю, охороняють Саакашвілі, перебувають у таборі і планують цей силовий переворот. Це не пройде», – заявив тоді Луценко.
Саакашвілі, зрозуміло, усі звинувачення у фінансуванні з Москви заперечує. «Мені плювати, що там говорив Луценко. Вони брехливі тварюки», – заявив він учора у коментарі «Громадському».
Проте гнівних заперечень уже недостатньо і про це кажуть навіть союзники лідера «Руху нових сил».
«Міхеїлу Саакашвілі і його команді варто дати вичерпні відповіді на всі питання, що виникають. Відмовчуватися на звинувачення, висунуті сьогодні прокуратурою – не вихід. Цілком можливо, що матеріали, оприлюднені Юрієм Луценком сфабриковані. Але «фінансування Курченка» – це той випадок, коли не хочеться будувати здогадки. Чи був Донгадзе довіреною особою Міхеїла? Чи були у нього або його оточення контакти з Сергієм Курченком? Чи отримувала команда Саакашвілі будь-яку підтримку з Російської Федерації? Мовчання, гасла і ухильні відповіді неприйнятні. У ситуації війни з Росією будь-які питання без відповідей, підозри і факти, які неможливо пояснити – були б убивчими», – переконаний Мустафа Найєм, один із співорганізаторів акції протесту під парламентом, наслідком якої і стала поява наметового містечка імені Саакашвілі.

Хто такий Курченко

«27-річний Сергій Курченко особистим прикладом спростовує думку, ніби новачкам немає місця у вищій лізі українського бізнесу. За два роки він став одним з найвпливовіших гравців на нафтогазовому ринку країни», – писав у 2012 році Forbes.
Молодий амбітний бізнесмен, що виник практично нізвідки, став не лише одним з найпотужніших гравців на нафтогазовому ринку, а й обзавівся типовими атрибутами олігарха – придбав футбольний клуб «Металіст» (Харків) та один з найбільших вітчизняних медіа-холдингів – УМХ (Український Медіа Холдинг), який до того належав Борису Ложкіну та групі менших акціонерів, серед яких був і Петро Порошенко. За актив Курченко заплатив від 300 до 400 мільйонів євро.
Успіхи молодого мільярдера, який окрім усього іншого націлився на купівлю одного з найбільш ласих державних активів – Одеського припортового заводу – пояснювалися досить просто: Курченко потрапив в орбіту сім’ї Януковича і став одним з її основних «гаманців».
У лютому 2014-го він прогнозовано утік разом зі своїми патронами до Москви, де отримав російське громадянство і одразу розпочав активне ділове життя, зокрема, придбав АЗС та нафтобази в окупованому Криму.
Улітку 2017 року українська прокуратура Сергію Курченку направила повідомлення про підозру у ряді порушень, зокрема у створенні злочинної організації та ухилянні від податків в особливо великих розмірах. Його оголосили в розшук.
17 червня ГПУ відкрила ще одне кримінальне провадження проти Сергія Курченка – за незаконний продаж вугілля із зони АТО до Туреччини та фінансування так званих НДР/ЛНР.
За інформацією прокурора Головної військової прокуратури Костянтина Кулика, «Курченко взявся забезпечити бойовиків готівкою. За це бойовики дали йому можливість працювати в паливній сфері «ДНР» та «ЛНР», провозити контрабанду. Це пряме фінансування тероризму».
За його словами, встановлена сума виведених Курченком коштів з України становить близько 8 млрд грн – близько одного мільярда доларів по тогочасному курсу.
Попри втечу до Москви і кримінальне переслідування в Україні Курченко не полишає спроб впливати на ситуацію в Україні. Скажімо, у лютому цього року Арсен Аваков заявив, що Курченко причетний до фінансування планованих провокативних акцій на Майдані.
Також, за інформацією нардепа Тетяни Чорновол, Курченко намагався розвалити кримінальні провадження проти себе, використовуючи свій вплив на ряд українських політиків, зокрема – Сергія Лещенка та Віталія Каська – колишнього заступника генерального прокурора та одного з лідерів «Демальянсу».

Чи міг Міхеїл Саакашвілі брати гроші у одіозного утікача

Безумовно так. Лідер «Руху нових сил» ніколи не відзначався надмірною делікатністю у питаннях фінансування. Під час його роботи очільником Одеської ОДА його діяльність фінансували одіозні місцеві бізнесмени Борис Кауфман та Олександр Грановський, відомі своєю близькістю до Януковича. Понад те, оточення Саакашвілі використовувало на власні цілі кошти благодійного фонду, які збирали для допомоги воїнам АТО.
Згодом серед спонсорів Саакашвілі називали Ігоря Коломойського та Олександра Онищенка – людей, яких ще зовсім недавно він публічно називав злом для України. Однак, заяви забуваються, а гроші на «революцію», а також на розкішне життя потрібні завжди.
Тому попри бризкання слиною Саакашвілі, гроші у Курченка, ймовірно, він таки брав. Справді, чому б не узяти гроші у одного бариги, щоб побороти іншого?
Втім, можлива співпраця Саакашвілі з оточенням Януковича – дрібниця у порівнянні з тим, що криється за спецоперацією, яка виявила таку співпрацю. Одразу кілька співрозмовників iPress.ua, які добре знають специфіку діяльності спецслужб, припустили, що оприлюднення записів розмов між «людиною Курченка» і Донгадзе та між самим Курченком і Саакашвілі було б неможливим без співпраці самого олігарха-утікача. Більше того, розмовах Курченко і його представник свідомо виводили Саакашвілі і Донгадзе на провокативні теми та надто відкрито говорили про умови співпраці. Зазвичай, люди, які допускають прослуховування своїх розмов (а на такому рівні усі не те, що припускають – впевнені у цьому), так не розмовляють. Виняток, якщо розмова ведеться спеціально «під запис». От лише з ким співпрацював Курченко? З СБУ? Сумнівно, зважаючи на те, що він зараз відверта маріонетка Москви.
Відомий український політексперт Олександр Кочетков зробив із цієї історії схожі висновки і знайшов ще ряд логічних аргументів:
«Всі втікачі з України перебувають в Росії під пильним контролем ФСБ. Особливо, такий персонаж як Сергій Курченко, який намагається відігравати активну роль в діяльності ДНР-ЛНР і, відповідно, вхожий до кабінетів Владислава Суркова та інших кремлівських стратегів. І без дозволу ФСБ йому б не дозволили навіть СМС писати, а не те що гроші передавати. Так він їх би перевести в готівку не зміг – там все «обнальні» структури під дахом силовиків!
Тобто, всі ці контакти між людьми Курченка і Саакашвілі відбувалися з відома ФСБ і за її сценарієм. І це ідеально лягає в заявлену фабулу.
Міхеїл Саакашвілі – особистий ворог Володимира Путіна, який посмів ображати його публічно, таке не прощається. А ось Петро Порошенко – партнер Кремля, тому що з ним укладено «Мінськ» – стратегічний інструмент Кремля для «упокорення» України. Будь-яка українська влада після Порошенка обов'язково візьметься за перегляд «мінського змови» – навіть чинний міністр Аваков і той називає його «мертвим».
Коли протести під керівництвом Саакашвілі не розсмокталися самі, то Кремль цілком міг запропонувати Порошенку свою допомогу. І тоді стає зрозумілим, чого це Віктор Медведчук так зачастив у Москву. До речі, подібна операція з дискредитації протестного лідера – абсолютно в його стилі.
На цю ж версію працює сума, нібито передана від Курченка Саакашвілі: вона незначна, а Кремль у таких справах оперує сумами в десятки мільйонів доларів. Тобто, побоювалися, що на серйозну суму Саакашвілі справді влаштує в Україні зміну влади.
У цій версії взаємодії ФСБ і СБУ зрозуміло, звідки взявся «захищений» телефон, бесіди з якого пишуться чисто, як на студії. І зрозуміло, яким хитрим чином до СБУ потрапили номери переданих купюр.
Коротше, усуваються всі неузгодженості. Окрім головної: злочинності співпраці заради політичного самозбереження керівництва України і керівництва Росії.
Хотілося б нагадати президентові Порошенку, що Кремль прагне допомагати багатьом політичним діячам, які не ладнають зі своїм народом. Але саме після допомоги Кремля у його підшефних і починаються справжні проблеми. Янукович підтвердить».