Геннадій Чоловенко

Як найбільші банки світу відмивають кошти на користь криміналу, олігархів, терористів та корупціонерів і продовжують порушувати AML-законодавство

Стаття підготовлена за матеріалами Міжнародного консорціуму журналістських розслідувань (The International Consortium of Investigative Journalists - ICIJ) та журналістського проекту щодо організованої злочинності та корупції (Organized Crime and Corruption Reporting Project – OCCRP).

---

Останнім часом кількість необґрунтованих звинувачень на адресу криптовалют не зменшується. Політики, можновладці, члени урядів, представники центральних банків та правоохоронних органів постійно розповідають пресі, що надають криптовалютам роль ледь не головного інструменту для відмивання коштів криміналу чи корупціонерів, фінансування тероризму тощо. Але чи насправді це так? Факти вказують, що можновладці у такий спосіб лише відводять підозру від себе і не згадують про те, що за останнє століття готівкові кошти та банківські перекази були і є у понад 99% випадків основним інструментом усіх незаконних оборудок. Згідно з статистикою аналітичної компанії Chainalysis, частка криптовалют у кримінальних і незаконних оборудках становить за 2021 рік лише мізерних 0,15%.

У ХХ столітті, окрім готівки, як основний інструмент обслуговування незаконних оборудок додалися ще безготівкові банківські перекази. Банки не гребують обслуговувати кримінал, наркомафію, корупціонерів, шахраїв, фінансові піраміди, злочинні режими різних країн, терористів, а також відмивати для них кошти за комісійні, не зважаючи на AML­-законодавство та вимоги FATF. У цій статті ми розглянемо найбільш гучні прецеденти, головними фігурантами яких є найбільші банки світу.

Великі американські та європейські банки – пральні для брудних грошей

Завдяки витоку конфіденційної інформації від американської влади стало відомо, що JPMorgan Chase, HSBC та інші великі банки ігнорували жорсткі заходи проти відмивання коштів і відправляли гігантські нелегальні суми сумнівним особам та кримінальним мережам, які сіяли хаос та підривали демократію у різних частинах світу.

Відповідно до отриманої інформації п'ять міжнародних банків-важкоатлетів - JPMorgan, HSBC, Standard Chartered Bank, Deutsche Bank та Bank of New York Mellon - продовжували отримувати прибуток від операцій з могутніми та небезпечними контрагентами навіть після штрафів від держорганів США за нездатність цих фінустанов припиняти потоки брудних грошей.

Відомства США, які мають виконувати закони щодо відмивання коштів, майже ніколи не притягають до відповідальності мегабанки, що порушують норми. Загалом владі погано вдається зменшити обсяги нелегально привласнених грошей, які заполонили міжнародну фінансову систему.

У деяких випадках банки не припиняли працювати з брудними капіталами навіть тоді, коли компетентні органи США загрожували їм кримінальним переслідуванням, якщо вони не припинять співпрацювати з криміналітетом, шахраями чи корумпованими режимами.

Як виявилось, найбільший американський банк JPMorgan здійснював перекази людям та компаніям, пов'язаним із масовим розкраданням державних коштів у Малайзії, Венесуелі та Україні.

Так, банк переказав понад мільярд доларів фінансисту-втікачу, організатору скандальної афери навколо малайзійського фонду 1MDB (1 Malaysia Development Berhad). Молодий аферист зі сфери енергетики отримав понад два мільйони доларів компанії. Саме цю компанію звинувачують в ошукуванні уряду Венесуели через те, що з її вини відбулися масові відключення електрики, що паралізували багато регіонів країни.

Крім того, з отриманої інформації стало відомо про платежі обсягом понад 50 мільйонів доларів, які пройшли через JPMorgan упродовж десяти років на адресу Пола Манафорта, колишнього голови передвиборчого штабу Дональда Трампа. Банк перерахував на користь Манафорта не менше 6,9 мільйона доларів за 14 місяців вже після того, як він вибув із передвиборчої кампанії . Фоном для відставки стала низка звинувачень у корупції та відмиванні коштів, пов'язаних із його співпрацею з проросійською партією в Україні.

Потік вкрай підозрілих траншів за рахунками в JPMorgan не припинявся, хоча банк обіцяв чітку систему контролю за відмиванням грошей, коли домовлявся з владою США про врегулювання претензій у 2011, 2013 та 2014 роках.

На це запитання у JPMorgan відповіли, що за законом не можуть обговорювати клієнтів чи їх транзакції. Там запевнили, що банк тепер «в авангарді» практики «профілактичних перевірок на основі аналізу даних» та один із лідерів «у застосуванні інноваційних технологій для боротьби з фінансовими злочинами».

HSBC, Standard Chartered Bank, Deutsche Bank та Bank of New York Mellon, як стало зрозуміло з конфіденційних файлів, теж продовжували пропускати своїми каналами підозрілі перекази, незважаючи на схожі обіцянки владі «підвищити дисципліну контролю».

BuzzFeed Newsотримав у своє розпорядження масив даних із банків США, в якому фігурують транзакції на два трильйони доларів з 1999 по 2017 рік. Відділи правового контролю фінустанов зазначили ці транзакції як випадки можливого відмивання коштів чи іншої незаконної діяльності. Серед іншого документи вказують на операції на 514 мільярдів доларів у JPMorgan і на 1,3 трильйона у Deutsche Bank.

Звіти SARs, які надсилаються до Бюро боротьби з фінансовими злочинами США FinCEN (підпорядковується Мінфіну), — це сигнал тривоги з банківських відділів контролю. Але необов'язково такі сигнали вказують на фінансування криміналу чи іншої незаконної діяльності.

Сама ж неймовірна сума в два трильйони доларів — це насправді лише крапля в морі брудних коштів, що відмивають банки по всьому світу. Досьє FinCEN - це лише 0,02 відсотка від майже 12 мільйонів звітів про підозрілі активності, що надійшли до цього американського відомства з 2011 по 2017 рік.

Ні в FinCEN, ні в Міністерстві фінансів, що керує ним, не відповіли на питання, які їм минулого місяця адресував ICIJ і партнери журналістського консорціуму. Порталу BuzzFeed News у FinCEN повідомили, що не дають коментарів щодо «наявності чи відсутності» певних звітів SARs. За кілька днів до публікації цього розслідування, підготовленого ICIJ та його партнерами, FinCEN заявило, що готове вислухати публічні коментарі щодо того, як удосконалити систему боротьби з відмиванням грошей у США.

У звітах SARs (а також у сотнях таблиць з іменами, датами та сумами транзакцій) клієнти зі 170 країн згадані як учасники потенційно незаконних операцій.

ICIJ з партнерами не лише вивчили файли з FinCEN, але й отримали понад 17600 інших документів від інсайдерів та заявників про корупцію, а також із матеріалів судів, запитів на підставі Закону про свободу інформації та інших джерел. Команда журналістів провела бесіди із сотнями людей, у тому числі з експертами з проблеми фінансових злочинів, правоохоронцями та жертвами злочинної діяльності.

Як розповіли в BuzzFeed News, частина конфіденційних даних після запитів надійшла в рамках сенатських розслідувань у США щодо російського втручання у президентські вибори в Америці у 2016 році. Іншу інформацію у FinCEN зібрали згідно з запитами від правоохоронних органів.

Як можна зрозуміти з файлів FinCEN, банки пропускали перекази по своїх рахунках на адресу людей, особистість яких вони не могли встановити, а також кілька років не повідомляли про транзакції з усіма ознаками відмивання коштів і навіть мали справи з клієнтами-шахраями, які фігурували у публічних корупційних та фінансових скандалах.

Компетентні органи США, які діють на передовій глобальної боротьби з відмиванням коштів, наказували великим банкам реформувати свої процедури, штрафували їх на тисячі і навіть мільярди доларів і загрожували їм кримінальними звинуваченнями через так звані угоди про відстрочене переслідування.

16-місячне розслідування ICIJ та журналістів-партнерів консорціуму показало, що ці гучні санкційні заходи не працюють. Мегабанки зберігають за собою першу роль у фінансових операціях, пов'язаних з корупцією, аферами, організованою злочинністю та тероризмом.

