Чим загрожує "розповзання блокади" на Захід

Новое Время 1

На початку цього року Україна пережила блокаду ОРДЛО, що почалася із вимог розпочати реальні кроки по звільненню полонених, а завершилася – "формалізацією" блокування на державному рівні.

В Раді нацбезпеки та оборони просто не залишилося іншого вибору, адже в процесі блокади ватажки "ЛНР" та "ДНР" силоміць перевели підприємства та шахти під власну юрисдикцію і тепер вони наповнюють "бюджети" цих фейкових утворень.

Втім, я ставився до цього спокійно, адже розумів, що ситуація активних бойових дій, жертв ы руйнувань не може сприйматися у суспільстві нормально та, отже, потребує "виходу" для емоцій.

Тобто, емоційне наповнення тієї блокади збагнути неважко, і зрозуміти її учасників – теж.

Але останнім часом я помічаю численні спроби "розширити" практику блокування на абсолютно мирні, далекі від фронту області. Часто під зовсім "своєрідними" приводами.

Наприклад, мова йде про загадковий "другий етап" блокади, який нещодавно анонсував нардеп Семен Семенченко. І який передбачає вже блокування Бурштинської ТЕС, яку, в результаті планують "забрати у олігархів".

Варто підкреслити, що Бурштинська ТЕС не належить росіянам, не працює на російському вугіллі і до Росії не має стосунку. Вона працює в Україні, на українській сировині, приносить гроші в український бюджет, дає роботу українським громадянам.

Єдина претензія "блокувальників" – це належність БуТЕС до структур ДТЕК. Але невже ця електростанція – єдина у складі цієї бізнес-імперії? Ні, серйозно? Чому тоді інші об’єкти не блокують?

Чому не блокують об’єкти інших енергетичних компаній, що також вже давно приватизовані?

Бо немає на них "замовлення"?

Тут необхідно відзначити наступне. Бурштинська ТЕС – це унікальна частина енергетичної системи України, що працює в одному – "західному" напрямку. Тобто, спеціалізується на експорті електроенергії в країни ЄС, що і робить її привабливою для потенційних "власників". І, що характерно, такі "претенденти" регулярно знаходяться.

З 2015-го року боротьбу за отримання контролю над "Західенерго" взагалі і БуТЕС зокрема ведуть структури, підконтрольні бізнесменові Ігорю Коломойському. Навесні 2015 року компанія "Бізнес-Інвест" (формальні власники "Бізнес-Інвесту" фігурували в списку керівників фірм-прокладок, через які влітку 2014 го Приватбанк виводив $ 1,82 млрд) подала позов до господарського суду Києва з вимогою визнати недійсним договір купівлі-продажу 45,1% держпакету акцій енергогенеруючого підприємства "Західенерго". В результаті судових рішень "Бізнес-Інвесту" в задоволенні позовних заяв відмовлено.

І от тепер – "блокада"… За всієї поваги, я не розумію, чому треба називати великим патріотизмом участь у війні "олігархів" за власність?

Загалом, як на мене, йде дискредитація ідеї блокування російського бізнесу в Україні, та громадської активності у цьому напрямку подібними "блокадами під ключ".

До речі, а чому "блокують" лише з вимогами точкової реприватизації, а не реприватизації всього загалом по всій Україні? Бо якщо ви проти "олігархів", то ви маєте бути проти них скрізь: на Івано-Франківщині, Київщині, Донеччині тощо? Звісно, якщо в цьому разі під "деолігархізацією" не ховається бажання самих олігархів одержати певний дохідний бізнес, не змінюючи статус того, що вони захопили раніше.

Особисто я вважаю, що "блокади під ключ" з метою легітимізації внутрішньо-українських бізнес-війн лише сприятимуть деградації громадянського суспільства та відволікатимуть увагу від головної проблеми – подальшого засилля російського бізнесу та контролю ним української економіки.

Я не хочу нікого "захищати", але я розумію, що доводити до абсурду будь-яку ідею – найкращий спосіб її поховати. Вчора блокували території з метою звільнення полонених – завтра блокуватимуть кіоски та ресторани з метою зміни в них власників.

Блокади не можуть змінити статус тих або інших об’єктів. Це може зробити лише суд на підставі закону. Тому, якщо ти хочеш справді розпочати реприватизацію, то алгоритм, у цьому разі, простий. Розробляй відповідні закони, вони подаються у Верховну Раду. Домагайся їх розгляду. Виходячи із того, що ні про що подібне я не чув (хоча серед керівництва "блокади" є нардепи), я роблю висновок, що реально ніхто жодної "деолігархізації" не планує.

Адже без відповідної законодавчої бази об’єкти енергетики (як і будь-які інші) не змінять свого статусу, а просто можуть перейти із одних рук до інших. Та й якщо уважно вивчити документи, підписані між Україною та МВФ, то стає зрозуміло, що жодна реприватизація в енергетичній сфері зараз просто неможлива. Навпаки, там передбачена подальша приватизація, і, очевидно, усі люди, дотичні до політичних кіл, про це знають.

Тому, якщо чиєюсь метою є справді реприватизація в українській економіці – він турбується про її правове забезпечення, бо без нього все одно нічого бути не може. Хоч би скільки ти щось не блокував. Я знаю, що можуть сказати у відповідь: "нинішня Рада не проголосує за реприватизацію". Що ж, тоді, якщо у тебе і справді відповідна мета, то ти мусиш забезпечити її реалізацію перемогою на виборах і одержанням політичної влади. Інших шляхів просто немає. Якщо мета і справді – реприватизація.

Якщо ж мета – заблокувати роботу об’єкту, знизити його вартість, позбавити людей стабільного доходу та, як наслідок, дестабілізувати соціально-економічну ситуацію (у мирному регіоні!) – тоді і справді потрібні блокади.

При цьому, йде блюзнірська експлуатація теми війни, використання небайдужих людей та їхнього "патріотичного пориву". Хоча реально мова йде про конкретні бізнес-інтереси конкретних людей.

Проблема України полягає в тому, що ми можемо перетворити на абсурд будь-яку ідею, поховати будь-яке починання та спрямувати найпозитивнішу енергію в руйнацію та беззмістовне витрачання. Сподіваюсь, що хоч цього разу ситуація може змінитися.