Заліза на дурничку не продамо. Вивізне мито на брухт продовжили

Експрес
Заліза на дурничку не продамо. Вивізне мито на брухт продовжили
Президент України підписав закон про продовження дії підвищеного мита на вивіз брухту чорних металів, яке було запроваджено в 2016 році. Нагадаємо, що рік тому парламентарі внесли зміни до закону, які дозволили збільшити на рік ставки експортного мита на брухт з 10 до 30 євро за тонну. Що це дало й навіщо продовжувати дію підвищених ставок?
-- За рік дії закону виконано основне завдання — ліквідовано критичний дефіцит брухту для виробників металургійної продукції, -- пояснює Віктор Галасюк, голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва ВР. -- Немає тієї ганебної практики зупинки металургійних підприємств, яка спостерігалася раніше.
-- Що кажуть цифри?
-- Бюджетні надходження від експортного мита на брухт зросли в 1,5 раза, незважаючи на падіння самих обсягів експорту брухту. Але важливіше те, що не допущено скорочення понад 20 тисяч робочих місць у металургійному комплексі промисловості. Крім того, збережено майже 1,5 мільярда доларів США експортної виручки в торговельному балансі країни. Позиція підприємств (і не лише гірничо-металургійного комплексу, але й військово-промислового, Асоціації виробників зброї і техніки) підтвердила, що цей закон відіграв ту роль, яку на нього покладали, -- ліквідував критичний дефіцит брухту й забезпечив, вже по ланцюгу (від металургів до Збройних сил України), зброєю й технікою.
З цієї сировини, яку могли за безцінь експортувати за кордон, в інших країнах виробляли би готову проудукцію. При цьому Україна не мала б ані робочих місць, ані податків, ані перспективи розвитку.
-- На що ще впливає підвищене мито на брухт?
-- Металургія займає майже чверть товарного експорту України. Це дуже велика частка фінансової й цінової стабільності в країні. Від неї залежить курс національної валюти. Відповідно, ситуація у металургії (в тому числі з брухтом) стосується кожного з нас.
-- Чи багато заводів залежать від брухту?
-- Його використовують всі металургійні заводи. Хтось 15 -- 20%, а хтось -- 90%, залежно від технології. Це сировина, без якої виробничі процеси майже неможливі. Більше того, використання нашими металургами саме брухту завдає менше шкоди екології, ніж застосування різних домішок для того, щоб тимчасово замінити ними його. Якщо дотримуватися технологічних процесів, то і якість виробів буде відповідною.
Крім того, якщо ми, замість продати брухт за кордон, самі використовуємо його для виробництва продукції з доданою вартістю, то більше отримуємо в економічному плані. Вартість брухту -- 200 -- 220 доларів за тонну, а вже, наприклад, колісні пари коштують 1,5 тисячі доларів за тонну. Отже завжди вигідніше продавати готову продукцію, ніж сировину. Це аксіома. Треба продавати вагони, літаки, автівки, верстати, кораблі, техніку, зброю, але не сировину, тому що -- це шлях до бідності.
-- Чи є супротив встановленню підвищеного мита з боку Євросоюзу?
-- Він був потужним і публічним, але наша позиція при цьому залишалася чіткою -- ми не дамо знизити експортне мито на брухт, тому що це в інтересах національної безпеки, обороноздатності країни, української економіки. Крім того, "металургійний закон" повністю відповідає нашим міжнародним зобов'занням у рамках Світової організації торгівлі й торговельної угоди з Євросоюзом, оскільки підпадає під відповідні винятки зі загальних правил цих угод. Переконаний, європейські партнери нас зрозуміють.
Світлана ОЛІЙНИК, Експрес