Прем’єр Польщі прирівняв Хмельницького з Гітлером – експерти прогнозують погіршення відносин

5 канал
Прем’єр Польщі прирівняв Хмельницького з Гітлером – експерти прогнозують погіршення відносин

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький під час лекції в місті Холм, присвяченій польсько-єврейським стосункам, заявив, що український гетьман Богдан Хмельницький був в числі тих, хто чинив найбільші злочини проти єврейського народу. Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на відеозапис лекції в YouTube.

"У нас майже тисяча років співпраці на одній землі з євреями, цього не можна порівняти з іншими країнами в Європі та світі" - заявив Моравецький. При цьому, він підкреслив, що суверенна Польща ніколи не виганяла євреїв, а в часи нацизму у Польщі були найбільші репресії за допомогу євреям, і саме в Польщі їм допомагали найбільше.

"Першим великим злочинним актом проти євреїв, який у єврейській історіографії часом прирівнюється до Голокосту, було повстання Хмельницького. Очевидно, що тоді доходило до страшних злочинів, історики кажуть про 100 тисяч вбитих євреїв" - сказав польський прем’єр. У якості прикладу він навів облогу Львова, коли Хмельницький зажадав видати йому євреїв, інакше він не відсупить від міста.

"Львів відмовив, сказав, що не віддасть єврейських братів і не віддав", - сказав Моравецький. Також, польський прем’єр додав, що під час своєї нещодавньої поїздки до Торуня, один з тамтешніх рабинів представив свій погляд на історію: "Він говорив про трьох злочинців - Гітлера, Гіммлера і Хмельницького. Це герой для наших сусідів, а для нас той, хто фактично призвів до першого занепаду Речі Посполитої".

Думка експертів:

Українські експерти-міжнародники вважають виступ Матеуша Моравецького дуже тривожним сигналом для подальших українсько-польських відносин. Зокрема Надія Коваль, завідувач Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС констатує, що розбіжності в трактуванні історії можуть стати вирішальними як в політичній, так і в економічні площині.

"Особливістю сучасних українсько-польських відносин є подвійність. З одного боку ми маємо інтенсивний політичний діалог, тісну взаємодію у сфері безпеки, багато контактів на міністерському та президентському рівнях. Однак, є негативний тренд, який пов'язаний з питаннями історії навколо подій Другої світової війни", - сказала експерт. Вона додала, що кульмінаційною точкою стало голосування у польському Сеймі про геноцид на Волині. "Однак, у виступі пана Моравецького ми бачимо, що це не завжди буде обмежуватися Другою світовою війною. Тому історичний дискурс буде загострюватися більшою чи меншою мірою", - зазначила Надія Коваль.

Експерт-міжнародник Андрій Бузаров також вважає, що погіршення відносин між Польщею та Україною – це питання часу. "Головною проблемою залишається наскільки далеко це зайде. Зараз ми не маємо проблем з поляками в політичній взаємодії, економіці, з питань європейської інтеграції, водночас ми маємо значні розбіжності з питань трактування історії", - сказав Бузаров.

Надія Коваль констатувала, що історичний діалог у двосторонніх стосунках вивився абсолютно провальним. "Ми зараз перебуваємо у фазі надзвичайно серйозного загострення, тому що після 2016 року, коли дискурс перейшов на рівень "геноциду", було зроблено дуже багато кроків для діалогу: запушений польсько-український форум істориків, був відроджений польсько-український форум партнерства, працювала польсько-українська діалогова група. І всі ці форуми діяли для того щоб знайти порозуміння, спільні трактування історії. Проте, останні події показують, що ці ініціативи не спрацювали", - резюмувала експерт.

Серед причин такого стану речей експерти відмічають як внутрішні, так і зовнішні аспекти. На думку Андрія Бузарова, це стало одним із політичних трендів сучасної Польщі, який намагаються використати політики. "Насьогодні, будь-який політик правлячої партії "Право і справедливість" намагається грати на українсько-польських питаннях. Внаслідок цього поляки стали набагато менше критикувати Росію, водночас більше приділяють Україні. А Російська Федерація, звичайно, цим користується та підігріває такі настрої", - зазначив він.

Водночас, Надія Коваль вважає, що в українсько-польських відносинах внутрішній і зовнішній фактори тісно пов’язані між собою: "Частково, це можна пояснити внутрішньо-політичними роздумами, зокрема попередній тренд з Волинською трагедією, для приваблення частини більш націоналістичного електорату. Але цей тренд вже пройшов та вилився фактично у складову українсько-польських стосунків. Це чітко спостерігається і на прикладі зустрічі Анджея Дуди з Петром Порошенком в грудні 2017 року, коли домовленості про те як далі вести історичну політику були не менш важливі, ніж домовленості щодо співпраці в Раді Безпеки ООН цього року".