Без Броні

Єдина база перевірених ініціатив допомоги ветеранам АТО/ООС

Як розпізнати ознаки суїцидальної поведінки у ветеранів та що робити в цьому випадку

Суїцидальні думки можуть виникати у людей, які переживали чи переживають психотравмуючу подію або ж перебувають у стані депресії та інших важких психічних станах. Ця тема практично табуйована в українському суспільстві, саме тому вкрай необхідно відкрито говорити про те, як розпізнати ознаки суїцидальної поведінки, та що робити родичам та близьким людей у таких станах.

Проєкт «Без Броні» є єдиною базою перевірених ініціатив для ветеранів АТО/ООС, серед яких на сьогодні є більше ніж півтори сотні актуальних пропозицій безкоштовної психологічної підтримки для ветеранів. І сьогодні говоритимемо про проєкт LifeLineUkraine – національну професійна лінію з питань профілактики самогубств та підтримки психічного здоров’я. Ми поспілкувалися з командою Lifeline Ukraine про те, як рідним та друзям людини у кризовому стані розпізнати ознаки того, що близькому терміново потрібна допомога, та як діяти в цьому випадку. Зосередились на одному з потенційно найбільш небезпечних станах – суїцидальній поведінці:

«Спеціалісти LifeLine Ukraine у своїй дяльності керуються шкалою оцінки ризику самогубства, що базується на наступних показниках : наявність суїцидального бажання, суїцидальної здатності, суїцидального наміру та відсутність або слабкість бар’єрів/прив’язок у житті людини», – розповідає менеджерка команди Lifeline Ukraine, психологиня, гештальт-терапевтка Марина Ребрик.

Ознаки – індивідуальні

Перш за все, варто пам’ятати, що усе індивідуально та у кожної людини можуть бути свої унікальні маркери суїцидальної поведінки.

Тунельне мислення

Наявність перманентного емоційного болю або депресивного стану, який вже надзвичайно важко переносити, так званого «тунельного» мислення (людина відчуває, що ходить по колу та не бачить виходу) із стану душевного страждання може підштовхнути людину до бажання скоїти суїцид. Тож слід звернути увагу, коли людина про це говорить або пише у соцмережах.

Прямо говорить про небажання жити

Варто звертати увагу на те, що людина говорить про небажання жити, має суїцидальні думки (особливо за наявності методу, наміру або навіть плану).

Залежність

Додатковим фактором ризику є залежність від психоактивних речовин. Психоактивні речовини негативно впливають на адекватне сприйняття реальності, за наявності стану емоційного страждання це особливо критично. Наприклад, той же алкоголь є депресантом та може посилювати депресивний стан.

Спроби самогубства в минулому

Наявність суїцидальних спроб у минулому також є додатковим фактором ризику. Втім, суїцидонебезпечна криза схожа як у тих, хто переживає її вперше, так і у тих, у кого це не перша подібна криза. Загалом, вона характеризується наявністю гострого стану емоційного страждання, яке складається із емоційного болю та звуження когнітивної перспективи. Звуження когнітивної (пізнавальної) перспективи призводить до того, що проблема займає більшу частину процесу мислення, тому думки про потенційні рішення блокуються, тобто з’являється певна «зацикленість».

Загальні слова-маркери

Якщо людина не відповідає на пряме запитання : «Чи думаєте ви про самогубство?», існують певні загальні маркери, на які варто звернути увагу. Людина може говорити про те, що усі її проблеми скоро закінчаться, роздавати або продавати важливі для себе речі, а також говорити про стан безнадії та безпорадності у житті.

Фізичні маркери

Якщо ви помітили у розмові ознаки, що вказують на суїцидальний намір, варто також звернути увагу на фізичні маркери. Це емоційне страждання, зміна ваги та проблеми зі сном.

Самоушкодження

Самоушкоджуюча поведінка також є «тривожним дзвіночком». Так само має насторожити нерозсудлива поведінка. Наприклад, невиправданий ризик, такий як керування автомобілем у нетверезому стані або регулярне та значне перевищення швидкості при керуванні автомобілем або іншим транспортним засобом, регулярне нехтування правилами безпеки у різних ситуаціях, наприклад, під час занять спортом із підвищеним ризиком травматизму.

Не нехтувати погрозами накласти руки

Погрози вчинити самогубство або пости про це у соціальних мережах можуть виглядати маніпулятивно, проте не варто їх недооцінювати.

По-перше, більшість таких маніпуляцій є неусвідомленими та часто являють собою завуальований крик про допомогу. У нашій культурі, на жаль, не прийнято просити про допомогу прямо, тому часом люди задовольняють цю потребу «обхідним шляхом», і якщо вже мова зайшла про самогубство, то емоційний стан людини є, як мінімум, не найкращим (мова не йде про професійних маніпуляторів).

По-друге, погроза може перерости у демонстративну спробу самогубства, яка теж може бути вдалою.

