Дві війни, але один бойовий шлях: Неймовірна історія десантника ЗСУ (Відео)

5 канал
Дві війни, але один бойовий шлях: Неймовірна історія десантника ЗСУ (Відео)

Своїм одностроєм та дідовими бойовими нагородами поповнив колекцію Музею історії України в Другій світовій війні колишній заступник командира 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Як з'ясувалося, із інтервалом у 70 років вони з дідом боронили одні й ті самі позиції на сході України.

У День Збройних сил у Музеї історії України в Другій світовій війні – не звичайна екскурсія. Відвідувачі – вихованці військового ліцею імені Богуна – не лише знайомляться з експозицією про російсько-українську війну, а й слухають розповідь одного з її героїв. Підполковник Володимир Лагута – колишній заступник командира 95-ї Житомирської окремої десантно-штурмової бригади. Для музейників безцінні не лише його спогади, а й експонати, які підполковник дарує музею. Це військова форма Володимира Лагути, а також фото та бойові нагороди його діда – теж Володимира Лагути.

Розповідає: "Дід в 44-му році звільняв Лисичанськ і штурмував Савур-могилу. В 14-му році, через 70 років, я звільняв Лисичанськ і штурмував Савур-могилу. Дід отримав важкі поранення, йому було ампутовано ногу. Я отримав важкі поранення, але медицина в нас набагато краща ніж тоді, і мені ногу врятували".

Четвертий Володимир з роду Лагут – син підполковника – народився три роки тому. Ім'я для новонародженого вибрала сестра Ліза. "Каже: "Папа, можна сина, який в нас народиться, назвемо Вова?" Кажу, Ліза, чому Вова? Я Вова, дідусь Вова. Каже: "Папа, якщо ти ще раз поїдеш на війну і тебе вб'ють, у нас хоч один Вова залишиться", – згадує військовий.

Володимир дивом врятувався у липні 2014-го. Під час штурму Савур-Могили його із побратимами накрили російські "Гради". Після докладної розповіді у богунівців майже немає запитань. Одні враження. Хоча вони вже чимало чули від своїх викладачів.

"Він усе чітко і коротко розповів, і все зрозуміло одразу стало. Найбільше мене вразила розповідь про Савур-Могилу. Раз на тиждень я можу бачити цих героїв, які штурмували Савур-Могилу. Таких як Гордійчук Ігор Володимирович, полковник Потєхін Петро Геннадійович. Мені потрібно знати, як вони захищали, мужньо переносили цю важку справу", – запевняє ліцеїст Микола Скакун.

Не по-дитячому серйозні хлопці запевняють, правда про війну не налякала їх і не змінила планів на майбутнє. "Ні, не налякало. Це реальне, справжнє життя. До цього треба бути готовим. Тому ми й служимо зараз у військовому ліцеї", – каже Олександр Братко.

Після теплої зустрічі – фото на згадку. Підполковник Лагута сподівається, що вони знову зустрінуться, але за інших обставин.

Наталія Жижко, Дмитро Демішев, "5 канал"

Дивіться також фотогалерею: