"Вони сказали, що сина я більше не побачу". В Іраку чоловік вигнав дружину-українку і забрав її дитину

ТСН 2

            "Вони сказали, що сина я більше не побачу". В Іраку чоловік вигнав дружину-українку і забрав її дитину

Українка вже втретє тікає від свого іракського чоловіка, який бив її. Проте цього разу він сховав їхнього спільного сина.

В Іраку чоловік вигнав свою дружину-українку на вулицю без документів, відібравши у неї дитину.

Про це ТСН.ua розповіла постраждала жінка, якій посольство України в Іраку допомогло повернутися додому.

Читайте також: Насильство в "Ісламській державі". Колишні полонянки розповіли про нелюдські тортури бойовиків

Вінничанка Юлія Стрільчук вісім років тому одружилася з іракцем Мухаммедом Салманом, який навчався у Вінниці на фармацевта. Спочатку вони жили з родиною Юлії, пізніше стали винаймати квартиру.

Згодом у них з'явився спільний син Нур, якому зараз шість років. Він є громадянином України, але також має громадянство Іраку, що значно ускладнює справу. Також Юлія має двох старших дочок від першого шлюбу, які живуть з бабусею у Вінниці.

Юлія Стрільчук і Мухаммед Салман
Юлія з Мухаммедом

Вперше до Іраку Юлія поїхала, коли синові було близько року. У Багдаді вони проживали разом з родиною Мухаммеда. У чоловіка Юлії немає батьків, проте у нього велика сім’я - три тітки, дві сестри, бабуся і брат. І їм Юлія не подобалася. За її словами, тітки постійно її ображали і били. Мухаммед також почав піднімати руку на дружину. Того разу Юлія вперше прийняла рішення тікати.

"Він почав бити мене, знущатися, казати образливі речі, виганяти мене. Українські дівчата звикли тут, що можна вийти на вулицю, у магазин. А там я кажу: "Пішли десь вийдемо". А він каже: "Ні, ти маєш сидіти вдома". У нас на цьому ґрунті відбувалися скандали. І він бив мене, сховав тоді мої документи. Його тітка забрала документи і телефон. Але я його трошки заспокоїла. І тихенько забрала документи і втекла вночі з дитиною", - розповіла Юлія.

Пізніше Юлія помирилася з чоловіком. Він повернувся в Україну продовжувати навчання. Вони жили у Вінниці кілька років, а 2016 року повернулися назад до Іраку. За кілька місяців проживання з родиною чоловіка Юлія згадала, чому втекла першого разу, і знову почала задумуватися про те, щоб повернутися до України.

Читайте також: "Ісламська держава" прийняла закон про "секс між господарями та рабами" - Reuters

Тоді з нею сталася жахлива історія, в результаті якої вона ледь не втратила життя. Юлія завагітніла, але чоловік продовжував її бити.

"На другому місяці я почала погано почуватися, у мене почався викидень. Три дні я просто лежала, відчувала, як наче пологи розпочиналися. У мене була кровотеча, температура до 41 градусу. Я просила відвезти мене до лікарні, ніхто цього не робив. На мене ніхто не звертав уваги. Тітки ходили, сміялися, їли. Він на роботу ходив. Вони казали: "Ти здихай тут, бо в нас грошей немає". Хоча родина не бідна, просто вони хотіли, щоб мене не було", - розповіла жінка.

Врешті-решт її відвезли до лікарні, зробили обстеження, в результаті якого виявилося, що дитина вже два тижні, як була мертва. Після операції Юлія взяла сина і знову втекла до посольства, де проживала деякий час, поки дипломати домовлялися з її чоловіком, щоб той віддав документи на дитину і дав дозвіл на виїзд сина з країни.

Втретє Юлія повернулася до Іраку кілька тижнів тому. Вона пристала на запевнення чоловіка, що цього разу все буде інакше. Аргументом стало і те, що він зняв квартиру та пообіцяв, що житимуть вони окремо від його родини.

"Він обіцяв, що більше сваритися не будемо, що дитині потрібні і мама, і батько, щоб була повна сім’я. І казав, що зняв квартиру, що не будемо жити з тітками. Але все одно ми ходили до них. Я їм взагалі не подобалося. Їм не подобалося, що я кудись виходила з хати і що з кимось спілкувалася", - розповідає жінка.

Юлія Стрільчук з сином
Юлія з сином Нуром

Ситуація загострилася, коли Юлія познайомилася з дівчиною з Івана-Франківська, яка також була одружена з іракцем. Чоловік українки допоміг їй відкрити в одному з торгових центрів точку манікюру та продажу косметики і парфумів. І вони запрошували Юлію на роботу. Чоловік Юлії спочатку погодився, але потім проконсультувався з тітками і змінив свою думку.

"Оскільки я з тою дівчиною вже домовилася і вона на мене чекала (це був день відкриття, 8 жовтня), мені треба було піти. Я саме була у тіток і сказала їм, що йду додому, в орендовану квартиру. А сама пішла до торгового центру, щоб переговорити з подругою та відмовитися від пропозиції роботи, зважаючи на мої сімейні обставини", - каже Юлія.

Але тітки зрозуміли, що Юлія пішла не додому. Поки її не було, вони змінили замок у їхній орендованій  квартирі і забрали всі документи. Також у цей час вони сховали її сина.

"Я залишила сина у тіток, бо він захотів ще трошки там погратися. Сказав: "Іди, а потім повернешся і забереш мене додому". І так вийшло, що коли я прийшла, його вже не було. Його брат десь його завіз. Спочатку мені сказали, що його повезли у перукарню стригтися. Я чекала годину, дві. Потім пішла додому, спробувала замок і зрозуміла, що я не можу зайти додому, що щось не те. Я повернулася, почала плакати і питати їх, де син. Вони сказали мені, що Нура я більше не побачу. Почали мене бити, забрали телефон, зірвали з мене золото і о пів на 11-ту вечора просто виштовхали мене на вулицю", - розповіла жінка.

Юлія впевнена, що цього разу чоловік просто виманив її до Іраку, щоб забрати дитину, бо всі дії його родини видаються їй спланованими: "Я думаю, що вони юридично проконсультувалися для того, щоб відібрати дитину. Це було сплановано. Чоловік підписав документи, передавши сина під опіку тіткам. Зараз невідомо, де перебуває дитина".

Читайте також: Російський депутат розповів про сотні росіянок із дітьми, які можуть бути полоненими в Мосулі

Вночі жінка пішла до посольства, але їй довелося ночувати під його стінами. До неї лише приїхав перекладач, який працює в посольстві, і подзвонили до поліції, яка так і не прибула на виклик.

"Вранці до мене вийшов консул. Він пояснив, що цю проблему треба вирішувати через поліцію. Знову викликали, цього разу поліція приїхала на виклик. Перекладач Алі допоміг мені написати заяву, бо я не знаю мови, погано розмовляю. Я не знаю про стан справи наразі. 11 жовтня мав бути суд. У них такі правила, що у разі заяви тільки суд може надати дозвіл поліції поїхати додому до відповідача і запитати пояснення", - пояснила жінка.

Після того, як перекладач Алі звозив Юлію до поліцейського відділку, він доправив її до організації, що допомагає жінкам, які опинилися у схожій ситуації - у яких відібрали дітей і вигнали на вулицю. Щоправда, там здебільшого перебувають іракські дівчата.

"Я там переночувала. Але у мене стався нервовий зрив, я порізала собі руки. Керівниця організації викликала Алі. Тоді вони злякалися, що я можу щось собі зробити, забрали мене в посольство і почали робити проїзний документ, купили квиток", - додала жінка.

Вже 11 жовтня Юлія літаком повернулася в Україну - без речей, без документів та без сина. "У мене не було речей, я була у футболці, штанях і капцях" , - розповіла Юлія. Щоправда, перекладач Алі дав їй у дорогу 100 доларів, а посол - ще 50.

Зараз Юлія навіть не знає, де перебуває її дитина, але не втрачає надії повернути сина в Україну.

Коментар посольства

У посольстві Україна в Іраку повідомили, що провели телефонну розмову з сім'єю чоловіка Юлії, оскільки сам Мухаммед відключив свій телефон.

Крім того, було викликано місцеву поліцію для з’ясування нею обставин і фіксації протиправних дій, вчинених громадянином Іраку по відношенню до Юлії Стрільчук. У відділку місцевої поліції був складений відповідний протокол. Про порушення прав громадянки України було також поінформовано МЗС Іраку.

"Ситуація ускладнена тим, що Нур Салман має як громадянство України, так і громадянство Іраку. Стрільчук привезла його в Ірак добровільно", - наголосив посол України в Іраку Віктор Недопас.

Він наголосив, що за цих обставин посольство вжило всіх доступних заходів для повернення українки на Батьківщину і рекомендувало їй звернутись для кваліфікованих юристів за правовою допомогою.

"Наразі посольство намагається повернути її український паспорт та вимагає від правоохоронних органів інформацію про стан розгляду поданої Стрільчук до поліції заяви. У подальшому Посольство сприятиме передачі до правоохоронних органів Іраку відповідного рішення українського суду, якщо Стрільчук звертатиметься до суду з цього питання", - додав посол.

Експертна думка

Згідно з українським сімейним кодексом, зауважив адвокат Андрій Турій, батьки самостійно вибирають місце проживання дитини, яка не досягла десяти років. І якщо питання про місце проживання дитини не вдається вирішити мирним шляхом, то спір можливо врегулювати органом опіки та піклування або судом.

У випадку Юлії адвокат радить звернутися до суду з проханням про визначення місця проживання дитини.

"Вважаю, що цей судовий процес затягнеться на довгий період часу в зв’язку з необхідністю залучення українським судом іракського суду до участі у процесі", - сказав Турій, додавши, що навіть рішення українського суду на користь Юлії не гарантує повернення її сина в Україну.

Також існує можливість того, що чоловік Юлії вже почав судовий процес у Багдаді щодо визначення місця проживання дитини.

"Для надання більш професійної оцінки можливостей повернення дитини в Україну, необхідні консультації матері з іракськими адвокатами. Необхідно також розглянути варіант і зі зверненням до суду в Іраку", - порадив Турій.

Історія Юлії показує, як важко українським жінкам, які звикли до свободи, жити у мусульманському суспільстві. Адже у ньому верховенство чоловіка незаперечно, а покарання чоловіками своїх дружин не сприймається як жорстокість і є нормою, яку диктує іслам.

"Праведні жінки покірні і зберігають те, що належить зберігати, під час відсутності чоловіків, завдяки турботі Аллаха. А тих жінок, непокори яких ви побоюєтеся, вмовляйте їх, уникайте на подружньому ложі і побивайте", - Коран, 4:34.