Специфічні ознаки кризового стану у ветеранів

Загалом, у ветеранів присутні усі ознаки кризового стану, що і у загальних випадках. Плюс специфічні ознаки, пов’язані з участю у бойових діях та наявністю ПТСР.

Наприклад, ветеран використовував зброю на ураження під час бойових дій, сам став свідком смерті іншої людини або самогубства. Тому від такої людини можуть звучатифрази про безсенсовність життя на мирній території, злість на тих, кому байдужещо іде війна, почуття безсилля та безпорадності.

Серед фізичних симптомів, крім звичайних проблем, пов’язаних із станом гострого емоційного страждання, варто зазначити наявність флешбеків та жахіть, які повторюються.

ЩО РОБИТИ У ВИПАДКАХ, КОЛИ ПІДОЗРЮЄТЕ, ЩО ЛЮДИНА СХИЛЬНА ДО САМОГУБСТВА, АЛЕ МОВЧИТЬ ПРО ЦЕ

Ставити прямі питання

Слід не боятись ставити прямі запитання щодо суїцидальних намірів. Наприклад: «Чи ви думаєте про самогубство?», «Чи ви думали про самогубство за останні два-три місяці?», «Чи ви раніше робили спроби самогубства?», або інший варіант прямого запитання. Якщо відповідь ствердна, необхіднорозпитати людину про причину, план тощо. Проте, будьте готові до того, що прямої відповіді так і не почуєте.

Розпитувати про майбутнє і минуле

Рекомендую розпитати про суїцидальні думки або спроби у минулому, як людина бачить своє майбутнє, чи є у неї якісь прив’язки у теперішньому (близькі люди, партнер/партнерка, діти, улюблена робота, хобі тощо).

Акцентувати на існуванні допомоги

Важливо акцентувати увагу людини на тому, що вона не сама та може розраховувати на допомогу та підтримку.

ЯК ПОВОДИТИСЯ БЛИЗЬКИМ У СИТУАЦІЯХ, КОЛИ Є ПІДОЗРА, ЩО ЛЮДИНА МОЖЕ СКОЇТИ СУЇЦИД

Сховайте небезпечні предмети

Знову ж таки, варто не боятись прямих запитань щодо наявності суїцидальних намірів. Людину, яка їх не має, запитання навряд чи спровокує, а людині із наявними думками про самогубство це може врятувати життя. Якщо є підозра або пряма інформація – сховайте предмети, які можуть стати знаряддям самогубства (ножі, зброя тощо).

Будьте поруч

Вкрай необхідно бути поруч та емоційно підтримувати близьку людину. Дуже важливо вислуховувати людину, але утримуватись від оцінок та порад без запиту самої людини. Емпатія, віддзеркалення, розповідь про свій подібний досвід (але без перетягування уваги на себе) – це те, що може допомогти. Наприклад, «Я чую, що тобі зараз важко», «Співпереживаю тобі», «Мені знайомі ці думки,я переживав(ла) подібне, це й справді важко»). Проте і цього буває недостатньо.

Переконайте звернутися по фахову допомогу

Переконайте людину звернутися до спеціалістів (психіатра/психолога), дайте номер телефону кризової служби емоційноїпідтримки. Саме спілкування із незнайомою людиною часом муже бути комфортнішим та результативнішим ніж із представником із найближчогооточенням, та стати першим кроком у пошуку допомоги. Це відомий «ефект попутника».Таким чином, потенційний самогубець побачить, що допомога – реальна.

Пробуйте різні підходи

Універсальних рецептів як переконати людину звернутись до психіатра або психолога немає. Комусь допомагає розповідь близької людини або пост у соціальних мережах про власний успішний досвід виходу із кризового стану за допомогою спеціалістів. Комусь допомагає спершу подзвонити на кризову лінію емоційної підтримки. Комусь допомагає психоедукація (освіта у сфері психології), яка пояснює, що «каральної психіатрії» вже давно немає. Важливо пробувати різні підходи та не боятись невдачі.

Не беріть на себе надмірну відповідальність

Водночас, не варто перебирати на себе відповідальність за життя іншої людини, щоб захистити себе від травматичних переживань. Необхідно пам’ятати, що навіть якщо ви зробили усе можливе для порятунку близької людини, остаточний вибір лежить все одно на ній самій. Так, це може звучати жорстко, але це усвідомлення допомагає захистити себе від токсичного рівня почуття провини та самому не потрапити у групу ризику потім.

Телефонна лінія емоційної підтримки Lifeline Ukraine працює цілодобово та без вихідних. Зателефонувавши за номером 7333 у будь-який момент кожен зможе отримати психологічну допомогу.

«7333. 24/7. Телефонуйте. Ми завжди поруч!» - нагадують фахівці Lifeline Ukraine.

Продовжуючи переглядати Новини України (UAZMI), ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся на використання файлів cookie