У КНДР триває тиха революція - Wyborcza

Дзеркало Тижня
У КНДР триває тиха революція - Wyborcza

Найбільш замкнена країна у світі намагається змінитися за прикладом Китаю.

 Диктатор Північної Кореї Кім Чен Ин робить те, чого від нього давно хотів світ: намагається змінити економіку соціалістичної країни за китайським прикладом. В ній вже існує приватизація, з'явилися олігархи, а також гігантська корупція.

Про це пише польське видання Gazeta Wyborcza. Фотограф Крістіан Петерсен-Клаусен під час минулорічної поїздки в Пхеньян був здивований абсолютною відсутністю мобільних телефонів. Коли він повернувся в північнокорейську столицю цього року, то зауважив, що "мобільники" були вже скрізь, а в деяких людей їх було навіть по два.

"Хоч з далеку здається, що в КНДР час застиг на місці, та насправді за залізною завісою проходять великі зміни. Втім, вони не стосуються політичної системи, а лише економічної", - йдеться в статті.

В квітні в Пхеньяні з помпою відкрили бульвар Лімджон, який виблискує новими хморочасами. Його називають такою "біунгджін" або "паралельний розвиток": ядерної зброї і економіки.

Відкриття бульвару проводив Пак Пон Джу, який в 2007 році втратив посаду прем'єр-міністра за те, що підтримував ринкові реформи. Зараз він знову в уряді і керує економікою.

"Північна Корея перейшла від жорстко контрольованої соціалістичної економіки до ринкової", - сказав Financial Times експерт південнокорейської організації "Свобода в Північній Кореї" Сокеел Пак. Його організація допомагає тим, хто зміг втекти з КНДР.

"Вони роблять два кроки вперед і один назад, але ці зміни буде важко перекреслити і повернутися до централізованого керування", - сказав він.

В середині 90-х років, після повної втрати допомоги з СРСР і катастрофічних повеней, у КНДР стала очевидною нефункціональність економіки. Почався голод, система продуктових карток остаточно зазнала краху. І північні корейці вперше після корейської війни в 50-х роках почали масово пересуватися в пошуках їжі. Одні почали займатися скуповуванням харчів у селах, інші - бартерною торгівлею або імпортом з Китаю. З'явилися перші кіоски з харчами, приватні їдальні. З'явилися також лихварі, оскільки в КНДР немає банків, які б обслуговували приватний бізнес.

Владі було тяжко наздогнати реальність. Вона намагалася проводити хаотичні реформи, які мало не одразу ж згорталися. Пхеньян боявся втратити контроль над суспільством. Приміром, дозволялася торгівля на базарах, але невдовзі запроваджувалися і заборони. Селянам до тозволяли продавати надлишки продуктів, то конфісковували їх.

Однак, сили ринку і інстинкт виживання виявилися сильнішими. Видання пише, що сьогодні КНДР відрізняється від тієї країни, якою вона була 10 років тому. І не лише через успіхи у розвитку ядерної зброї.

"Кім Чен Ин дозволив зробити те, чого боявся його батько: запровадив значні елементи ринкової економіки. Він оголосив, що можна вести бізнес без політичної лібералізації", - сказав експерт з Північної Кореї професор Андрій Ланков.

Десять років тому першими ластівками проникнення капіталізму були кольоровий одях і темні окуляри, привезені з Китаю. В Пхеньяні в 2008 році з'явилися перші білборди з рекламою замість інформації про успіхи партії чи відвагу армії. Рекламувалися автомобілі марки "Зірка", яку виробляал компанія "Авто-салон". Вона з'явидася завдяки південнокорейським інвестиціям. Хоча на вулиці автомобілів було не багато.

"Сеул вже відмовився від співпраці з Північчю, але попри це на вулицях Пхеньяна можна побачити… Audi A6. Рух стає все більш інтенсивним, міліція більше не махає жезлом на порожній дорозі. Колись це був стандартний "мем" з Північної Кореї. Все більше у вжиток входять кондиціонери і сонячні панелі, а в крамницях можна купити побутову техніку і сумки", - пише польське видання.

Але все це, звісно, стосується столиці Північної Кореї, де живуть лише привілейовані громадяни. Провінції значно відсталіші і про неї не так багато відомо.

Раніше елітою в КНДР були здебільшого родичі державних чиновників і військових. Привілейованість була обумовлена народженням і політичною лояльністю. В 90-х роках доля усміхнулася персоналу магазинів, які могли щось приховати під прилавком, водіям, які розвозили товар, і навіть кондукторам потягів, які брали хабарі від "зайців". Зрештою в КНДР з'явилася каста "донью" або "власників грошей".

"Вони, як російські олігархи. Більшість з них входять в систему офіційної корупції. Точніше, це ми її вважаємо корупціїю, а вони вважають, що так просто ведуть бізнес, торгуючи владою", - сказав Майкл Мадден з Інституту американсько-корейських досліджень в Університеті Джона Хопкінса.

Часом важко відрізнити, де закінчується державний і починається приватний сектор. Підприємства суто приватні існують неформально на "чорному" чи "сірому" ринку. Частіше приватні фірми вдають з себе державні: міністерство фактично створює компанію, але насправді вона належить таємному бізнесмену, який для прикриття працює в державній структурі. Такі формальності організовуються через хабарі. Державні відомства забирають близько 30% доходу, але з решти бізнес не платить жодних податків.

Андрай Абрахамян з фірми Choson Exchange, яка вчить північнокорейських бізнесменів, сказав Financial Times, що в КНДР навіть зароджуються корпорації. Приміром, фірма Masikryong керує гірськолижним курортом, виробляє питну воду в пляшках, займається транспортним бізнесом і організовує туристичні подорожі. Державний авіаперевізник Air Koryo керує також службою таксі, а останнім часом почав продавати тушковане м'ясо фазана.

Експерти кажуть, що умовна приватизація економіки призвела до підвищення рівня життя в КНДР. За останнє десятиліття середня зарплата в державному секторі зросла до еквіваленту 2000 гривень, а в приватному ще більше. Директор розвідки Південої Кореї Лі Бйон Хон каже, що близько 40% населення КНДР працюють на якийсь приватний бізнес. Згідно з опитуваннями серед біженців з Північної Кореї, 85% північних корейців купують продукти на ринку, а лише 6% - покладаються на державні видачі.

Читайте також: КНДР надто пізно відмовлятися від ядерної зброї - The Economist

11 вересня Рада Безпеки ООН одноголосно підтримав резолюцію про посилення санкцій проти Північної Кореї у відповідь на ядерні випробування, проведені КНДР 3 вересня.

Проте вже вранці 15 вересня КНДР здійснила черговий ракетний запуск. За даними південнокорейських військових, ракета, запущена з району Пхеньяну, пролетіла 3,7 тисячі км, досягнувши максимальної висоти польоту у 770 км. За інформацією влади Японії, балістична ракета КНДР пролетіла над японською територією і впала у Тихий океан в двох тисячах км від мису Ерімо на острові Хоккайдо.

Детальніше про ядерні проблеми на Корейському півострові читайте у статті Віктора Константинова "Корейський ребус" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

За матеріалами: DT.UA / Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter