НАБУ VS НАЗК. Усе, що відомо про конфлікт двох антикорупційних відомств

Тиждень

В Україні між двома антикорупційними відомствами – Національним антикорупційним бюро та Національним агентством з питань запобігання корупції – виник конфлікт, який уже набув масового розголосу. Напередодні,15 листопада, у цьому протистоянні почався новий етап – керівник Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя НАЗК Ганна Соломатіна звинуватила керівництво Агентства в фальсифікації результатів спеціальних і повних перевірок, зокрема вона виділила главу Наталію Корчак.

Тиждень.ua згадав з чого все починалася та як розвивалася "війна" між НАБУ та НАЗК.

"Перший дзвіночок"

На минулому тижні, 8 листопада, стало відомо, що НАЗК запросило директора НАБУ Артема Ситника для надання пояснень щодо необґрунтованої відмови в наданні Агентству інформації та документів.

Так, запитувані Нацагентством документи були пов'язані з адміністративною справою за позовом ТОВ "Юридична компанія "Студія права" до Державної фіскальної служби (ДФС), в якому Ситника було залучено до участі в якості третьої особи на стороні відповідача.

У НАЗК вважають, що Ситник проходить у цій справі не як посадова, а як фізична. Крім того, Нацагентство склало стосовно голови НАБУ протокол про корупцію. Ситник прийшов на допит, підписав протокол, але своєї провини не визнав.

Водночас, у НАБУ заявили, що надали Агентству документи ще 3 листопада.

А вже 13 листопада в НАЗК повідомили, що Ситник ознайомився із протоколом про адміністративне правопорушення, тому, у той же день, адмінпротокол був направлений до суду.

"Удар у відповідь"

Детектив НАБУ 10 листопада прибув до свекрухи голови НАЗК Наталії Корчак Надії Тімер-Булатової з метою вручення повістки про допит. Відповідні дії були пов’язані з розслідуванням за фактом ймовірного внесення недостовірних даних до е-декларації Корчак.

"Остання висловила бажання бути опитаною на місці та запросила детектива до квартири. Після допиту у момент підписання протоколу вона зателефонувала своєму синові (чоловікові Голови НАЗК), після чого відмовилася підписувати протокол та замкнула детектива НАБУ у квартирі зсередини та сховала ключа", – прокоментували в НАБУ.

ЗМІ повідомили, що допит стосувався справи щодо нової машини Наталії Корчак Skoda Octavia A7, якої не виявилося у декларації чиновниці. За інформацією, Бюро 5 жовтня викликали на допит в якості свідка голову НАЗК Наталю Корчак, але вона не відреагувала на повістку.

Корчак пояснила дії свекрухи тим, що вона закрила замок, тому що правоохоронець спочатку сказав, що поставить декілька запитань, а сам почав заповнювати заздалегідь заготовлений протокол допиту, не давав їй його прочитати та вимагав поставити підписи.

Після звернення Тімер-Булатової, поліція порушила провадження через порушення ч. 2 ст. 162 (Порушення недоторканності житла) КК України.

Крім того,13 листопада Ситник повідомив, що Бюро розслідує ще низку справ, у яких фігурує Корчак.

"Сам запит на ці документи було зроблено головою НАЗК в стані реального конфлікту інтересів. Проводилося розслідування і зараз проводиться низка розслідувань, у тому числі і тих, в яких фігурує пані Корчак. На мою думку, це не особисті дії Корчак. Треба бути наївним, щоб не розуміти, що ті справи, які ми розслідуємо - влада так просто не залишить і не пробачить", - заявив він.

Повідомляється, досудове розслідування щодо посадовців НАЗК стосується можливого отримання хабарів в особливо великих розмірах, поєднаних із вимаганням вигоди за вчинення дій в інтересах вигодонадавача та третіх осіб. Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені 10 листопада.

Обмін звинуваченнями

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький 10 листопада втрутився в конфлікт, зайнявши бік НАЗК. Він наголосив на проблемах між відомствами та прямо звинуватив у них керівництво НАБУ, яке, за його словами, своїми несанкціонованими діями дискредитує неупередженість антикорупційних органів.

"САП закликає керівників обох антикорупційних органів – як НАБУ, так і НАЗК – діяти виключно у межах повноважень і відкинути будь-які спокуси використати займане високе посадове становище для уникнення можливої юридичної відповідальності", – йшлося в повідомленні САП.

Натомість, директор НАБУ заявив, що зараз влада тисне на антикорупційне бюро і не виключає, що йому можуть вручити підозру. Він також зазначив, що очікував медійної атаки "із застосуванням всіх підконтрольних ресурсів, в тому числі таких, як НАЗК".

Наступного ж дня після заяв Ситника, із звинуваченнями на адресу НАЗК виступила колишня очільниця Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя НАЗК Ганна Соломатіна.

Вона заявила, що голова і члени НАЗК займаються фальсифікацією результатів спеціальних та повних перевірок. Крім того, вона повідомила, що особисто отримувала від Корчак незаконні вказівки щодо повних перевірок окремих народних депутатів.

"НАЗК – не є самостійним органом, а є повністю контрольованим владою. Мене особисто з двома колегами викликали до Адміністрації президента – так званий куратор за НАЗК у вересні цього року. Він пропонував, щоб усі проекти рішень НАЗК спочатку розглядалися в Адміністрації президента ним, а потім вже – на засіданнях НАЗК", – зазначила вона.

У Нацагентстві назвали недостовірною інформацію про зловживання службовим становищем.

"Наголошуємо, що поширена інформація екс-чиновниці, без конкретних фактів, є особистою атакою на голову, членів та колектив Національного агентства та спробою дискредитації успішно розпочатої антикорупційної реформи в Україні", - зазначили в НАЗК.

Крім того, ситуацію прокоментували в адміністрації президента Петра Порошенка. Так, у Порошенка заявили, що у них немає осіб, причетних до фальсифікації перевірки електронних декларацій, і немає інструментів впливу на НАЗК.

На тлі цих подій Transparency International Україна закликала відсторонити від посади Корчак на час розслідування щодо зловживання службовим становищем.

"Зважаючи, що перебування голови НАЗК на посаді дає можливість її впливу на працівників НАЗК, свідків у процесі розслідування, та процедуру слідчих дій загалом, це рішення виглядає цілком відповідно до міжнародних стандартів неможливості втручання у слідчі дії з боку сторони процесу", - зазначили в організації.