Чому ПАРЄ не підтримала мовну норму в українській реформі освіти

Новое Время
Чому ПАРЄ не підтримала мовну норму в українській реформі освіти

12 жовтня в Парламентській асамблеї Ради Європи ухвалили резолюцію з рекомендаціями для України за підсумками термінових дебатів, присвячених українським законом про освіту.

У тексті резолюції йдеться, що новий закон, схоже, не забезпечує належного балансу між офіційною мовою і мовами національних меншин.

За прийняття документа з внесеними до нього поправками проголосували 82 депутати, проти - 11, 17 утрималися.

У документі піддається критиці зміна статті про освіту без консультацій з представниками національних меншин. У той же час, деякі пропозиції угорських і румунських депутатів відхилили.

НВ наводить повний текст резолюції і розповідає, що не сподобалося членам ПАРЄ, і як на це відреагували в Україні.

Повний текст резолюції ПАРЄ

1. Парламентська Асамблея занепокоєна статтями, що стосуються освіти мовами меншин в новому Законі про освіту, прийнятому 5 вересня 2017 року Верховною Радою України і підписаного 27 вересня 2017 року президентом України Петром Порошенко.

2. Різні сусідні країни стверджували, що даний акт порушує права осіб, що належать до національних меншин, і піднімає чутливі правові питання, що також потрапляють під дію правового режиму в Україні. Асамблея висловлює жаль у зв'язку з тим, що не проводилося ніяких реальних консультацій з представниками національних меншин в Україні за новою редакцією статті 7 Закону, прийнятого Верховною Радою. Асамблея відзначає, що українська влада представила текст Закону про освіту Європейській комісії за демократію через право (Венеціанська комісія), щоб отримати висновок, який має бути представлений до кінця 2017; однак Асамблея висловлює невдоволення тим, що цей крок не був прийнятий до прийняття Закону про освіту. Крім того, Асамблеї відомо, що в березні 2017 року Консультативний комітет з Рамкової конвенції про захист національних меншин висловив свою думку по Україні (4-й раунд), яка повинна бути опублікована на початку 2018 року, і що доповідь по Україні, представлена Комітетом експертів європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ETS № 148) розглядається Комітетом міністрів.

3. Асамблея приймає до уваги серйозну заклопотаність з ряду правових питань. Вона вважає, що важливо виконувати зобов'язання, засновані на Європейській конвенції про права людини (ETS № 5), Рамкової конвенції про захист національних меншин (ETS № 157, Рамкова конвенція) та Європейської хартії для регіональних мов або мов меншин, а також сприяти відновленню конструктивного діалогу між різними зацікавленими сторонами. В цьому відношенні для Асамблеї [важливо, щоб] зацікавлені сторони дотримувалися трьох взаємопов'язаних принципів на шляху до більш узгоджених домовленостей.

4. Перший полягає в тому, що знання офіційної мови будь-якої держави є фактором соціальної згуртованості та інтеграції, і держави мають право заохочувати вивчення офіційної мови і просити, щоб державна мова була мовою навчання для всіх.

5. Другий принцип полягає в тому, що, як заявив Консультативний комітет з Рамкової конвенції: "Мова є невід'ємним компонентом індивідуальної та колективної ідентичності. Для багатьох осіб, що належать до національних меншин, мова є одним з основних чинників їх ідентичності і ідентифікації меншини". Таким чином, коли держави вживають заходів щодо заохочення офіційної мови, вони повинні йти рука об руку з заходами щодо захисту і просування мов національних меншин. Якщо цього не буде зроблено, результатом буде асиміляція, а не інтеграція.

6. Третій принцип - це принцип недискримінації. Даний принцип можна застосувати не тільки до визнання і ефективного захисту прав осіб, що належать до національних меншин, як це закріплено в Рамковій конвенції, а також конкретних прав, закріплених у Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, а й до "здійснення будь-якого права, встановленого законом "відповідно до статті 1 Протоколу № 12 до Європейської конвенції про права людини (ETS № 177).

7. Для Асамблеї ці три принципи є важливими елементами більш широкої концепції першорядної важливості, яка насправді лежить в основі всієї Рамкової конвенції - концепція "спільного проживання".

8. Виходячи з вищезазначених принципів і всеосяжної концепції "спільного проживання", нове законодавство, схоже, не забезпечує належного балансу між офіційною мовою і мовами національних меншин.

