Євродепутати проголосувли за новий формат "Східного партнерства" для України, Грузії і Молдови

Тиждень
Євродепутати проголосувли за новий формат

У середу, 15 листопада, у Страсбурзі Європейський парламент проголосував за рекомендації саміту "Східного партнерства" створити для України, Молдови і Грузії модель "Східне партнерство плюс". Відповідне голосування відбулося в рамках планерного засідання Європарламенту.

За проголосували 519 депутатів, проти - 114, утримались 47.

Напередодні відбулося обговорення доповіді, авторами якої є Лайма Андрікіте та Кнут Флекенштайн.

Зокрема в доповіді пропонується створити модель «Східне партнерство плюс» для країн, які мають угоди про асоціацію з Євросоюзом і досягли значного прогресу у проведенні реформ, що «в кінцевому підсумку може призвести до приєднання до Митного союзу, Енергетичного союзу, Союзу цифрових технологій та Шенгенської зони, подальшого доступу до внутрішнього ринку ЄС, інтеграції у транспортну інфраструктуру, партнерства в індустріальній сфері, збільшення участі в програмах ЄС та агентствах», а також скасувати роумінг.

Також пропонується заснувати для України, Грузії та Молдови трастовий фонд, який би фокусувався на приватних і державних інвестиціях в соціальну та економічну інфраструктуру, у той же час забезпечити «ретельну перевірку їхнього використання, щоб запобігти будь-яким зловживанням».

Крім того, пропонується заявити про підтримку справжніх економічних реформ, які спрямовані на поступове скасування монополій, обмеження ролі олігархів шляхом запровадження відповідних законів та підтримку реформ у банківському і фінансовому секторах, спрямованих на боротьбу з відмиванням грошей та ухиленням від сплати податків.

Документом також пропонується підтримувати «єдність дій серед держав-членів ЄС у збереженні колективного тиску на Росію, чия військова присутність у регіоні останнім часом зростає, зокрема шляхом посилення конкретних обмежувальних заходів для вирішення конфлікту на сході України шляхом повного виконання Мінських домовленостей», підтримувати моніторингову місію ОБСЄ.

Обмежувальні заходи пропонується підтримувати і для вирішення конфлікту між РФ та Грузією, відновлення повного суверенітету України у Криму, Грузії - на окупованих територіях Абхазії та Південної Осетії, Молдови - у Придністров’ї.

У доповіді констатується, що участь Білорусі у військових навчаннях з Росією «Захід-2017», які були спрямовані проти Євросоюзу, є «неприйнятною».

Також в документі міститься заклик до Росії забезпечити безпеку спостерігачів ОБСЄ та їхній безперешкодний доступ на місцях, розглянути питання про підтримку розгортання збройної поліцейської місії ОБСЄ на сході України, відобразити перспективу розширення ролі Євросоюзу у вирішенні конфліктів в Україні та Грузії, у тому числі шляхом запуску місій в рамках Спільної безпекової та оборонної політики ЄС для посилення безпеки і стабільності.

Рекомендується також вимагати від країн-партнерів нових зобов’язань щодо повного проведення реформ, пов'язаних із судовою системою, державним управлінням, боротьбою з корупцією та організованою злочинністю, на основі відповідних дорожніх карт з чітко визначеними цілями і термінами виконання, заохочувати реформи у сфері виборів з метою поліпшення виборчих основ, забезпечити суворе застосування існуючих у ЄС норм.

Також пропонується працювати спільно та підтримати Україну, Грузію і Молдову у виконанні безвізового режиму з тим, щоб уникнути застосування в майбутньому механізму тимчасового призупинення дії безвізу.

У доповіді підкреслюється, що «Східне партнерство» має на меті створити необхідні умови для тісної політичної асоціації та економічної інтеграції, і що угоди про асоціацію з Грузією, Молдовою та Україною не становлять кінцевої мети у відносинах з ЄС.

«Ще раз визнати європейські прагнення цих країн; зазначити, що відповідно до статті 49 Євросоюзу та згідно з Римською декларацією від 25 березня 2017 року будь-яка європейська держава може подати заявку на членство в ЄС за умови дотримання Копенгагенських критеріїв та принципів демократії, якщо вона поважає основні свободи і права людини, у тому числі права меншин, та підтримує верховенство права; наполегливо закликати держави-члени у зв'язку з цим ухвалити амбіційну декларацію на саміт 2017 року, в якій визначаються відповідні довгострокові цілі», - йдеться в документі.