Українські солдати маршируватимуть по-іншому

Експрес
Українські солдати маршируватимуть по-іншому
Реформування збройних сил передбачає зокрема й зміни в стройовій підготовці, зазначив в ефірі «Ранкової Свободи» заступник начальника управління зв’язків з громадськістю ЗСУ Юзеф Венскович. За його словами, нові стройові статути будуть більш демократичними, а елементи підготовки – адаптовані з практики західних країн.

«Якщо радянські статути робили акцент на показності стройових прийомів, які більш притаманні підрозділам, наприклад, почесної варти, то західні країни робили упор на елементах стройових статутів як елементах бойової підготовки. Тобто стройовий статут написаний для того, щоб військовослужбовці знали, як взаємодіяти в строю не тільки на плацу, а й на полі бою», – пояснює він.

Як повідомив Венскович, наразі триває робота над новими статутами ЗСУ які будуть більш адаптованими до нинішніх реалій. Вони потрібні, щоб вдосконалити військову дисципліну та осучаснити роботу військових частин. За словами військового, до роботи над новими документами залучені все структурні підрозділи як Генштабу, так і інших військових підрозділів.

«Кожен структурний підрозділ за своїм напрямком подає свої пропозиції, та воєнно-наукове управління Генерального штабу їх узагальнює, опрацьовує і надає для розгляду і визначення остаточного варіанту. Слід зазначити, що нові військові статути, які мають бути затверджені Верховною Радою України в кінцевому результаті, повністю набувають тих рис, які мають країни НАТО», – каже Венскович.

Збройні сили досягли високого рівня, але їм ще є куди розвиватися, каже директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

«Якщо ми ставимо перед собою інтеграцію в НАТО, то перехід на стандарти НАТО – це величезне завдання. І ті показники, які були озвучені міністром оборони, що до 2020 року перейти на стандарти НАТО – я думаю, терміни ще будуть посунуті. Тому що це не тільки технічні стандарти, не просто перехід на інші процедури, це перехід на іншу культуру і воєнного планування, і воєнної діяльності, і військово-громадянських відносин», – прокоментував Сунгуровський.

Зараз стратегічні цілі ЗСУ визначає стратегічний оборонний бюлетень, прийнятий в 2016 році, нагадує координаторка Проектного офісу реформ Міноборони Олеся Фаворська. Серед цих пріоритетів вона називає запровадження об’єднаного керівництва силами оборони на основі принципів і стандартів НАТО, започаткування ефективного оборонного планування, ефективне управління ресурсами та інфраструктурою.

«Третє і найголовніше, це наша головна мета: набуття оперативних та бойових спроможностей, здатних дати відсіч нашому агресору. Четверте: це створення об’єднаного управління логістики і медицини, медичної служби. П’ята стратегічна мета, в принципі, теж ключова, тому що це те, що стосується професіоналізації збройних сил, тобто особового складу, і розвитку резерву збройних сил», – перераховує експертка.

Фаворська зауважує: перехід на контрактну основу не означає автоматичного підвищення якості.

«Те, що армія контрактна, не завжди означає, що вона професійна, але в планах і цілях, які перед собою ставлять збройні сили – це саме професійна армія. Що стосується контрактної армії – здобутки насправді великі, якщо подивитися навіть по кількості. Якщо минулого року в нас близько 70 тисяч контрактів підписано, це більше, ніж за все існування незалежних збройних сил, і цього року ми маємо не остаточні цифри, але, думаю, більше 30 тисяч на даний момент. Це і є основна комплектація збройних сил», – розповіла вона.

Високу якість кадрів, на переконання координаторки, має забезпечити акцент на сержантському та старшинському особових складах. За її словами, в країнах НАТО сержанти складають кістяк збройних сил.

«Є певні в цьому напрямку здобутки – це й повністю переглянута система підготовки саме сержантського і старшинського корпусу, і новий погляд на управління кар’єрою, і запорукою успіху цього мають бути і матеріальне, і соціальне забезпечення офіцерів і сержантів», – стверджує Фаворська.

Ще однією позитивною тенденцією Юзеф Венскович називає збільшення кількості ветеранів АТО серед військового командування – так, за його словами, всі командири сухопутних військ від командирів взводів до командувачів оперативних угруповань, мають бойовий досвід, який можна використовувати при підготовці особового складу.

«Якщо за перші 23 роки незалежності України в нас бригадно-стратегічних навчань відбулося тільки одне-два, то за цей рік таких навчань у сухопутних військах проведено 26», – порівнює він. Крім того, на переконання військового, наявність реального досвіду підвищує авторитет командира в очах рядових солдатів.

«Найголовніше: командири, які мають бойовий досвід – це справжні лідери, яким вірять колективи. Підлеглі знають, що командир віддасть такий наказ, що вони виконають його і при цьому з мінімальними втратами або взагалі без втрат», – впевнений Юзеф Венскович.