Вибачте, перепрошую, даруйте. Чому ми постійно просимо пробачення?

Новое Время 4
Вибачте, перепрошую, даруйте. Чому ми постійно просимо пробачення?

Раніше слово «соррі» використовували виключно для висловлення щирої, глибокої печалі чи каяття, а сьогодні — за будь-якої незручної ситуації. Чому?.

Люди, особливо жінки, настільки часто просять вибачення, що розробники придумали спеціальний додаток, яке відстежує недоречні вибачення і примирливі обороти в електронному листуванні. Just Not Sorry («Просто не перепрошуйте») — так вони назвали додаток, що допомагає зробити мову більш прямолінійною і напористою.

Це наштовхнуло мене на роздуми: чому ми настільки часто просимо пробачення та чи є це ознакою слабкості?

Слово «соррі» належить до найбільш ранніх етапів розвитку англійської мови. Вивчати її історію — від давньоанглійського до сьогоднішніх днів — досить цікаво. Справа в тому, що раніше слово «соррі» використовували виключно для вираження щирої, глибокої печалі чи каяття, а сьогодні — за будь-яких незначних незручностей.

Зрушення сталося в XIX столітті і супроводжувався переходом від фрази «Мені шкода» (I am sorry) до простого «шкода» (sorry) — фраза ставала все більш формальною і менш особистою. Відомий британський публіцист і письменник Генрі Гітчінґс вважає, що це пов'язано з притаманними ХІХ століттю ввічливістю, безпристрасністю та відчуженістю, а також появою концепції «твердого характеру» (stiff upper lip).

Ми все ще використовуємо слово «соррі», щоб висловити щире горе або співчуття — «Шкода чути про вашу втрату» (I was sorry to hear of your loss). Але його значення сильно ослабло, і для висловлення жалю потрібні підсилювальні прислівники: «Я дійсно жалкую» (I'm truly sorry), «Мені дуже шкода» (I'm extremely sorry). Одна з цитат, що увійшла до Оксфордського словника англійської мови, добре ілюструє проблему нинішнього використання слова «соррі»: «Ну вибачте», — сказала вона, хоча ні в її голосі, ні у виразі обличчя не було жалю (Well, I'm sorry, 'she said, though she did not look sorry, or sound sorry). Тобто людина може сказати «соррі», не маючи на увазі цього.

Англійці кажуть слово «соррі» не менше восьми разів на день, а іноді доходить і до 20-ти

Вибачення: соціальна мастило

Незважаючи на всю свою формальність, слово «соррі» — дуже важливе «соціальна мастило» в англомовних спільнотах. Уявіть собі картину: люди стоять на вокзалі в черзі по квиток. Підходить ще одна людина і питає, чи можна їй пройти без черги, оскільки вона не встигає на роботу. Найпростіший шлях — сказати прямо: «Дайте мені пройти перед вами» (Let me go in front of you). Але це звучить неприйнятно для більшості англомовних людей. Найчастіше використовуються більш м'які, ввічливі звороти.

Потрібно попросити, зробити упор на взаємній повазі і навіть дружбі: «Привіт, друже, чи можна попросити пропустити мене вперед? Я страшенно спізнююся». Ще використовуються різні слова для запобігання конфліктів, пом'якшувальні оберти: можливо, будь ласка, вибачте (perhaps, please, sorry).

Також англомовні люди використовують умовні дієслова (could/would) і навіть використовують минулий час, щоб додати проханню метафоричної віддаленості: «Подумалося, чи не міг би я пройти перед вами?» (I was wondering, could I possibly go in front of you?) (...)

Смішне старе слово

Всі ці приклади показують, наскільки сильне слово «соррі» віддалилося від прояву почуття провини. Воно може використовуватися виключно як засіб «знешкодження» незручних ситуацій. А ще щоб поскаржитися на погане обслуговування («Вибачте, але я замовив рибу») чи відстояти свої права («Вибачте, але там хтось сидить»).

Крос-культурні та крос-лінгвістичні експерименти показали, що настільки часте використання слова «соррі» характерне саме для англійців. Єдиний народ, який настільки ж часто вибачається, — японці. Статистика показує, що англійці кажуть слово «соррі» не менше восьми разів на день, а іноді доходить і до 20-ти.

Проблема з додатком, який відстежує примирливу мову в електронному листуванні, в тому, що його творці розглядають слово «соррі» виключно як акт каяття. Мовляв, людина тим самим знижує свій статус і підриває свої позиції. Але ж за допомогою слова «соррі» можна ввічливо відмовитися від пропозиції (Sorry, but I'm just too busy right now — «Вибачте, але зараз я дуже зайнятий») чи попросити про допомогу (I'm sorry to bother you when I know you're busy — «Мені шкода, що доводиться турбувати вас, коли ви зайняті»). Приберіть це корисне слово, і ви можете здатися грубими. Існує безліч робочих ситуацій, в яких електронний лист клієнтові чи босові вимагає пробачливих оборотів: пояснити, чому звіт ще не готовий, попросити про підвищення заробітної плати. Не застосовуючи при цьому пом'якшувальних конструкцій — вельми ризикована політика. (...)

Що стосується жінок, то закликати їх наслідувати чоловіків у мовленні, домагаючись тим самим рівних умов для себе, значить ігнорувати реальні проблеми гендерної нерівності, які не мають жодного стосунку до того, як жінки одягаються чи говорять. У будь-якому випадку, слово «соррі» — хай сказане воно чоловіком, або жінкою — є невід'ємною частиною нашої нинішньої культури. Соррі, але я не думаю, що додаток це якось змінить.

The Conversation

Переклад НВ

Вперше опубліковано на The Conversation. Републікація повної версії тексту заборонена

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут