Повернути Донбас. Коли і на яких умовах, — перший президент України

Новое Время

Якщо ми розуміємо Донбас як Донецьку, Луганську області і частину інших регіонів, то такий Донбас, як величина юридична, фізична і виробничо-промислова, ймовірно, може існувати самостійно.

Але такий Донбас, який включає в себе меншу частину Донецької і ще меншу – Луганської областей, як держава, функціонувати в принципі не може. Специфіка в тому, що там немає можливості комплексно розвивати виробничо-промисловий потенціал. Та територія, яка зараз перебуває під контролем бойовиків, це просто «апендикс Донбасу». Там все зруйновано війною і агресією дощенту.

Що з ним робити тепер? Це складне питання. На мій погляд, Росія не дуже готова розвивати цей «апендикс». Мабуть, коли починалася вся ця «діяльність» нових структур на чолі з Путіним, Росія дивилася ширше – на всю Україну. По заявах російського президента та інших посадових осіб було видно, що вони думають про захоплення або «підкорення» всієї України. Їм багато чого хотілося, але з цього нічого не вийшло і вже не вийде.

У нинішніх кордонах Донбас не може існувати самостійно. Його також не може забрати Росія, оскільки світова спільнота не дозволить цього зробити. Світова спільнота не підтримує війну проти України. Тому потрібно повертати цей регіон на «старі рейки» і робити Донбас українським.

Донбас уже ніколи не буде таким, як раніше

Я згоден з тим, що Донбас уже ніколи не буде таким, як раніше. Нам потрібно шукати якісь форми нової взаємодії з ним, нові можливості юридичного і правового характеру.

Ми взагалі повинні подивитися на структуру України з урахуванням минулих 26 років незалежності. Як ми можемо розвиватися далі? Як унітарна держава або, можливо, як держава федеративна? Адже немає нічого вічного – змінюються обставини, змінюються умови нашого життя. Перш за все, ми повинні виходити і того, що народ повинен жити комфортно. Якщо за основу ми візьмемо саме таку формулу, ми будемо шукати шляхи реінтеграції Донбасу, шляхи його повернення в Україну в прийнятному для всіх статусі. Ми ж не можемо стверджувати, що те, що зараз є в Україні, буде існувати вічно. До речі, як і в Росії.

Але сьогодні головне питання в тому, щоб припинити війну. Якщо бойові дії не будуть зупинені, все інше – це тільки розмови.

Я не можу погодитися з тим, що питання реінтеграції Донбасу ми вирішимо без участі Росії. Розв'язати кризу можна, тільки домовившись з нею. І щоб це зробити, потрібно, щоб, в тому числі, сама Росія зрозуміла, що за нинішньої ситуації в Україні і в світі їй буде нелегко впоратися із захопленою територією. Нам треба домовлятися.

Якщо так поставити питання, думаю, Україна піде на те, щоб сісти за стіл переговорів. І в цьому випадку Росії не треба робити вигляд, що там нічого немає, що, мовляв, це все влаштували бойовики, які купують в магазинах танки. Ми знаємо, що величезні російські війська стоять в Ростовській області та інших прикордонних з Україною областях. Це не секрет. Якщо Росія дійсно хоче, щоб цей регіон жив і розвивався (а там проживає більшість не тільки російськомовних, а й росіян), то потрібно сісти і домовлятися. Вирішувати питання цивілізовано.

Сподіватися на перемогу сьогодні – це означає почати широкомасштабну війну. Причому перемоги не буде. Росія повинна це зрозуміти. Так, як з Кримом, більше не вийде. На той момент Україна була недосвідченою, все відбулося несподівано, ми допустили багато помилок, які будуть оцінені історією. Але з Донбасом сьогодні – зовсім інша ситуація.

Закон про реінтеграцію Донбасу, який ще не прийнятий остаточно, але буде прийнятий Україною, повинен стати дієвим інструментом. Україна визначилася – політично і територіально – і вважає, що потрібно розпочати реалізацію цього політично-історичного рішення. Але повторю, головне – забезпечити мир і спокій в Донбасі. Тільки в такому випадку цей регіон отримає шанс на розвиток.

Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени