"Якщо для України важливо відновити співпрацю з НАТО, їй доведеться відмовитися від закону про освіту", - глава МЗС Угорщини Сіярто

Цензор.НЕТ

Таку думку озвучив у Брюсселі на зустрічі керівників МЗС країн блоку глава відповідного угорського відомства Петер Сіярто, передає Цензор.НЕТ із посиланням на ЛігаБізнесІнформ.

"Нехтуючи правами меншин і ухваливши новий закон про освіту, Україна не виконує зобов'язання не тільки перед ЄС, але і перед НАТО", - упевнений він.

Сіярто зазначив, що щорічна національна програма України ... "повністю суперечить ухваленню нового закону про освіту", в зв'язку з чим країна нібито "не виконує свої міжнародні зобов'язання".

"Якщо для України важливо відновити співпрацю з НАТО, їй доведеться відмовитися від закону про освіту", - заявив міністр.

Глава МЗС Угорщини вкотре звинуватив Україну в конфліктній ситуації і повідомив, що Угорщина "не стане жертвувати інтересами угорців Закарпаття в геополітичній грі".

"Якщо Київ скасує закон, Угорщина знову стане голосніше за всіх висловлюватися на підтримку європейських та євроатлантичних прагнень України", - запевнив Сіярто.

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який починає реформу освіти в Україні. 25 вересня Президент Петро Порошенко підписав закон "Про освіту", ухвалений Верховною Радою.

Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Нова редакція закону "Про освіту" передбачає, що діти, які підуть до школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти. При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжать його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.

Застереження проти нього висловили Угорщина, Румунія, Болгарія, РФ і Молдова.

Згодом у МЗС Румунії висловили стурбованість ухваленим ВРУ законом про освіту, а Угорщина заявила, що припиняє підтримку України на міжнародній арені. Голова Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтан Балог звернувся з офіційним листом до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і попросив про особисту зустріч, щоб обговорити новий закон про освіту. Пізніше парламент Угорщини одноголосно ухвалив резолюцію з осудом українського закону про освіту, вказавши на порушення прав угорців у Закарпатті. Рада федерації і Держдума Росії такожвиступили проти українського закону про освіту. 28 вересня Міністерство закордонних справ України направило закон "Про освіту" на експертизу до Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія).

28 вересня набув чинності закон "Про освіту".

4 жовтня Президент Порошенко, коментуючи закон про освіту, заявив: "Реформа освіти важлива для захисту національної ідентичності й мови".

Источник: https://ua.censor.net.ua/n3037933