"Через повну нездатність припиняти великі корупційні транзакції фінансові інститути позбавили себе належної їм ролі першої лінії контролю на шляху осіб, які відмивали кошти", - сказав у розмові з ICIJ Пол Пеллетьє, колишній великий чиновник американського Мін'юсту і слідчий з фінансових злочинів.

Судячи з отриманої інформації, п'ять банків — основних фігурантів у файлах FinCEN (Deutsche Bank, Bank of New York Mellon, Standard Chartered, JPMorgan та HSBC) неодноразово порушували свої публічні обіцянки вести бізнес винятково відповідально.

У 2012 році найбільший банк Європи, лондонський HSBC, уклав з владою угоду про відтерміноване кримінальне переслідування, визнавши, що відмив не менше 881 мільйона доларів для латиноамериканських наркокартелів. Мафіозі навіть використовували коробки особливої ​​форми, які проходили у вікна у відділеннях HSBC, щоб завантажувати величезну кількість наркодоларів та запускати їх у фінансову систему.

За умовами угоди HSBC сплатив 1,9 мільярда доларів штрафу. Влада, у свою чергу, погодилася відкласти кримінальні звинувачення, а через п'ять років взагалі зняти їх за умови, що банк дотримає обіцянку жорстко боротися з брудними грошима.

Протягом п'ятирічного «випробувального терміну», як стає зрозуміло з файлів FinCEN, HSBC продовжував виводити капітали сумнівним персонам, у тому числі особам, що відмивали кошти із Росії, серед яких організатор фінансової піраміди, яку розслідували у багатьох країнах.

Однак у грудні 2017 регулятори дозволили HSBC оголосити, що банк «виконав усі взяті на себе зобов’язання» за умов відстроченого слідства, тож прокуратура відмовляється від кримінальних звинувачень.

У HSBC не стали відповідати на питання про конкретних клієнтів та транзакції. На думку банку, інформація ICIJ «стосується минулого і ситуації, що мала місце до [завершення]» п'ятирічного умовного переслідування. У той період, як стверджують у HSBC, банк «запустив багаторічну програму з докорінного перегляду механізмів боротьби з фінансовими злочинами… Зараз HSBC — установа з меншим рівнем ризиків, ніж у 2012 році».

Як особливо зазначили в HSBC, приймаючи рішення зняти з банку загрозу кримінальних звинувачень, влада враховувала звіти спеціального спостерігача, який оцінював зміни у банку та поточну практику у ньому.

Міністерство юстиції відмовилося відповідати на конкретні питання, але представило заяву, в якій зокрема йшлося: «Міністерство переконане в правильності своїх дій і, як і раніше, має намір ретельно розслідувати фінансові злочини, включаючи відмивання коштів, і притягати винних до відповідальності, де б не сталося беззаконня».

У переважній більшості країн боротьбу з відмиванням коштів лише імітують

Відмивання коштів не можна назвати злочином без жертв.

Безперешкодний рух брудних грошей підживлює кримінальні синдикати та навіть дестабілізує окремі держави. Крім того, це одна з причин економічної нерівності у світі. Легалізовані капітали часто кочують з рахунку на рахунок, господарі яких — непрозорі фіктивні фірми з реєстрацією в захищених «конфіденційністю» офшорах. Це дає змогу елітам ховати величезні суми від податківців та правоохоронних органів.

Банки з файлів FinCEN часто проводили транзакції для компаній, зареєстрованих у юрисдикціях з «підвищеним рівнем секретності», тобто банки не знали кінцевих власників рахунків. Корпоративні власники рахунків нерідко вказували, що їхні адреси у Великій Британії, США, Гонконгу, ОАЕ, Росії, Швейцарії або на Кіпрі. Проте, мінімум у п'ятій частині звітів SARs згадані клієнти з адресою в одній із найбільш популярних «податкових гаваней» світу — на Британських Віргінських Островах.

Коли зі звітами SARs ознайомились журналісти ICIJ, з'ясувалося, що для половини звітів у банків не вистачало інформації про одну або більше структур — ініціаторів транзакцій. У понад 680 звітах йдеться про те, що фінустанови додатково робили запити щодо отримання інформації про контрагентів, і, як мінімум, у 160 випадках інші банки відповідь не надавали. У деяких банках або їхніх філіях з таких країн, як Швейцарія, відмовлялися повідомити подробиці, посилаючись на місцеві закони про конфіденційність.

За оцінками Управління ООН з наркотиків та злочинності щороку у світі відмивають 2,4 трильйона доларів нелегальних капіталів — це еквівалентно вартості майже 2,7 відсотка товарів та послуг, що виробляються на планеті. При цьому в агентстві ООН вважають, що у глобальному масштабі силовикам вдається відстежити менше одного відсотка брудних грошей.

«Всі сильно недопрацьовують», — визнав в інтерв'ю Девід Льюїс, виконавчий секретар Групи розроблення фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), що базується в Парижі. Ця міжнародна організація визначає стандарти протидії легалізації тіньових капіталів та фінансуванню тероризму.

FATF випускає доповіді щодо ситуації в країнах, де оцінює, наскільки банки та держоргани виконують AML-законодавство. У доповідях багато анкетних даних, але недостатньо практичних вдосконалень. За словами Льюїса, багато країн більше переймаються тим, як виглядатимуть у звітах, а не реальною боротьбою з відмиванням коштів.

Навіть асоціація найбільших світових банків минулого року скаржилась на те, що регулятори насамперед зайняті «процедурною відповідністю» і менше думають про те, наскільки створені механізми «насправді допомагають боротися з фінансовими злочинами».

Британський банк Standard Chartered плідно співпрацює з урядом Ірану та йорданським Arab Bank, який був визнаний як такий, що фінансує тероризм

Для деяких фінансових інститутів проблемним клієнтом є інший банк.

Одного травневого ранку 2003 року Стівен Авербах сидів в автобусі шостого маршруту в Єрусалимі, коли за мить до закриття дверей у салон забіг чоловік.

У цій постаті «було дуже багато дивного», згадував Авербах, який виріс у штаті Нью-Джерсі, а потім переїхав до Ізраїлю. Типове вбрання ортодоксального єврея не в'язалося з гостроносим взуттям, під одягом щось випирало, а в руці той тримав пристрій, що нагадував дверний дзвінок.

Колишній головний інструктор зі зброї у поліції Єрусалима, Авербах потягнувся за своїм пістолетом. Та коли повернувся до чоловіка, той підірвав себе. Про це Авербах пізніше повідомив у своїх відеосвідченнях.

Вибухом було вбито сімох і поранено двадцятьох осіб, а самого Авербаха повністю паралізувало. Він помер у 2010 році, але до того разом із родичами ініціював у США судовий позов - звинуватив йорданський Arab Bank у фінансуванні терористів, причетних до підриву автобуса та інших нападів.

Як видно з файлів FinCEN, на тлі неприємного для своєї репутації розслідування Arab Bank, тим не менш, підтримував вигідне партнерство зі значно більшим і найвпливовішим банком — Standard Chartered.

Глобальний банк зі штаб-квартирою в Британії, Standard Chartered допомагав клієнтам Arab Bank отримати доступ до фінансової системи США після того, як у 2005 році регулятори виявили недоліки AML-механізмів у йорданському банку та змусили його скоротити роботу з переказу грошей у США.

Standard Chartered продовжував ділові відносини з Arab Bank навіть після того, як американська влада попередила британців, що вони мають припинити транзакції для підозрілих клієнтів.

У 2012 році нью-йоркські наглядові органи дійшли висновку, що Standard Chartered майже десятиліття «реалізовував закулісну схему разом із урядом Ірану» для здійснення таємних переказів на загальну суму 250 мільярдів доларів. Це дало банку змогу збагатитися "сотнями мільйонів доларів комісійних", але при цьому зробило "фінансову систему США уразливою для терористів, торговців зброєю, наркобаронів та представників корупційних режимів".

Такі "підходи до бізнесу" обернулися для Standard Chartered стягненнями майже на 670 мільйонів доларів у другій половині 2012 року. Штрафи призначили в межах відстроченого кримінального переслідування та інших мирових угод із владою Нью-Йорка та федеральною владою США.

Не зважаючи на офіційні обіцянки триматися подалі від сумнівних клієнтів, Standard Chartered згідно з файлами FinCEN з вересня 2013 р. по вересень 2014 р. провів 2055 транзакцій для клієнтів Arab Bank на загальну суму понад 24 мільйони доларів.

Наприкінці 2014 року у Standard Chartered з'явилася ще одна причина припинити відносини з Arab Bank. У Брукліні журі присяжних у справі про підрив автобуса визнало Arab Bank відповідальним за свідому підтримку тероризму, що виявилося у переказах грошей під виглядом пожертвувань на користь палестинського воєнізованого угруповання ХАМАС, яке в США визнано терористичною організацією.

Понад рік співробітники контрольно-правового відділу в Standard Chartered тільки й робили, що відправляли до FinCEN звіти про підозрілі активності, визнавши, що банк продовжує бізнес з Arab Bank навіть після вердикту присяжних, і висловили побоювання щодо «потенційного фінансування тероризму».

Але й на цьому історія не скінчилася.

Від дати вердикту в Брукліні і до лютого 2016 року Standard Chartered провів для клієнтів Arab Bank додатково транзакції на 12 мільйонів доларів. Це стало відомо з повторного звіту, який потрапив до файлів FinCEN. За інформацією британського банку перекази декларувалися як «благодійні внески», «пожертвування», «фінансова підтримка», «подарунок». У повторному звіті йдеться про те, що відомості про платежі були приводом для тривоги щодо потенційної «незаконної активності», яку могли фінансувати «під виглядом перерахувань на благодійність».

Вердикт у цивільній справі щодо Arab Bank скасували після апеляції. Банк зумів укласти мирову угоду майже з 600 людьми, які постраждали в теракті та їхніми родичами, виплативши компенсації, розмір яких невідомий.

У заяві для ICIJ Arab Bank повідомив, що «з огидою ставиться до тероризму, не підтримує і не потурає терористичній діяльності». Як вказали в банку, претензії щодо цього звучали майже 20 років тому — у період, коли закони про боротьбу з відмиванням коштів, інструменти та технології були іншими.

«У будь-якій країні, де працює Arab Bank, він має хорошу правову репутацію в наглядових органах і дотримується приписів щодо боротьби з тероризмом і відмиванням коштів», — запевнили в Arab Bank. Введені у 2005 році у США регуляторні обмеження проти банку офіційно зняли у 2018 році.

У свою чергу, у Standard Chartered для Бі-бі-сі повідомили, що невдовзі після вердикту присяжних «ініціювали закриття рахунків», пов'язаних із Arab Bank.

"Іноді цей процес займає деякий час", - повідомили у британському банку, додавши, що під час ліквідації рахунків "банк у всіх ситуаціях продовжує виконувати належні наглядові вимоги".

В Arab Bank зізналися, що "підтримують давні стосунки зі Standard Chartered", які "не припиняються і сьогодні". Standard Chartered більше не обробляє доларові операції для Arab Bank, але, як і раніше, надає інші банківські послуги.

Американський JPMorgan – розрахунковий банк для фінансових пірамід, аферистів, шахраїв та корупціонерів з Венесуели

Чому ж банки працюють з підозрілими фінансами? Відповідь проста – це прибутково.

Банки не забувають брати комісійні, поки гроші рухаються між рахунками, чиї власники часто використовують фінансову систему зі злочинними намірами. Приміром, за деякими оцінками аналітиків JPMorgan заробив 500 мільйонів доларів як головна фінустанова для Берні Мейдоффа. Такі дані взяті зі справи про банкрутство після скаму фінансової піраміди Мейдоффа. Загальний обсяг прибутків банку сягнув декількох мільярдів доларів.

Втім, бізнес із сумнівними клієнтами не обходиться без ризиків. У 2011 році JPMorgan виплатив 88,3 мільйона доларів, щоб зняти претензії регуляторів - ті стверджували, що банк порушив режим економічних санкцій проти Ірану та інших країн із “чорного списку” США. У 2013 році американський Мінфін видав банку припис «про припинення та протиправні дії», в якому йшлося про «системні недоліки» в AML-практиці банку, а також про те, що він «не виявив підозрілу діяльність у значному обсязі».

У січні 2014 року JPMorgan сплатив владі США 2,6 мільярда доларів, щоб припинити розслідування своєї участі в афері Мейдоффа. Сам комбінатор визнав провину і тепер відбуває ув'язнення терміном 150 років у федеральній в'язниці. При цьому, як видно з файлів FinCEN, JPMorgan продовжив проводити транзакції на користь людей, пов'язаних з можливими фінансовими злочинами.

Серед таких людей – фінансист Джо Лоу. На думку влади багатьох країн, він організував розкрадання понад 4,5 мільярда доларів із малазійського держфонду економічного розвитку 1MDB. З 2013 по 2016 рік Лоу перевів через JPMorgan трохи більше 1,2 мільярда доларів.

Скандальну популярність Лоу вперше отримав через спільні вечірки з Періс Хілтон, Леонардо Ді Капріо та іншими знаменитостями. В одну з ночей у клубі на Французькій Рів'єрі він вступив у імпровізований аукціон за ящик шампанського Cristal та виграв, заплативши два мільйони євро. Про цей епізод та аферу з 1MDB стало відомо з книги Billion Dollar Whale, що отримала статус бестселлера.

На початку 2015 року ЗМІ почали говорити про Лоу як одного з ключових фігурантів ситуації з 1MDB. У квітні 2016 року Сінгапур видав ордер на його арешт, проте Лоу досі на волі.

Також JPMorgan переказував гроші компаніям та приватним особам, пов'язаним з корупцією у Венесуелі, через яку там сталася одна з найбільших гуманітарних криз сьогодення. За даними ООН кожен третій мешканець Венесуели недоїдає, а мільйони жителів покинули країну.

JPMorgan виявився корисним у Венесуелі для Алехандро Істуріса на прізвисько Коп — колишнього держчиновника, якого США офіційно звинуватили в участі у транснаціональній схемі відмивання коштів. За версією слідства, з 2011 по 2013 рік Істуріс та інші особи вимагали хабарі, щоб маніпулювати енергетичними держконтрактами. JPMorgan з 2012 по 2016 рік провів платежі на понад 63 мільйони доларів на адресу компаній, пов'язаних з Істурісом та злочинною схемою відмивання, як стало відомо зі звітів FinCEN. Зв'язатися з Істурісом та отримати його коментар не вдалося.

Секретні дані вказують на те, що JPMorgan обслуговував також енергетичну фірму Derwick Associates, яка на позаконкурсній основі отримала підряди на мільярди доларів на ремонт старої електромережі Венесуели.

Проте аналіз, проведений у 2018 році венесуельським відділенням Transparency International, показав, що Derwick Associates не забезпечила планову енергоємність мереж та завищила вартість своїх робіт — держава переплатила за них 2,9 мільярда доларів.

Алехандро Бетанкуру не було і тридцяти, коли він разом із молодшим кузеном виступив співзасновником Derwick. Претензії на адресу компанії з'явилися у друкованих новинах та інтернеті у 2011 році. Пізніше Derwick подала позов, заявивши, що стала жертвою наклепницької кампанії, що її помилково звинуватили у співучасті у «злочинній спільноті». Позов у ​​результаті врегулювали за умов, про які не повідомлялося.

Derwick використала рахунки в JPMorgan для переведення щонайменше 2,1 мільйона доларів у 2011 та 2012 роках. Банк обробляв інші платежі для самої компанії та її керівників як мінімум і в 2013 році.

У 2018 році Міністерство юстиції США звинуватило топ-менеджера Derwick Франсіско Конвіта Гурусеагу у ймовірній тіньовій схемі на 1,2 мільярда доларів, де фігурували хабарі та відмивання коштів. Як потім написало видання The Miami Herald, Бетанкура згадали у кримінальному позові як неназваного спільника.

Адвокат Бетанкура прокоментував ситуацію так: "Мій клієнт заперечує будь-яке порушення закону з його боку". Законний представник Конвіта відмовився дати коментар.

У своїй заяві JPMorgan зазначив, що у 2014 році визнав необхідність посилити AML-механізми і відтоді активно виділяє кошти на це.

«Сьогодні ми залучимо тисячі співробітників та сотні мільйонів доларів, щоб сприяти правоохоронним органам та завданням національної безпеки», — запевнили у банку.

JPMorgan не гребує обслуговувати босів російської мафії

Як стало відомо з секретних файлів, у більшості випадків банки, що обробляють міжнародні платежі, достеменно не знають, з ким мають справу — навіть тоді, коли переказують мільйони доларів.

Приклад – справа малозрозумілої фіктивно створеної фірми ABSI Enterprises. З січня 2010 по липень 2015 року ABSI перерахувала і отримала через JPMorgan транші на понад мільярд доларів.

До цієї суми увійшли і транзакції безпосередньо через рахунок в JPMorgan (ABSI закрила його в 2013 році), і так звані кореспондентські операції, коли банк зі значним обсягом бізнесу в США, наприклад JPMorgan, дозволяє іноземним банкам проводити їх доларові платежі по своїх рахунках.

Нормативно-правовий відділ в операційному центрі JPMorgan у штаті Огайо спробував встановити справжнього власника ABSI у 2015 році, коли один з російських новинних сайтів написав, що фіктивна компанія зі схожою назвою (у документах JPMorgan вона значиться як головна структура для ABSI) пов'язана з авторитетом кримінального світу Семеном Могилевичем.

Могилевич, один із персонажів документального фільму на каналі Netflix«Найбільш розшукувані злочинці», відомий як «бос босів» російських мафіозних угруповань. У 2009 році, вносячи його до списку з десяти найбільш розшукуваних злочинців, ФБР заявило, що кримінальна мережа Могилевича пов'язана з підпільним продажем зброї і наркотиків, а також рекетом і вбивствами на замовлення. Як колись написала газета The Guardian, цей затятий курець міцної статури як засіб вбивства вважає за краще закладати вибухівку в автомобілі.

Співробітники відділу контролю безуспішно перевіряли свої дані про фіктивну фірму, так і не визначивши, хто нею розпоряджався і яка реальна мета її роботи.

Ці питання досі так і залишаються без відповіді. А у JPMorgan вже багато років тому було багато причин уважніше придивитися до ABSI: вона діяла як підставна компанія на Кіпрі — на той час великому центрі з відмивання коштів — і оперувала мільйонами доларів.

Через свого представника Могилевич заявив, що не має уявлення про ABSI. Раніше він стверджував: «Я не є лідером чи активним учасником жодного злочинного угруповання».

Все купується і все продається

Портал BuzzFeed News використав звіти SARs з бази FinCEN у статтях 2018 року, де розкрив дані про таємні платежі фіктивним фірмам, підконтрольним Манафорту. Нині Манафорт перебуває під домашнім арештом, відбуваючи призначений федеральним судом термін. Справа щодо нього будувалася переважно на даних про згадані платежі.

Колишня співробітниця американського Мінфіну Наталі Мейфлауер Соурс Едвардс зізналася у змові з метою неправомірно приховати звіти про підозрілу активність. Їй загрожує до п'яти років ув'язнення. BuzzFeed News не називав її як джерело інформації.

FinCEN та інші відомства США є дуже важливими у глобальній боротьбі з відмиванням коштів. Значною мірою причина в тому, що у відмивачів грошей та інших злочинців та сама мета, що й у банківських клієнтів, які ведуть міжнародні справи: легалізувати кошти у доларах США — де-факто глобальній валюті.

Елітне коло банків (переважно американських та європейських), маючи серйозне представництво в Нью-Йорку, має привілейований доступ до Федеральної резервної системи США та стягує хороші комісійні за роботу. Для власників рахунків у різних країнах єдина можливість перевести долари — діяти через структури цих банків США.

Американський закон довіряє банкам бути на передовій у боротьбі з відмиванням коштів, хоча їхні власні фінансові резони спрямовують їх до мети підтримувати обіг грошей — байдуже, легальних чи брудних. Маючи повноваження припинити транзакцію, яка здається підозрілою, вони не зобов'язані це робити, а повинні просто направити владі черговий SAR.

У FinCEN приблизно 270 співробітників, які щороку збирають та перевіряють понад два мільйони нових SARs від фінансових установ. Відомство ділиться інформацією з американськими правоохоронцями, а також органами фінансової розвідки в інших країнах.

Гроші не пахнуть

У великих банках робота з виявлення незаконних транзакцій залежить від працівників, у яких великий обсяг роботи але обмаль ресурсів. Зазвичай вони сидять окремо від головних офісів і не мають особливого впливу всередині своїх організацій. Судячи з файлів від FinCEN, у відділах нормативно-правового контролю великих банків часто використовують звичайний пошук у Google, щоб дізнатися, хто стоїть за транзакціями на сотні мільйонів доларів.

Банки часто оформлюють SARs, тільки коли трансакція чи клієнт стають об'єктами негативних новин чи офіційного розслідування — як правило, на той момент гроші вже давно пішли адресату.

В інтерв'ю ICIJ та BuzzFeed понад десяток колишніх співробітників відділів контролю HSBC засумнівалися у ефективності механізмів боротьби банків з відмиванням грошей. За словами декого з них, банк не давав зробити більше, ніж просто швидко поглянути на великі надходження грошей. Крім того, коли хтось із них робив запит щодо інформації, відділення поза межами США часто ігнорували такі прохання.

"Часто казали: "Так, звісно, я зроблю і надішлю", але відповіді не було", - згадує Алексіс Груллон, який працював у відділенні HSBC в Нью-Йорку з 2012 по 2014 рік.

У позові, поданому в 2019 році до федерального суду Нью-Йорка, співробітники Standard Chartered Bank заявили, що їх залякували, утискали і звільняли, коли вони мали заперечення щодо незаконних транзакцій.

Позивачі Джуліан Найт та Аншуман Чандра стверджували, що їх позбавили начальницьких посад, коли вони стали співпрацювати з ФБР у розслідуванні переказів на адресу структур в Ірані, Лівії, Судані та М'янмі, що перебували під санкціями.

Standard Chartered, як сказано в позові, практикував «витончену схему відмивання коштів», підміняючи назви контрагентів у платіжних документах та створюючи технічні умови для обхідних маневрів, через що транзакції непоміченими проходили повз Федеральну резервну систему.

Чандра, який працював у філії Standard Chartered у Дубаї з 2011 по 2016 рік, робить висновок, що подібне порушення санкцій допомагало фінансувати теракти, «внаслідок яких гинули та отримували поранення солдати очолюваної США коаліції, а також ні в чому не винні цивільні особи».

Як стверджується в позові, протиправна схема давала банку змогу заробляти «підвищені комісійні», які Іран і люди, які працювали на нього, готові були платити за конвертацію іранських ріалів у долари.

«Мабуть,такі комбінації можна проводити непомітно лише кілька місяців, доки тебе не викриють, і лише за умови, що цим займається невелика група всередині банку, — сказав Чандра в інтерв'ю BuzzFeed News. — Але якщо такі схеми працюють роками і забезпечують проведення сум у мільярди доларів, то хтось нагорі мав поставити запитання, як саме ми заробляємо ці гроші?"

За словами Чандри та Найта, у 2012 році у своїй угоді з владою про відстрочене переслідування банк визнав лише малу частину порушень та брехав про те, що нелегальні трансакції припинені.

У Standard Chartered відмовилися прокоментувати зміст того позову. У судових документах банк назвав всі претензії неправдоподібними та позбавленими підстав.

Після кількох продовжень випробувального терміну Standard Chartered у 2019 році виплатив ще 1,1 мільярда доларів за те, що продовжував порушувати санкції проти Ірану та інших країн, та погодився з продовженням щодо себе режиму відстроченого переслідування ще на два роки.

Як латвійський ABLV Bank через JPMorgan Chase  відмивав кошти корупційного режиму Януковича

21-річна Олеся Жуковська була поранена, беручи участь в українській боротьбі з корупцією.

За часів правління Віктора Януковича країна втратила мільярди доларів — гроші виводили на рахунки у найбільших банках світу.

Громадяни України протестували проти співпраці лідерів країни з Росією та корупції на найвищому рівні, яка руйнувала державну економіку, систему освіти та охорони здоров'я. Правозахисники розповідають, що українці вмирали, бо урядові інсайдери крали гроші, призначені для закупівлі життєво важливих ліків та обладнання.

Жуковська, яка працює медсестрою, каже, що у неї не було трьох тисяч доларів, необхідних, щоб отримати роботу в міській лікарні, тож вона влаштувалась у старий сільський медичний центр, де не було ні ліків, ні опалення.

У грудні 2013 року Олеся Жуковська вирушила до Києва, щоб взяти участь у антиурядових протестах. Вона як медик добровільно надавала допомогу демонстрантам, які постраждали від дій урядових силовиків.

20 лютого 2014 року дівчині у шию влучила снайперська куля, яка за словами Жуковської, пройшла менш ніж за сантиметр від сонної артерії. Поки швидка везла її до лікарні, Олеся опублікувала повідомлення у Twitter: «Я помираю».

Пізніше цей день назвали «розстрільним». Жуковська вижила, проте від поліцейських куль у ті дні загинули майже сто протестувальників, а понад дві тисячі постраждали.

Повна боротьби та болю історія Жуковської схожа на розповіді людей з різних країн світу, які страждають від того, що корумповані політики та їхні друзі збагачуються за сприяння відомих банків.

У 2014 році Янукович та голова адміністрації президента Андрій Клюєв втекли з награбованим до Росії.

Їх розшукує українська влада, а США внесли у санкційні списки, звинувативши в розкраданні державних коштів та підриві української демократії.

Пізніше провели розслідування, яке довело, що Activ Solar — енергетична компанія, керована родичами Клюєва, вкрала сотні мільйонів доларів під виглядом кредитів, які їй видавали державні банки. Згідно зі звітом Фінансової розвідки України гроші виводили до мережі підконтрольних сімейству офшорних компаній.

Організувати аферу Activ Solar дав змогу той факт, що за Януковича в Україні панувало корупційне свавілля: президентську резиденцію Межигір'я продали за смішно низькою ціною братові Клюєва Сергію. Палац, на території якого розташований зоопарк, та точна копія іспанського галеону, який використовується для круїзів по Дніпру, став символом занепаду корупційного режиму.

Корупційний прибуток треба десь ховати і здебільшого ті гроші проходили через Нижній Мангеттен.

У січні 2010 року, коли Янукович виграв перший тур президентських виборів в Україні, до Реєстраційної палати Великої Британії внесли дані про нову компанію. У NoviRex Sales LLP стверджували, що діяльність організації пов'язана із «побутовою технікою». Проте згідно з документами цим справа не обмежувалася.

За адресою в Уельському Кардіффі, який вказала NoviRex Sales, раніше знаходився манікюрний салон. Цю ж адресу використовували сотні інших компаній, внесених до бази даних британської Реєстраційної палати. Фірмою володіли дві інші організації, зареєстровані на Британських Віргінських островах, власники яких були невідомі. Однак згідно з даними Реєстраційної палати компаніям «належать» ще тисячі фірм, багато з яких значиться за адресою в Кардіффі, де розташований магазин.

У власників NoviRex, що зазначаються в документах, також були інші компанії, які ЗМІ пов'язували з передбачуваними корупційними угодами, більшу частину яких проводили в Україні.

Як показало розслідування «Файли FinCEN», NoviRex незабаром почала здійснювати виплати різного призначення та розміру: 200 тисяч доларів за "нижню білизну" виробництва компанії, розташованої на Британських Віргінських Островах; 34 тисячі доларів за «наклейки на клавіатуру» від гонконгської фірми; майже 400 тисяч доларів на "чоботи" від гонконгської компанії.

Незважаючи на те, що NoviRex переводила мільйони доларів завдяки глобальній банківській системі, фінансові звіти компанії, доступні на сайті Реєстраційної палати, доводили, що вона ледь-ледь трималася на плаву, витрачаючи менше 2500 доларів на рік.

NoviRex робила всі платежі через банки, розташовані у відомих центрах відмивання коштів, включаючи латвійський ABLV Bank. Щоб переводити долари в інші країни, компанії була потрібна допомога міжнародної фінансової установи з доступом до Федеральної резервної системи США.

NoviRex потрібен був JPMorgan Chase.

JPMorgan Chase надав ABLV доларовий рахунок у Нью-Йорку, що дало змогу латвійському банку пропонувати доларові рахунки своїм клієнтам, зокрема NoviRex.

У 2001 році США ухвалили «Патріотичний акт», у рамках якого у банків з'явилися нові зобов'язання щодо ретельної перевірки своїх зарубіжних партнерів. Незважаючи на це, на початку 2000 років JPMorgan активно розвивав діяльність, відкриваючи доларові рахунки іноземним банкам. До 2003 року він став головним кореспондентським банком та обробляв платежі для клієнтів 3500 фінансових установ по всьому світу – щодня JPMorgan проводив доларові транзакції на суму понад два трильйони доларів у 46 країнах.

У 2004 році Мережа боротьби з фінансовими злочинами (FinCEN) Мінфіну США попередила міжнародні банки про те, що фінансові установи Східної Європи співпрацюють з фіктивними компаніями. Управління повідомило, що з 1996 року отримало повідомлення про підозрілі трансакції на суму чотири мільярди доларів.

У 2005 році Джеймса Даймона призначили гендиректором JPMorgan. У той же рік FinCEN повідомило, що латвійські банки та їх «значна» закордонна клієнтська база «продовжують створювати надмірні ризики відмивання коштів».

"Є підстави вважати, що багато латвійських фінансових установ служать не громадянам Латвії, а підозрілим іноземним приватним підставним компаніям", — повідомили у FinCEN. На «нерезидентських» рахунках 23 латвійських банків тоді лежало близько п'яти мільярдів доларів, які належали переважно клієнтам з Росії та інших республік колишнього СРСР.

Це був ринок JPMorgan.

Дозволивши переказ, банк-кореспондент списує суму з рахунку банку-відправника та переказує її на рахунок банку-одержувача.

Надаючи іноземним банкам доларові рахунки, JPMorgan відчиняв двері системи своїм клієнтам, включаючи підставні компанії, такі як NoviRex.

Фінансові установи США не лише наділені такою можливістю, а й отримують відсоток від кожної операції. Згідно з американським законодавством банки зобов'язані відслідковувати кожну транзакцію, що проводиться відповідно до інструкцій іноземних компаній, та перевіряти самі фінансові установи.

Пізніше провели розслідування, яке показало, що 90 відсотків клієнтів ABLV сам банк назвав «високоризиковими», — це були підставні компанії, зареєстровані в офшорних юрисдикціях.

Деякі з цих фірм переказували мільярди доларів, які згодом вдалося пов'язати з корупційними угодами в Україні. Американські регулятори ухвалили, що ABLV поставив на потік відмивання коштів, тож воно стало "стовпом ділової практики банку". Також було заявлено, що компанія агресивно нав'язувала схеми відмивання коштів клієнтам і надавала їм високоякісну фіктивну документацію. Крім цього, ABLV підкуповував латвійських чиновників задля запобігання загрозам для бізнесу.

Два експерти з фінансових злочинів, які вивчили транзакції NoviRex на запит Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів, зазначили, що існували очевидні ознаки відмивання коштів. Поведінка NoviRex відрізнялася від поведінки легальних компаній.

«Якби я працював у JPMorgan і побачив, що відбувається, я б подумав: Що за жах? — Каже колишній детектив поліції Великобританії Мартін Вудс. — Яка нормальна компанія купує комп'ютери, спідню білизну та відра?»

На початок 2014 року NoviRex перевела через JPMorgan понад 188 мільйонів доларів. До кінця 2014 року JPMorgan закрив кореспондентські рахунки близько п'ятисот іноземних банків. За словами місцевого представника компанії, це стосувалось і деяких латвійських клієнтів.

У звіті для акціонерів за грудень 2014 року банк написав, що «припустився помилки та зробив висновки з досвіду роботи з іноземними кореспондентськими рахунками».

«У кожної компанії стаються помилки (і ми припустилися багатьох), однак хороші компанії відрізняються правильною реакцією у відповідь», — написав гендиректор JPMorgan Даймон у супровідному листі. Він не згадав ні України, ні Латвії, ні ABLV, ні NoviRex. Також він не зазначив, що незадовго до цього американські регулятори негативно оцінили заходи щодо запобігання відмиванню коштів, які використовує JPMorgan. Банку наказали переглянути правила, що стосуються роботи з кореспондентськими рахунками.

На той час державний бюджет України розграбували, а JPMorgan отримала свої гроші. Материнська компанія JPMorgan, яка надає казначейські послуги, повідомила, що її прибуток за 2013 рік склав 4,13 мільярда доларів. 2014 року Даймон заробив 20 мільйонів доларів.

На цьому історія NoviRex могла б закінчитися, але Міністерство юстиції США призначило Роберта Мюллера спеціальним прокурором у справі щодо втручання Росії у вибори та питання, що стосуються Дональда Трампа та його соратників.

Одним із них був Пол Манафорт, голова президентської кампанії Трампа.

Манафорт також був консультантом та лобістом колишнього президента України Януковича. Як показало розслідування «Файли FinCEN», співробітники відділу нормативно-правового контролю JPMorgan в Огайо були стурбовані повідомленнями українських ЗМІ про те, що підставні компанії, що належать Манафорту, отримували секретні перекази — гроші нібито переводили за постачання комп'ютерного обладнання.

У банку зазначили, що такі платежі робила NoviRex.

Контроль над іноземною діяльністю Манафорта посилили, а JPMorgan подав нові звіти про підозрілі трансакції, в яких докладно виклав інформацію — за багато років після здійснення платежів — про мільйони доларів, які виплатили консультанту, його колегам та їхнім компаніям.

У 2018 році щодо Манафорту провели судовий розгляд, під час якого згадали NoviRex — її назвали однією з фіктивних компаній, які українські олігархи використали для переказу платежів за лобіювання підставним компаніям Манафорту.

Згідно з судовими матеріалами, всього NoviRex заплатила Манафорту від імені очолюваної Януковичем Партії регіонів майже 4,2 мільйона доларів за консультаційні послуги.

Манафорта визнали винним у банківському шахрайстві, приховуванні інформації про рахунок в іноземному банку та інші злочини. У суді його колишній діловий партнер Рік Гейтс повідомив, що NoviRex керував Клюєв, найближчий соратник Януковича.

Як показало розслідування, з 2010 до 2015 року JPMorgan виконав для NoviRex 706 транзакцій на суму не менше 230 мільйонів доларів. Про це не згадали у справі.

У 2018 році у FinCEN заявили, що ABLV, колишній клієнт JPMorgan, «є серйозною загрозою щодо відмивання коштів» і переказав «мільярди доларів» на користь українських магнатів, звинувачених у розкраданні державних коштів. FinCEN заборонила американським банкам надавати ABLV доступ до кореспондентських рахунків на території США — у фінансових колах таке рішення називають смертною карою. Наразі банк проходить процедуру самоліквідації, а деяких його співробітників заарештувала латвійська влада.

Представник ABLV сказав, що наразі аудитор проводить перевірку щодо колишніх клієнтів та їх операцій, тому банк "не може публічно коментувати питання, що стосуються конкретних юридичних або фізичних осіб".

Янукович після втечі з награбованими капіталами до Росії був заочно засуджений до 13 років позбавлення волі за державну зраду та інші правопорушення.

Американський банк HSBC співпрацював з міжнародною фінансовою пірамідою, що видавала себе за інвестиційний фонд WCM

Сім'ї з низьким рівнем доходу, які мешкають у різних куточках земної кулі, сподівалися, що, інвестувавши свої скромні заощадження, вони зможуть змінити життя. Одне клацання миші — і нью-йоркський банківський гігант HSBC переказав гроші на рахунки HSBC у Гонконгу.

Як і інші учасники так званої фінансової піраміди, 44-річний Рейнальдо Пачеко із каліфорнійської Санта-Роси рекламував її родичам та знайомим. Коли схема почала розвалюватися, Пачеко вбив один із інвесторів, який усі свої гроші вклав у піраміду.

Троє чоловіків викрали його та забили камінням, залишивши тіло у струмку.Фінансова піраміда позбавила своїх жертв близько 80 мільйонів доларів.

Як показали файли FinCEN, HSBC продовжував переказувати гроші для інвестиційного фонду WCM навіть коли влада трьох країн проводила розслідування щодо компанії. Внутрішні контролери банку знали, що це могло бути фінансовою пірамідою. У 2013 та 2014 роках через банк пройшло понад 30 мільйонів доларів, пов'язаних із WCM — на той час HSBC перебував на випробувальному терміні в межах угоди про відстрочку кримінального переслідування, укладеної з владою США.

Навіть після того, як американські регулятори ринку цінних паперів отримали ордер на заморожування активів компанії, рахунок WCM у гонконгській філії HSBC не закрили. Згідно з судовими документами, які подали жертви афери, наступного тижня WCM спустошила рахунок, знявши з нього понад сім мільйонів доларів.

WCM була не єдиною компанією, яка займалася злочинною діяльністю та переводила гроші через HSBC протягом п'яти років, поки банк був на випробувальному терміні — угода коштувала компанії 1,9 мільярда доларів. Як з'ясував під час розслідування Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів, гонконгський офіс банку обробив транзакції на суму понад 900 мільйонів доларів за участю підставних компаній, які у судових протоколах та повідомленнях ЗМІ пов'язували з передбачуваними злочинними мережами.

Bank of New York Mellon відмив близько 10 мільярдів доларів для російської мафії та олігарха Дерипаски, що перебуває під санкціями

Американські прокурори та чиновники вважають відстрочку кримінального переслідування та інші види угод у рамках справ про відмивання коштів ефективними інструментами, завдяки яким можна домогтися того, щоб великі банки дотримувалися закону та перестали обслуговувати злочинців.

Коли у 2012 році влада оголосила, що уклала з Standard Chartered угоду про відстрочку кримінального переслідування, співробітник ФБР сказав: «Нью-Йорк — світова фінансова столиця та міжнародний банківський центр. Щоб вести бізнес тут, потрібно грати за правилами».

Проте файли FinCEN, що були оприлюднені, вказують на те, що п'ять банків, які найчастіше фігурують у звітах — HSBC, JPMorgan, Deutsche Bank, Standard Chartered і Bank of New York Mellon — продовжували переказувати гроші на адресу підозрюваних осіб і компаній навіть після укладання угод про відстрочення кримінального переслідування та інших серйозних правозастосовних заходів.

За останні 15 років чотири з цих банків підписали угоду про позасудовий розгляд або відстрочення кримінального переслідування в межах справ про відмивання коштів. Винятком є лише Deutsche Bank — у 2015 році з цією фінансовою установою уклали угоду, яка коштувала йому 258 мільйонів доларів. Регулятори з'ясували, що банк перевів мільярди доларів від імені іранських, лівійських, сирійських, бірманських, суданських фінансових установ та інших організацій, які перебувають під санкціями США.

Bank of New York Mellon став однією з перших компаній, які заплатили владі США великий штраф за помилки у боротьбі з відмиванням коштів. У 2005 році, за два роки до злиття з Mellon Financial, Bank of New York заплатив 38 мільйонів доларів і уклав з владою угоду про позасудовий розгляд - федеральне розслідування показало, що банк провів по своїм рахункам сім мільярдів доларів з нелегальних російських грошей. За повідомленнями ЗМІ, слідчі вважали, що за деякими транзакціями стояв відомий російський «бос босів» Могилевич.

Незважаючи на те, що Bank of New York Mellon, як і раніше, співпрацює з особами, яких підозрюють у відмиванні коштів, останнім часом йому не пред'являли звинувачень.

Як показало розслідування «Файли FinCEN», з 1997 по 2016 рік банк провів понад 1,3 мільярда доларів, пов'язаних із Олегом Дерипаскою — російським мільярдером та давнім союзником президента Володимира Путіна.

З 2008 року ЗМІ почали говорити про можливі зв'язки Дерипаски з організованою злочинністю.

У 2018 році влада США внесла його в санкційні списки за пред'явлені раніше звинувачення — за деякими даними Дерипаска погрожував конкурентам, підкупив російського урядовця і замовив вбивство бізнесмена.

Дерипаска стверджує, що не чинив фінансових злочинів. У 2019 році адміністрація Трампа зняла санкції з трьох пов'язаних з ним компаній. Сам підприємець, як і раніше, перебуває під санкціями США та вимагає їх скасування в судовому порядку.

«BNY Mellon серйозно ставиться до захисту цілісності світової фінансової системи, зокрема до подачі SAR, - йдеться у заяві банку. — Як член міжнародної банківської спільноти банк повною мірою дотримується всіх законів та правил і надає владі підтримку в їхній важливій роботі».

JPMorgan та інші великі банки відмивали кошти олігарха Фірташа, що перебуває в розшуку у США

Під час вивчення отриманої інформації Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів виявив разючу закономірність: багато банків були готові співпрацювати з одними і тими ж клієнтами високого ступеня ризику.

З 2003 по 2017 рік Deutsche Bank провів трансакції на суму понад 11 мільярдів доларів для підконтрольних Дерипасці компаній.

Отримані дані також вказують на те, що в період з 2010 по 2016 рік Deutsche Bank і Standard Chartered допомогли Odebrecht SA — латиноамериканській будівельній компанії, яка організувала велику міжнародну корупційну схему — перевести 677 мільйонів доларів. Транзакції, у яких брав участь Deutsche Bank, становили понад 560 мільйонів доларів.

Не можна забувати про Дмитра Фірташа, українського олігарха, якого США оголосили у розшук. У 2014 році американська прокуратура оприлюднила судовий висновок, у якому бізнесмена звинуватили у підкупі індійських чиновників для отримання контракту на видобуток корисних копалин. Американські ЗМІ також повідомляли, що Фірташ був причетний до спроби Трампа знайти в Україні компромат на Джо Байдена, його конкурента на президентських виборах, що відбудуться у 2020 році.

Фірташ каже, що після розвалу Радянського Союзу відправляв сухе молоко українського виробництва Узбекистану в обмін на бавовну. Зараз він живе у віденському особняку та сподівається уникнути екстрадиції. Що ж до банківської справи, то Фірташ і компанії, що мають до нього відношення, знайшли лазівки в багатьох великих установах галузі.

Як показало розслідування, всі п'ять великих банків здійснювали транзакції для підконтрольних Фірташу компаній. Згідно з отриманими даними, фінансові установи схвалили пов'язані з бізнесменом транзакції вже після того, як влада США зобов'язала їх сплатити штрафи і посилити контроль над клієнтами, які викликають підозри.

JPMorgan провів найбільшу суму для компаній Фірташа — з 2003 до 2014 року банк виконав сотні транзакцій на суму близько двох мільярдів доларів.

JPMorgan та інші банки мали знати про сумнівну репутацію Фірташа ще в 2010 році, коли американська дипломатична телеграма пов'язала бізнесмена з Могилевичем.

У 2011 році колишній прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко подала до суду Манхеттена позов, який надав більш повну інформацію: у ньому вказали конкретні рахунки у чотирьох банках, які нібито використав Фірташ. Самого підприємця, Могилевича та Манафорта звинуватили у відмиванні коштів незаконного походження. У позові йшлося, що рахунки в нью-йоркських філіях JPMorgan, Deutsche Bank, Standard Chartered та Bank of New York Mellon були необхідні для переказу вкрадених коштів у США, а потім назад в Україну.

Як показали оприлюднені файли FinCEN, незважаючи на звинувачення, банки продовжили виконувати фінансові операції, пов'язані з підконтрольними Фірташу компаніями.

2013 року позов відхилили. Це сталося частково тому, що Тимошенко та її адвокати не змогли надати достатню кількість інформації на підтвердження незаконних транзакцій.

Фірташ відкинув звинувачення та повідомив журналістам Bloomberg Businessweek, що став жертвою «спеціально організованої пропагандистської машини». Він сказав, що Тимошенко «була неправа». І додав: «Вона завжди бреше. Для відмивання коштів потрібні брудні гроші. У мене їх немає".

Його адвокат виступив із заявою і передав, що Фірташ «ніколи не мав жодних партнерських чи інших комерційних відносин із Семеном Могилевичем» і не відповідатиме на питання Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів, оскільки вони «засновані на незаконно оприлюднених» звітах SAR.

Deutsche Bank обслуговував уряди Ірану, Сирії та інших країн, які перебувають під санкціями США, а також відмивав кошти для олігарха Коломойського

Це нагадує шпигунський роман.

Співробітники Deutsche Bank порадили клієнтам з Ірану та інших країн, що знаходяться під санкціями США, вказувати у призначенні платежів кодові слова, наявність яких вказуватиме на необхідність «особливого» оброблення. Один з менеджерів банку закликав співробітників вдаватися до хитрощів, завдяки яким можна уникнути контролю з боку американської влади.

У листопаді 2015 року нью-йоркські банківські регулятори опублікували заяву, в якій розкрили всі ці хитрощі. Згідно з повідомленням, з 1999 по 2006 рік Deutsche Bank переказав майже 11 мільярдів доларів на користь Ірану, Сирії та інших країн, які перебувають під санкціями США.

У межах угоди з владою і Федеральною резервною системою, що коштувала258 мільйонів доларів, Deutsche Bank зобов'язався переглянути методи роботи і звільнити співробітників, які брали участь у схемі ухилення від санкцій.

У своїй заяві Deutsche Bank назвав цю угоду старою новиною: «Це було кілька років тому, і з того часу ми не співпрацюємо з клієнтами цих країн».

Проте через місяць після того, як оголосили про угоду, Deutsche Bank таємно робив операції для компанії, пов'язаної з українським мільярдером Ігорем Коломойським. Пізніше американська прокуратура заявила, що бізнесмен брав участь у масштабній схемі відмивання коштів, завдяки якій гроші переказували до Центральної Америки.

Отримана інформація доводить, що з грудня 2015 по травень 2016 року Deutsche Bank перевів 240 мільйонів доларів зареєстрованої на Британських Віргінських Островах підставної компанії, яку, згідно з американськими судовими матеріалами, контролювали Коломойський і його діловий партнер.

Минулого року до суду штату Делавер надійшов позов, у якому стверджується, що Коломойський використав підставну компанію Claresholm Marketing Ltd. для здійснення «серії мерзенних шахрайських схем» за участю «ПриватБанку» — української фінансової установи, якою бізнесмен та його партнер керували до кінця 2016 року. Нові власники банку стверджують у позові, що Коломойський та його соратники викачали мільярди доларів через фіктивні кредити та відмили їх через інвестиції у США.

У липні нью-йоркські регулятори досягли з Deutsche Bank ще одного врегулювання в межах справи про відмивання коштів — компанія погодилася виплатити 150 мільйонів доларів штрафів за співпрацю із засудженим сексуальним маніяком Джеффрі Епштейном та двома закордонними банками, причетними до скандалів через відмивання коштів.

Через місяць прокуратура США подала до федерального суду Флориди запит з вимогою конфіскувати майно. В документі Коломойського звинуватили у крадіжці та відмиванні коштів, як і у делаверському позові.

Прокуратура стверджує, що більшість грошей, які нібито вкрали з «ПриватБанку» з 2008 по 2016 рік, інвестували на території США — в комерційну нерухомість у Техасі та Огайо; сталеливарні заводи в Кентуккі, Західній Вірджинії та Мічигані; у фабрику з виробництва стільникових телефонів в Іллінойсі.

Коломойський не відповів на запитання ICIJ. "Пан Коломойський категорично відкидає твердження, що містяться у скаргах Міністерства юстиції", - сказав у серпні адвокат бізнесмена.

Адвокати, які представляють компанії Коломойського в Делавері, стверджують, що в позові не вказано жодних злочинів. Коломойський подав в Україні позов про наклеп на «ПриватБанк», сказавши, що фінустанова помилково звинуватила його у шахрайстві та інших правопорушеннях.

У Deutsche Bank відмовилися відповідати на питання про співпрацю з Коломойським, пославшись на те, що закон забороняє розголошувати дані про клієнтів або їх транзакції.

Представники банку повідомили Міжнародному консорціуму журналістів-розслідувачів, що виявили «недоліки» і «зробили роботу над помилками». І додали, що «систематично борються» із цими проблемами. "Тепер це зовсім інший банк", -стверджують вони.

Банки із Австрії, Німеччини, Нідерландів та Скандинавії проводили підозрілі операції на десятки мільярдів доларів, сприяючи виводу брудних коштів з Росії

Акції європейських банків впали після виходу кількох розслідувань про те, що через них могли відмивати мільярди доларів із країн колишнього СРСР. Акції Raiffeisen Bank International відчутно впали після того, як компанія Hermitage Capital Management Вільяма Браудера передала австрійським прокурорам доповідь про те, що банк, за твердженням фонду, допомагав відмивати брудні російські гроші.

