Фізики запропонували нову модель розвитку Всесвіту

Експрес 1
Учені пояснили тривимірність Всесвіту

Учені висунули гіпотезу, що пояснює просторову тривимірність спостережуваного Всесвіту і можливі причини його раннього інфляційного розширення, пише New Scientist і Кореспондент.

Фізики з Великобританії, США, Німеччини та Португалії запропонували модель, згідно з якою структура вакууму на ранніх етапах розвитку Всесвіту (до стадії інфляційного розширення) представляла собою мережу щільно завузлених і з'єднаних між собою силових трубок.

Вони, за задумом фізиків, сформувалися під час КХД-подібного космологічного фазового переходу.

Спостережувану тривимірність простору учені пояснили топологічною стійкістю мережі з одновимірних силових трубок, а інфляційну стадію еволюції Всесвіту - вивільненням енергії, що супроводжувало розширення мережі трубок і її охолодження.

Структуру Всесвіту на ранніх етапах автори порівнюють із заплутаними проводами до навушників.

"Я думаю, що це ідея, яку варто вивчати", - сказав про гіпотезу учених один з авторів інфляційної моделі фізик Алан Гут з Массачусетського технологічного інституту.

Учені поки не запропонували експериментального способу підтвердження своєї гіпотези. Теоретичні домисли автори засновували на моделі Абрикосова-Ніельсена-Ольсена, в якій виникають необхідні утворення у вигляді струноподібних рішень чотиривимірної (у просторі та часі) теорії Хіггса спеціального виду.

КХД (квантова хромодинаміка) описує сильні взаємодії частинок (кварків), здійснювані частинками-переносниками взаємодії (глюонами).

Учені вважають, що на ранніх етапах розвитку Всесвіту існувала єдина сильна і електрослабка взаємодія, з якої на інфляційній стадії (проміжок експоненційного розширення) відбулося виділення сильної взаємодії.

Цей процес (який отримав назву баріогенезу) супроводжувався об'єднанням кварків і глюонів в адрони, а також ймовірною появою космологічних топологічних дефектів (зокрема, космологічних струн, стінок і монополів).

Після баріогенезу наступила стадія лептогенезу - виділення з електрослабкої взаємодії електромагнітних і слабких сил.