В уряді Угорщини заявили, що в Україні більшість говорить не українською

Сегодня
В уряді Угорщини заявили, що в Україні більшість говорить не українською

Угорщина наполягає на повному скасуванні нового закону про освіту, який нещодавно набрав чинності, і не хоче сідати за стіл переговорів, щоб обговорити можливі поправки. Про це заявив Золтан Ковач, секретар Міністерства адміністрації та юстиції, спікер угорського уряду на зустрічі з українськими журналістами в Будапешті, організованої за підтримки Вишеградського фонду та Центру "Нова Європа".

"Ви обмежуєте права нацменшин, які проживають в Україні. Це повністю суперечить цінностям європейської інтеграції. Ми в ЄС вже ініціювали перегляд вашої Угоди про асоціацію з Україною. Подивимося", – сказав Золтан Ковач.

На питання "Сегодня" про те, чи може Угорщина ввести односторонні санкції проти України, Золтан Ковач відповів, що Будапешт в цілому не вірить в санкції.

"Ви знаєте позицію Угорщини щодо санкцій проти Росії. Санкції не працюють. І чого ми доб'ємося, якщо введемо санкції проти вас? Але, заздалегідь вибачте, що говорю це, ми зробимо ваше життя більш складнимю, якщо мова заходить про європейську інтеграцію", – передає позицію Будапешта спікер уряду.

Він звинуватив Україну в тому, що коли їй щось потрібно, вона обіцяє зробити все.

"Але коли це зроблено за спиною, відбувається щось інше. І я впевнений, що українські уряд і президент це розуміють", – вважає спікер уряду Угорщини.

Присутні на зустрічі українські журналісти розповіли спікеру уряду, що в ст.7 нового закону про освіту немає норм, які б так чи інакше гнобили права угорської нацменшини в Україні. А проблема насправді в тому, що за статистикою українці – представники угорської нацменшини майже не знають української; коли діти закінчують школу в Україні їх бали ЗНО з української мови дуже низькі, що не дозволяє їм вступити до університету і знайти гідну роботу.

На це Золтан Ковач відповів, що за статистикою, якою володіє уряд Угорщини, більшість українців не розмовляє українською. В такому випадку, на його думку, немає сенсу в ст.7 нового закону про освіту.

"І якщо у вас є вимога до держчиновників (володіти повною мірою українською мовою – Авт.), ми бачили, як люди з різних частин світу приїжджали працювати в українському уряді. Дивні речі кояться в українському уряді", – сказав Ковач.

У відповідь учасники дискусії з України запитали Ковача, навіщо Угорщина, порушуючи українські закони, проводить паспортизацію українців на Закарпатті. Це питання, наскільки відомо "Сегодня", неодноразово піднімалося на переговорах урядів і глав держав. Кореспондент "Сегодня" запитав у Золтана Ковача, що буде, якщо Україна, за прикладом Угорщини, почне роздавати свої паспорти угорцям, які проживають в прикордонних регіонах. Але позиція Будапешта незмінна. За словами Золтана Ковача, Угорщина "не роздає паспорти на Закарпатті, люди їх самі беруть і це їхнє особисте рішення".

Багато експертів пояснюють таку жорстку і маніпулятивну позицію Угорщини парламентськими виборами, які пройдуть в квітні 2018 року. Прем'єр Віктор Орбан разом зі своєю партією "Фідес" дуже хоче перемогти і залишитися в кріслі голови уряду. Для цього він грає на протестних настроях суспільства і фактично на електоральному полі проросійської праворадикальної партії "Йоббік". Партія "Фідес", в надії перемогти, намагається залучити голоси угорців, які проживають за кордоном, в тому числі і в Україні. Для цього, за словами експертів, Будапешт і підливає масла у вогонь в суперечку України і Києва за новим законом про освіту, щоб мобілізувати угорську нацменьшу в Україні проголосувати за "Фідес".

Як розповідав голова МЗС України Павло Клімкін, Румунія, на відміну від Угорщини, готова до відкритого діалогу з Україною щодо закону про освіту.

Раніше міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Будапешт буде і далі домагатися від Києва відкликання закону про освіту, а якщо цього не відбудеться, то буде вимагати санкцій Європейського Союзу проти України.

У свою чергу Петро Порошенко говорив, що Україна гарантує право на навчання рідною мовою, але при цьому вивчення державної мови є обов'язковим.