З 88 поставлених до Іраку українських БТР-4 завести вдалося лише 56 машин (видео)

Дзеркало Тижня
З 88 поставлених до Іраку українських БТР-4 завести вдалося лише 56 машин (видео)

АКБ усіх поставлених до Іраку БТР були виведені з ладу та вимагали заміни.

З 88 бронетранспортерів БТР-4, поставлених українською стороною Міністерству оборони Іраку в рамках проблемного "іракського контракту", завести вдалося лише 56. При цьому, зрушити з місця змогли лише 34 машини.

Як пише у своєму матеріалі для DT.UA Дмитро Менделєєв, про це йдеться у листі, направленому до "Укрборонпрому" колишнім керівником компанії "Укрспецекспорт" А. Коваленком від 28 липня 2014 року. В даному документі підводяться підсумки візиту в Ірак в липні 2014 року  інспекційної групи держпідприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. А. Морозова" (ДП ХКБМ), відправленої для проведення перевірки якості продукції, поставленої Україною міністерству оборони Іраку.

"Особливо вразливим із результатами інспекції краще не знайомитися. Читачам зі стійкою психікою повідомимо деякі подробиці. Із 88 бронетранспортерів БТР-4, поставлених в Ірак і перевірених харківськими спецами, завести вдалося лише 56. Причому 33 із 56 запустили тільки з допомогою пересувних майстерень технічного обслуговування. Із 56 заведених машин рушити з місця змогли тільки 34. На десяти "бетеерах" були несправні (або зовсім не було) стартери", - йдеться в статті.

Крім того, інспектори ХКБМ зафіксували дефекти в роботі 4 прицілів та 8 панорамних пристроїв, а також 10 блоків системи керування вогнем. Несправними були визнані 6 встановлених на бронетранспортерах гармат, 8 кулеметів та 11 автоматичних станкових гранатометів.

"АКБ всіх виробів виведені з ладу і потребують заміни на більш досконалі. Іракська сторона самостійно закупила і встановила на БТР-4 АКБ китайського виробництва… Представниками ДП ХКБМ проведено фотофіксацію й документування тріщин у броньових корпусах", - цитує Менделєєв текст документа.

Як вказує Менделєєв, лист Коваленко направлено Р. Романову, який керував "Укроборонпромом" в липні 2014 року. У зв'язку з цим, слідчі, які ведуть так звану "справу Саламатіна" (Дмитро Саламатін – екс-гендиректор ДК "Укроборонпром" (2010-2012); екс-міністр оборони України (лютий-грудень 2012 року) – ред.) не повинні обмежувати рамки слідчих дій вивченням лише "саламатинского" періоду.

"Адже з часу доповіді О.Коваленка минуло майже три роки. Цього терміну для досвідчених менеджерів цілком достатньо, щоб хоч якось виправити ситуацію, а не ділити відповідальність за тяжкі наслідки провальної угоди. Іноземному замовникові немає сенсу доводити, що все "вкрали до нас". Такі зовнішньоекономічні контракти (відповідно до чинного українського законодавства) виконують суб'єкти господарювання, уповноважені державою. У таких питаннях посилання на "злочинних попередників" — не аргумент", - підсумовує автор.

Читайте також: Спрощення підприємствам ОПК виходу на світовий ринок дозволить Україні наростити експорт озброєнь

Контракт на поставку бронетранспортерів БТР-4" був підписаний між дочірнім підприємством державної компанії "Укрспецекспорт" - державним підприємством "Спеціалізована Зовнішньоторговельна Фірма "Прогрес" та Головним управлінням озброєння і забезпечення Міністерства оборони Республіки Ірак 25 вересня 2009 року. Контракт передбачав експортну поставку до Іраку 420 бронетранспортерів з бойовими модулями "Парус", комплектуючими, тренажерами і сервісними послугами на загальну суму 457,5 млн доларів.

У лютому 2013 року іракська сторона звинуватила українських виробників в зривах терміну поставок та низькій якості продукції (Україна поставила до Іраку 88 одиниць техніки з передбачених контрактом 420). У січні 2014 року іракська сторона повернула Україні партію з 42 БТР-4, мотивуючи це наявністю тріщин у броньованих корпусах техніки.

Детальніше про зрив масштабних українських військових поставок до Іраку і так звану "справу Саламатіна" читайте у статті Дмитра Менделєєва "Золота броня" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

За матеріалами: DT.UA