Внутрішній борг не платежем цінний

Дзеркало Тижня
Внутрішній борг не платежем цінний

На тижні, що минає, Національний банк України й Міністерство фінансів завершили угоду з обміну облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), які перебувають у власності НБУ. Під так званий репрофайлінг потрапили облігації на 219,6 млрд грн із 360,6 млрд, якими володіє НБУ. І хоча найбільше розмов нині ведеться про виплати зовнішнього боргу нашим кредиторам і власникам наших цінних паперів, наші внутрішні становлять не менший інтерес із погляду держфінансів.

Крім зовнішніх ринків, ми доволі активно залучаємо кошти на ринку внутрішньому. Безумовно, віднести це кредитування і порівняти його з ринковим украй складно, бо учасниками цього процесу, як правило, є НБУ, державні банки, а також держпідприємства. Тобто, по суті, держава позичає сама у себе, тільки в особі різних інституцій. Але такі ігри з перекладанням грошового ресурсу з однієї кишені в іншу череваті формуванням цілком реального внутрішнього державного боргу та нарощуванням боргового навантаження в наступні роки.

Практика запозичення на внутрішньому ринку не нова. Найчастіше зв'язка Мінфін—Центральний банк давно й добре працює у світовій економіці. Приміром, у 2015 р. Європейський центральний банк оголосив про старт програми, метою якої була щомісячна купівля державних цінних паперів на загальну суму 60 млрд євро. Ця програма використовується для вливання додаткових коштів в економіку, щоб забезпечити її стимулювання.

У нашому випадку ця програма здійснювалася для фінансування бюджету в 2014–2015 рр. за рахунок коштів самого НБУ і державних банків. Таким чином, станом на серпень поточного року внутрішньодержавний борг становить приблизно 707 млрд грн. Основна вага в структурі боргу припадає на боргові зобов'язання Мінфіну з 5-річним терміном погашення в розмірі 136 млрд грн і 10-річним у розмірі 86 млрд. Крім облігацій, у ньому є зобов'язання на суму в 2,4 млрд грн перед НБУ і 12,6 млрд грн перед Газпромбанком. Також до внутрішнього державного боргу належить квазіборг державних підприємств перед держбанками та борги, гарантовані державою. На гарантії держави нині припадає лише близько 19,8 млрд грн, і з початку поточного року ця сума виросла майже на 800 млн, що зумовлено активним кредитуванням держбанками підприємств оборонної промисловості.

Основними кредиторами в цьому процесі виступають Укрексімбанк і Ощадбанк. За даними Мінфіну, за минулий рік першому було виділено близько 1,5 млрд, другому — 1,3 млрд грн кредитів. Виходячи з наведеної статистики, основний борговий тягар припадає якраз на зобов'язання Мінфіну, основною метою якого останнім часом є реструктуризація. На кінець минулого року обсяг облігацій внутрішньої держпозики в обороті оцінювався в 594 млрд грн, великою частиною яких володіє НБУ. Основною метою переговорів про реструктуризацію є репрофайлінг. Це операція, у рамках якої буде зміщено графіки погашення платежів і виплата за цими бондами.

Це питання не нове на порядку денному. До нього почали звертатися ще у
2015 р., але до 2017-го реальних домовленостей не досягли, бо фокус уваги зміщувався через попередні реструктуризації.

Сама операція загалом може призвести до економії 10 млрд грн і допомогти знизити потребу в позиках на понад 15 млрд грн. Близько 145,2 млрд грн від загального портфеля ОВДП було конвертовано в довгострокові гривневі облігації різної строковості з прив'язкою дохідності до рівня інфляції. Ще майже 74,4 млрд грн — у довгострокові гривневі облігації різної строковості з фіксованими процентними ставками. Залишок портфеля без змін — із фіксованим рівнем дохідності.

Виходячи з розрахунків уряду, наступного року бюджет репрофайлінг дасть змогу заощадити близько 9,2 млрд грн на обслуговуванні й 44 млрд на погашенні, 2019-го — 2,5 млрд і 65,5 млрд грн, 2020-го — 5,5 млрд і 36,2 млрд грн, відповідно. Таким чином, сумарно економія бюджету за три найближчі роки може становити приблизно 145 млрд грн за рахунок пролонгації дат погашення й 17,2 млрд — на обслуговуванні. Безумовно, ці суми треба буде виплачувати в майбутньому, але з урахуванням прогнозування інфляції реальна вартість цих грошей згодом буде меншою за поточні значення, що робить більш ніж виправданою цю операцію.

Для нашого держбюджету ця операція буде вкрай важливою, бо дасть можливість вивільнити додаткові кошти для вітчизняної економіки і спрямувати їх у реальний сектор, а не на виплату відсотків між державними інституціями. А відстрочення виплат до 2046 р. допоможе Мінфіну отримати додаткові кошти, а також сприятиме стабілізації економіки під час пікових виплат у 2019–2021 рр. Це дозволить утримати курс гривні та зростання економіки на декларованому урядом рівні.

Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter