Ісайяс Афеверкі – еритрейський демон

Канал 24 1
Ісайяс Афеверкі – еритрейський демон

Критика влади закінчується репресіями, залишити країну офіційно – не можливо, а на кордонах снайпери отримують премії за ліквідацію втікачів. Еритрейці неволею створили одну із найчисельніших спільнот біженців у світі. На вулицях Лондона, Женеви, Нью-Йорка і навіть австралійських міст вони регулярно проводять демонстрації, щоб світ не забував хто змусив їх залишити батьківщину.

Президенство Ісайяс Афеверкі, яке призвело до такої ситуації, почалося у 1993. Він очолював "Еритрейський народний фронт визволення" і воював за незалежність. Після ІІ Світової Еритрея входила у федерацію з Ефіопією. Але АдісАбеба ігнорувала автономію і еритрейці вирішили розпрощатися назавжди із "африканською недоімперією".

Афаверкі пройшов навчання у військових таборах комуністичного Китаю і повернувся звідти вже "тертим" партизаном. Після перемоги він очолив тимчасовий уряд. Взявся за реформи. Пообіцяв вибори і ухвалив конституцію. Дуже швидко слова розчинилися в спекотному африканському повітрі. Насправді почався процес формування жорстокого тоталітарного режиму.

"Темношкірий Мао" заборонив публічні зібрання. Щоб зустрітися компанії більше 3 людей не пов’язаних між собою родинним чи професійним зв’язком треба дозвіл поліції. Для контролю за еритрейцями режим обмежив продаж пального, яке діє і досі. Бензин роздають по картках, переважно офіційним перевізникам і таксистам. На чорному рикну його ціна зростає втричі у порівнянні з офіційною.

Читайте також: Радован Караджич – психолог, аферист, "боснійський м'ясник"

Під контролем влади також свобода совісті. В Еритреї офіційно дозволено тільки 4 релігії: Іслам, Еритрейськке Православ’я, Католицька Церква і Лютерани. Протестантські спільноти чи секта Свідків Єгови опинилися поза законом.

Ідеологія войовничого марксизму призвела до міжнародної ізоляції Еритреї. Афеверкі відмовився від кредитів і допомоги міжнародних організацій, переконуючи, що це пастка імперіалістів. Таке рішення знекровило місцеву економіку і підштовхнуло країну на межу голодомору.

Облущені будинки, закинуті морські порти, пусті полиці в магазинах і відсутність транспорту на дорогах. Це типова картинка Еритреї кінця ХХ початку ХХІ століття. В неї гармонійно вписується образ аскета Афаверки – як правило, у військовій формі чи у клітчатій сорочці. І це єдина його відмінність від інших африканських диктаторів, які зазвичай люблять вихвалятися особистою розкішшю.

Читайте також: Мао Цзедун – засновник китайського комунізму

Кілька газет, два телеканали і одне радіо старанно годують аудиторію поясненнями про ворогів навколо і необхідність затягувати паски. Після того як з країни вислали усіх іноземних журналістів Еритрея посіла останнє 180 місце у рейтингу "свободи слова", обігнавши у ворожості до "вільної преси" Північну Корею.

КНДР тут нагадує і загальна мобілізація. Після 1993 призов охопив чоловіків і жінок з 16 року життя. Відмовок від армії не існує. Втікачам світить серйозний строк за гратами. В армію забирають відразу зі школи. Хлопці і дівчата після останнього шкільного дзвоника отримують повістки у військкомати. Головна фішка служби у еритрейській армії – це її термін. Офіційно 1,5 роки. Але на практиці на службі можуть примусово затримати і до 15 . Це вже призвело до нестачі кваліфікованих кадрів у багатьох професіях. Самих же військових застосовують, як дармову робочу силу.

Еритрейські тюрми – це особливе місце. Вони прославилися камерами у металевих контейнерах. які розжарюються на сонці і перетворюється на катівню.

Вони зв’язують обидві ноги і ставлять палицю поміж ноги. Це дозволяє їм поставити тебе у таку позу, в яку вони захочуть. Крім того, ти не можеш ворушити ногами. Коли уже прив’язаний, починають бити тебе товстою палицею, в основному, по спині, – розповів свідок комісії з розслідування злочинів проти прав людини в Еритреї.

Спецслужби Афаверкі слідкують за політичною лояльністю до президента. Опозиції в Еритреї не існує. Навіть за політичні анекдоти загрожує суворе покарання. Нині за гратами лише "підтверджених" 10 тисяч політв’язнів. Найгірше жінкам, яких ніхто не захищає від насильства наглядачів.

Читайте також: Папа Док – чаклун, кат і президент

Еритрейці - сьогодні стали третьою за кількістю спільнотою біженців у світі. Мріючи про інше життя молодь втікає наражаючись на смертельний ризик.

Одним із найдієвіших способів втекти від диктаторського режиму стала спортивна кар’єра. З Еритреї кілька разів втікали цілі футбольні збірні. У 2015 після матчу в Ботсвані десять гравців національної команди Еритреї відмовилися повертатися додому і попросили там політичного притулку.

Інформація про "деспотичний режиму" це вигадки і фантастика. Вигадки речей, які не існують в реальності. Відсутність Свободи слова, свободи преси - це ще один нудний жарт і брехня, – заявив президент Еритреї Ісайяс Афеверкі.

Організація Об'єднаних Націй звинуватила режим Ісайяса Афаверкі у порушенні прав людини, які можна прирівняти до "злочинів проти людяності".

Міжнародна ізоляція опустила Афаверкі на землю і він почав шукати компромісів заради грошей. Диктатор ослабив закон про військовий обов’язок і почав переговори про позики від ЄС і Світового банку. На цьому відлига жорстокого режиму зупинилася. "Еритрейський демон" вичікує можливості покращити справи нічого не міняючи. Більшість часу він присвячує своєму хоббі – відрядженням і перевіркам. Яскраві прийоми тішать нарцистичну натуру диктатора, а парамілітарні шоу оспівують Афаверкі, який досі тримає свою країну в залізних лещатах.