Справа Януковича: вердикт оголосять ще не скоро

Експрес 2
Справа Януковича: вердикт оголосять ще не скоро

Резонансних справ, порушених Генпрокуратурою та НАБУ, чимало. А от судових вироків досі нема жодного. Хоч часу для розгляду низки проваджень було аж задосить. Чому так повільно просуваються знакові судові процеси і яких результатів у давно порушених і нових резонансних справах варто чекати?

Думками про це з газетою Експрес поділився колишній міністр юстиції, президент Інституту правової політики, доктор юридичних наук Микола Оніщук.

- ГПУ оголосила екс-президентові Віктору Януковичу та екс-міністрові юстиції Олександру Лавриновичу підозру в захопленні державної влади - ідеться про конституційний переворот 2010 року. Якими бачите перспективи цієї справи?

- Як відомо, подання щодо неконституційності змін від 2004 року, які передбачали парламентсько-президентську форму правління з обмеженими повноваженнями глави держави, внесли до КСУ 252 народні депутати, а не тодішній президент. Тому слідству потрібно довести безпосередню причетність Януковича до цих дій: чи справді він наполягав на таких змінах, щоб здобути більше повноважень? Якщо говорити про екс-міністра юстиції Лавриновича, то також мають бути неспростовні докази його причетності до конституційного перевороту. Не маючи на руках обвинувального акта про підозру, доволі важко говорити про перспективи цієї справи.

Хай там як, а оголошення підозри - це вже та стадія кримінального переслідування, яка зобов'язує до проведення повноцінного розслідування. З одного боку, розслідування вже фактично закінчено. З другого -- адвокати осіб, яким оголошено підозру, мають можливість ретельно вивчити оголошені підозри і розпочати опрацювання лінії захисту та підготуватися до судового розгляду. Тому це лише початок юридичного змагання, і нам з вами залишається тільки чекати, чим воно закінчиться.

- Невже можна повірити в те, що КСУ з легкої руки парламенту, а не тодішнього глави держави та його соратників міг піти на такий крок?

-- Звісно, ми добре пам'ятаємо ті часи і розуміємо, що суди, зокрема КСУ, не могли не перебувати під впливом тодішньої влади. Тут ви маєте рацію. Однак для кримінального переслідування і притягнення до відповідальності повинні бути абсолютно чіткі та недвозначні докази особистої причетності Януковича та Лавриновича до захоплення державної влади.

- Минуло вже три місяці, відколи суд узявся до справи про державну зраду Януковича. Однак зрушень мало. Спершу президент-утікач відкликав своїх адвокатів, потім призначений державою захисник заявив про самовідвід, тепер новий (теж призначений державою) адвокат заявляє, що йому потрібно бодай три місяці на ознайомлення зі справою... Коли за таких обставин можна сподіватися вироку у справі та чи почуємо його взагалі?

- Очевидно, що сторона, яку обвинувачують, тобто колишній президент Янукович, використовуватиме всі процесуальні можливості для того, щоб не розпочати слухання справи по суті. Уся ця історія з відмовою чи заміною адвокатів - наочне підтвердження такої тактики чи, точніше, стратегії.

Але, як кажуть у народі, скільки б не тягнувся ланцюжок, він має свій кінець. Думаю, що українська судова система все-таки спроможеться на повноцінний розгляд цієї справи та ухвалення рішення. Як скоро це відбудеться, сказати важко. Як на мене, знадобиться щонайменше рік.

- Добігає кінця процедура формування суддівського складу найвищої судової інстанції у державі - Верховного Суду. На вашу думку, чи варто з оновленням ВСУ чекати нової якості його роботи?

- Усі ми - маю на увазі і професійні кола, і громадськість - сподіваємося на те, що з формуванням нового складу Верховного Суду ситуація зміниться. Вона мусить змінитися. Бо інакше буде поставлено під сумнів саму реформу судової системи.

Так, левову частку в новому складі ВСУ становлять ті, хто нині працює у судовій системі. Однак до його складу потрапив і ряд кандидатів зі середовища адвокатів та вчених. Я сподіваюся на те, що нова генерація внесе позитивні зміни у роботу найвищої судової інстанції.

До слова, найближчим часом Верховна Рада розгляне у другому читанні проекти нових процесуальних кодексів. Ці зміни також створять передумови для поліпшення якості судочинства, тобто для того, щоб воно було справедливим, неупередженим і сучасним.

- Нині маємо низку нових правоохоронних органів. Однак Державне бюро розслідувань (ДБР), яке, за планами уряду, мало бути створене ще у другому кварталі цього року, досі не запрацювало. За чутками, начебто через те, що поміж керівних політсил немає згоди щодо кандидатури на посаду директора. Як ви гадаєте, у чому причина зволікання?

- По-перше, створення Державного бюро розслідувань означає, що Генпрокуратура позбувається дуже дієвого механізму впливу на суспільні процеси через розслідування справ проти високопосадовців, які нині проводить. Тому можна припустити, що є зацікавлені особи, котрі гальмують створення Державного бюро розслідувань.

Друга причина, як ви правильно зауважили, - це прагнення політичних сил, політичних груп чи політичних інститутів мати певну дотичність до діяльності такого важливого органу досудового розслідування чи контроль над ним. Тож не дивно, що тривають торги довкола узгодження кандидатури на посаду директора ДБР.

Наталія ВАСЮНЕЦЬ