9. Зокрема, новий закон тягне за собою значне скорочення прав, раніше визнаних за "національними меншинами" щодо їх власної мови освіти. Ці національні меншини, які раніше мали право відвідувати одномовні школи і повноцінні навчальні програми своєю рідною мовою, тепер опиняються в ситуації, коли освіта їхньою рідно мовою може бути забезпечена (поряд з освітою українською мовою) тільки до закінчення початкової освіти. Для Асамблеї це не відповідає концепції "спільного проживання".

10. При плануванні впровадження реформи необхідно забезпечити гнучкість, щоб уникнути поспішних змін, що завдають шкоду якості освіти, що надається учням і студентам, які належать до національних меншин.

11. У цьому відношенні трирічний перехідний період може виявитися занадто коротким. Тому Асамблея закликає українську владу також проявити гнучкість щодо тривалості процесу і вжити заходів, що відповідають конкретним умовам відповідних громад і ситуації в різних областях.

12. Асамблея усвідомлює, що україномовні меншини в сусідніх країнах не мають права на одномовну освіту своїми рідними мовами і не отримують переваг від домовленостей, спрямованих на заохочення двомовної освіти. Тому Асамблея рекомендує владі сусідніх країн, які по праву закликають до захисту своїх меншин, проявити готовність запропонувати українським громадам, які проживають в їх відповідних країнах, аналогічні угоди з тими, на яких вони наполягають для своїх власних меншин.


ПО ТЕМЕ


13. Асамблея рекомендує Україні вивчити передову практику в державах-членах Ради Європи в галузі викладання офіційних мов з використанням спеціальних методів навчання, призначених для шкіл, які використовують регіональні мови або мови меншин, в якості мови освіти.

14. Асамблея приймає рішення відстежувати розвиток подій в Україні щодо захисту і сприяння регіональним мовам і мовам меншин.

15. Асамблея просить українську владу повноцінно виконати майбутні рекомендації та висновки Венеціанської комісії і відповідним чином змінити новий Закон про освіту.

Що з пропозицій Угорщини, Румунії ПАРЄ врахувала, а що відхилила

За результатами дебатів більшість пропозицій румунських і угорських депутатів були схвалені.

Зокрема, угорці та румуни виступили проти ідеї "змішаного навчання", з викладанням 60% предметів українською, а 40% - мовою меншини.

З тексту резолюції видалили всі згадки про те, що навчання "виключно мовою меншини" (без викладання частини предметів державною мовою) завдає шкоди самим дітям через зменшення їх конкурентності на ринку праці і можливих проблем зі вступом до вищих навчальних закладів.

З мінімальною перевагою була відхилена угорська поправка, згідно з якою, з документу хотіли викреслити посилання на право України захищати державну мову, а також про те, що мова об'єднує державу.

Крім того, з незначною перевагою вдалося відхилити пропозицію парламентаріїв з Румунії та Угорщини, які прагнули вилучити з документу згадку про відсутність виключно українських державних шкіл в своїх державах.

Ар'єв: трагедії робити не потрібно, резолюція - політичний момент

Коментуючи резолюцію, глава української делегації Володимир Ар'єв зазначив, що вона не зобов'язує робити які-небудь кроки до висновків Венеціанської комісії.

"Я вважаю, що трагедію з цього репорту робити точно не потрібно. Резолюція - суто політичний момент. Вона не вимагає від України робити якісь конкретні кроки", - сказав він.

За словами Ар'єва, в тексті резолюції є рекомендація імплементувати результати експертизи Венеціанської комісії.

Він також уточнив, що Україна не була проти згадки такої рекомендації.

"З правової точки зору для України після доповіді нічого не змінилося", - резюмував Ар'єв.

Коментуючи резолюцію ПАРЄ а своїй сторінці в Facebook, Ар'єв додав, що в ній наголошується на важливості знання офіційної мови і заклик до сусідів так само ревно захищати права українських меншин на їх території.

Клімкін: Не поразка і не перемога

Резолюцію прокоментував і міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

На своїй сторінці в Twitter він зазначив, що вона не є ні поразкою, ні перемогою і пообіцяв, що український уряд буде працювати над висновками Венеціанської комісії.



Він також додав, що поки не вдалося довести етнічним громадам всі переваги закону.

Глава МЗС України підкреслив, що євроінтеграція угорців України повинна відбуватися не через паспортизацію, а через спільний рух до ЄС.



"Ми не закриваємо угорські школи, а створюємо можливості для їх самореалізації як в Україні, так і в Угорщині", - нагадав міністр.



Він також повідомив, що в Будапешті у нього була непроста розмова і анонсував зустріч міністрів освіти двох країн.



НВ