Чи зможуть українці ховати рідних без дозволу суду

ТСН 3
Чи зможуть українці ховати рідних без дозволу суду

Зміни до КПК, які набувають чинності, насправді не спричинять зайвих клопотів близьким померлої людини.

Протягом останніх кількох днів українців охопила паніка, пов’язана зі змінами до Кримінального процесуального кодексу України, які набудуть чинності вже від 15 березня. З неймовірною швидкістю ширяться чутки про те, що рідним померлої людини буде необхідно провести судово-медичну експертизу та отримати дозвіл на поховання від суду.

На форумах навіть з’являються запитання на кшталт: "Чи можу я за життя оформити безстрокове направлення на судово-медичну експертизу, щоб родичі не зіткнулися з бюрократичними проблемами в разі моєї смерті?" Крім того, що це неможливо з юридичної точки зору, в цьому немає потреби. І ось чому.

Насправді положення про обов'язкове проведення експертизи тіла задля встановлення причин смерті існує давно. Воно було передбачено ще Кримінальним процесуальним кодексом 1960 року, і в новій його версії, яку Верховна Рада ухвалила у 2012 році, в цьому плані практично нічого не змінилося. Депутати внесли тут лише одну значну поправку, відповідно до якої видача небіжчика для поховання мала здійснюватися вже лише за письмового дозволу прокурора та виключно після проведення судово-медичної експертизи і встановлення причин смерті. Сама ж експертиза, як це було і в КПК від 1960 року, мала призначатися за рішенням слідчого або прокурора.

Читайте також: Новий закон проти домашнього насильства: добре, але можна краще

Від 15 березня, згідно з ухваленою 3 жовтня 2017 року так званою "поправкою Лозового", за рішенням щодо проведення експертизи прокурору чи слідчому потрібно буде звертатися до слідчого судді за місцем розташування органу досудового розслідування, що видаватиме доручення про проведення експертизи у формі ухвали.

Зверніть увагу — йдеться про Кримінальний процесуальний кодекс. Це означає, що він застосовується лише якщо було скоєно злочин або є підозра на те, що він мав місце. І тут абсолютно нічого не змінюється. Як і раніше, обов’язкову судово-медичну експертизу померлого проводитимуть тільки у випадках та у межах розпочатого кримінального провадження (зазвичай за статтею 115 ККУ (умисне вбивство)). Якщо підстав для проведення досудового розслідування немає, то і судово-медична експертизу для встановлення причини смерті не призначатиметься.

Жодного дозволу або рішення суду на поховання померлої людини законом не передбачено і не вимагається. Дозвіл на видачу тіла з моргу й надалі (знову-таки, як і раніше) надаватиме прокурор.

Жодного дозволу або рішення суду на поховання померлої людини законом не передбачено і не вимагається

Коли людина помирала вдома, на місце події виїжджав лікар або фельдшер та працівник поліції. Лікар видавав довідку про смерть після огляду тіла, з’ясування обставин смерті, за відсутності ознак насилля та якщо було можливо встановити причину смерті без розтину. Працівник поліції складав висновок щодо ненасильницької смерті за місцем проживання. Якщо людина помирала внаслідок хвороби у медзакладі, тіло одразу направляли до лікарняного моргу, де проводився розтин. Судово-медична експертиза призначалась тільки у разі виявлення ознак насильницької смерті або підозри на таку, раптової смерті або за нез’ясованих обставин, смерті не за місцем проживання та загибелі невстановлених осіб.

І немає жодних підстав стверджувати, що в цій частині щось зміниться. Тобто, якщо особа померла вдома або у лікарні не раптово та без ознак насильницької смерті або підозри на неї, необхідності звертатися до суду за дозволом на експертизу та чекати її проведення не буде.

Читайте також: Щеплення в Україні: право чи обов’язок?

Наразі існує лише проблема, пов’язана з великим завантаженням слідчих суддів, що потребує вирішення шляхом заходів організаційного та адміністративно-розпорядчого характеру. Зокрема, у прокуратурах проблема отримання дозволів на видачу тіл була вирішена шляхом призначення для цих цілей серед оперативних працівників окремих чергових прокурорів або визначення порядку чергування у неробочий час та вихідні дні.

Зважаючи на це, хочеться сподіватися, що і процедура видачі ухвал слідчих суддів на проведення експертизи померлих буде доведена до автоматизму. А морги та бюро судово-медичної експертизи і надалі прийматимуть "кримінальні" тіла, поки слідчий (прокурор) отримують ухвалу-дозвіл на експертизу в суді.

Не виключено, що результати застосування цих правил на практиці змусять законодавців змінити порядок проведення експертиз. У парламенті вже навіть зареєстровано законопроект №7547 про скасування цих резонансних серед населення змін до КПК щодо проведення експертизи померлих за рішенням суду. Однак станом на сьогодні його розгляд поки що відкладено.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!