Впали акції нідерландських та скандинавських банків, Deutsche Bank. Причиною стали розслідування мережі створених «Трійкою діалог» офшорних компаній, через які могло бути виведено $4,8 млрд, а також повідомлення скандинавських ЗМІ про те, що найбільші банки регіону були задіяні у відмиванні коштів з Росії та інших колишніх радянських республік.

Почалося все після того, як Organised Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP) – проект з розслідування організованої злочинності та корупції – разом із ЗМІ кількох країн опублікували доповідь про те, що інвестбанк «Трійка діалог» свого часу створив мережу з понад 70 офшорних компаній. З їхньою допомогою, стверджують журналісти, із Росії виводилися гроші, у тому числі з використанням «кримінальних схем». Серед одержувачів коштів, які переводилися між декількома компаніями мережі та змішувалися з чистими грошима, виявилися родичі та друзі високопосадовців, включаючи віолончеліста Сергія Ролдугіна, друга президента Володимира Путіна, а також топ-менеджери компаній з державною участю, стверджують журналісти.

Серед контрагентів за цими транзакціями були великі західні банки, зокрема Raiffeisen Bank та Deutsche Bank, написав OCCRP.

Після цього Hermitage звернувся до прокуратури з доповіддю про Raiffeisen. За твердженням Hermitage, Raiffeisen Zentralbank (раніше ключовий банк групи Raiffeisen, у 2017 р. був об'єднаний із Raiffeisen Bank International) брав участь у відмиванні коштів, отриманих як результат податкового шахрайства в Росії,повідомив Bloomberg. Будуть і нові звинувачення, заявив Браудер, що більше 10 років займається розслідуванням шахрайства з відшкодуванням 5,4 млрд руб. із російського бюджету, яке розкрив юрист Hermitage Сергій Магнітський, написав Bloomberg.

RBI не відомо про конкретні звинувачення, йдеться в заяві, яку Райффайзенбанк надіслав «Відомостям». Там же зазначається, що раніше влада розслідувала деякі підозри у відмиванні, але вважала їх необґрунтованими. Райффайзенбанк дотримується всіх вимог щодо протидії відмиванню, «проте RBI серйозно ставиться до звинувачень, що з'явилися в ЗМІ, і проводить внутрішнє розслідування», йдеться у заяві.

Висновки OCCRP засновані на отриманих даних, що потрапили до журналістів, про транзакції компаній, у яких були рахунки в литовському Ukio (був позбавлений ліцензії в 2013 р.). У цьому банку обслуговувалися рахунки щонайменше 30 компаній, пов'язаних із «Трійкою», стверджується в розслідуванні.

OCCRP зазначає, що не всі структури, гроші яких потрапляли до офшорної мережі «Трійки», займалися сумнівними операціями. Проте ЗМІ, які брали участь у проекті, наводять інформацію про підозрілі операції. Як повідомив нідерландський журнал De Groene Amsterdammer, гроші з компаній «Трійки» проходили через три найбільші банки країни. Так, 43 млн. євро було переведено на рахунок компанії Heesen Yachts в Rabobank в оплату за будівництво двох яхт, а близько 190 млн. євро пройшло через рахунки ABN Amro. За інформацією «Медузи», що опублікувала розслідування російською мовою, $3 млн були переведені у вигляді боргу на рахунок гібралтарської Purus Limited, також створеної «Трійкою», і витрачені на купівлю та оснащення яхти Heesen Yachts.

З 2003 по 2017 р. на рахунки компаній, пов'язаних з «Трійкою», надійшло понад $889 млн, повідомила газета Süddeutsche Zeitung (у 2012 р. «Трійка» була повністю продана російському Сбербанку, ставши його інвестбанківським підрозділом). Deutsche Bank співпрацює з владою та регуляторами у всьому світі, але як банк-кореспондент має обмежений доступ до інформації про клієнтів банків, яким надає послуги, йдеться у його заяві.

Deutsche Bank вже було покарано за дзеркальні угоди, за допомогою яких він допоміг вивести з Росії понад $10 млрд, – за це він заплатив у США та Великій Британії майже $630 млн штрафу. Також Deutsche Bank був банком-кореспондентом для естонської філії Danske Bank, через яку із Росії та інших країн СНД у 2007–2015 рр. було перераховано близько 200 млрд євро, значну частину яких можна класифікувати як підозрілі операції (це визнав сам Danske). У 2015 р. через занепокоєння з приводу відмивання коштів Deutsche Bank перестав обслуговувати доларові транзакції для естонської філії Danske.

Кошти з Росії відмивалися і через інші скандинавські банки. Акції Nordea (нещодавно банк переніс штаб-квартиру зі Швеції до Фінляндії) впали після повідомлення фінської телекомпанії YLE, що через нього могли пройти близько 700 млн євро брудних грошей, у тому числі, пов'язаних зі справою Магнітського. А данська газета Berlingske навела приклад підозрілої операції через рахунок Nordea у Копенгагені: на рахунок новозеландської компанії, директором якої була філіппінська домогосподарка, надійшли гроші з Азербайджану.

Остання інформація швидше «розширює і поглиблює наші знання [про підозрілі операції], ніж повідомляє щось кардинально нове,- розповів Financial Times експерт з відмивання коштів Грем Берроу, який проаналізував деякі пов'язані з Nordea документи. - Однак вона виявляє проблему в банківських центрах, які досі мали бездоганну репутацію, таких як Nordea у Копенгагені».

Браудер раніше подав проти Nordea заяви про злочин у Данії, Швеції, Фінляндії та Норвегії. Влада Швеції відмовилася проводити розслідування, в інших країнах прокурори взялися вивчати це питання. Багато з новостворених обвинувачень вже звучали раніше і банк намагається розібратися, чи є в них щось нове, заявила Джулі Галбо, директор з ризиків Nordea. За її словами, про підозрілі дії банк обов'язково повідомить регуляторів.

Капіталізація Swedbank скоротилася приблизно на 20% після повідомлення шведського телебачення про те, що ряд клієнтів, які перевели між рахунками Swedbank і Danske $5,8 млрд, мали «кілька індикаторів ризику, що дають підстави підозрювати відмивання коштів». Swedbank відмовився від коментарів, пише FT, але визнав: «є ризик», що підозрілі платежі пройшли через його систему.

Банк Danske втратив у 2018 році половину капіталізації.

Замість висновку

Як бачимо з цих гучних справ, безготівкові перекази через банки та готівкові «транзакції» є основним джерелом фінансування кримінальних мереж, корупціонерів та терористів, а криптовалюти у них взагалі не фігурують

Дуда приїхав в Україну: у Раді зустріли з оплесками.

Дуда приїхав в Україну: у Раді зустріли з оплесками.

Президент Польщі Анджей Дуда приїхав в Україну. Сьогодні, 22 травня, він виступає із промовою у Верховній Раді. Читати на сайті: #24Канал

Росіяни кидатимуть всіх кого можна, – СТУПАК про нові спроби наступу Росії.

Росіяни кидатимуть всіх кого можна, – СТУПАК про нові спроби наступу Росії.

Експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак в ефірі 24 каналу оцінив можливості російської армії та пояснив, як працює Patriot. Читати на сайті: #24Канал

Дуда виступив у Верховній Раді: депутати зустріли оплесками.

Дуда виступив у Верховній Раді: депутати зустріли оплесками.

#24Канал

4 1

Моторошні кадри ринку Харкова після потужного обстрілу.

Моторошні кадри ринку Харкова після потужного обстрілу.

#24Канал

«Нет войне, Путин чёрт» : у Дагестані останній дзвінок пішов не за сценарієм.

«Нет войне, Путин чёрт» : у Дагестані останній дзвінок пішов не за сценарієм.

#24Канал

1 11

ЗСУ знищили  «Тюльпан»  РФ завдяки російському пропагандисту.

ЗСУ знищили «Тюльпан» РФ завдяки російському пропагандисту.

Українські захисники продовжують завдавати нищівних ударів окупантам. Цього разу ліквідація військової техніки ворога стала ще потужнішою – ЗСУ вперше у сучасній історії знищили російську САУ "Тюльпан". Читати на сайті: #24Канал