З понеділка по середу, 20–22 березня, світова увага була прикута до «візиту дружби» голови КНР Сі Цзіньпіна до президента росії владіміра путіна. Західні експерти уважно проаналізували кожне слово й кожен нюанс цього добре відрежесованого триденного саміту та зробили висновки щодо того, як далі розвиватимуться відносини Сі та путіна.
Mind зібрав те важливе, що побачили експерти за сказаними на саміті банальностями й офіційними комюніке, які не містять конкретики.
Китай підтримуватиме альянс із росією
Саміт у москві був «святкуванням авторитарної влади». Таку думку висловив американський сенатор-демократ Джефф Мерклі.
«Це був триденний бро-фестиваль… Китаю та росії дуже комфортно разом, і вони хочуть показати свої м'язи світу. Це той Китай, який без вагань атакував Гонконг. І це росія, яка вторглася в Україну. Два авторитарні лідери цих країн сформували авторитарний блок, що загрожує свободі всюди», – цитує The Hill Джефа Мерклі.
Два авторитарні президенти зустрічалися в підкреслено доброзичливій атмосфері на тлі ріжучих очі атрибутів імперської влади. Сі на камеру називав путіна «дорогим другом», а путін виголошував тости за здоров'я Сі Цзіньпіна в багато прикрашеному колишньому тронному залі російських царів. Китайського лідера схоже анітрохи не бентежило те, що російський президент скоює воєнні злочини в Україні, у зв'язку з чим кілька днів тому Міжнародний кримінальний суд у Гаазі виписав ордер на його арешт.
На думку експертів, після цього «фестивалю авторитаризму» Китаю доведеться дуже довго зазнавати репутаційних втрат, особливо через погіршення відносин з Європою. Очевидно, Сі розраховує компенсувати це домовленостями з путіним, які посилять економічну залежність росії від Китаю.
«Цей саміт – дуже явний індикатор того, що в питаннях геополітики в наступне десятиліття чи більше Китай має намір дуже рішуче демонструвати свою підтримку росії, – пише Рана Міллер, експерт із КНР з Оксфордського університету. – Китай бачить багато переваг у росії як партнері, який фактично не може сказати ні».
Росія стане молодшим партнером в альянсі
Сі Цзіньпін – «старший брат» в альянсі з путіним, і його «мова тіла» під час візиту до москви «кричала» про цю нерівність у владі. Так стверджуєкитаїст Ян Вільямс, автор книжки «Китайська нова холодна війна».
«Візуальний контраст був разючий. Путін у всіх аспектах виглядав таким, що просив, а Сі часом ставав майже байдужим, таким, який ледве намагається приховувати свою перевагу. Путін здавався стривоженим та різким. Сі намагався запевнити свого стурбованого друга в тому, що надалі все ставатиме лише краще. Але зміст його слів був страшним: Сі нагадував путіну, що вони разом здійснюють довгостроковий проєкт зі створення нового міжнародного порядку та що обидва лідери розглядають війну в Україні частиною цього проєкту», – описує саміт Ян Вільямс.
Вплив Сі Цзіньпіна в альянсі з путіним почав зростати давно, але війна в Україні дуже прискорила цю динаміку. Після невдач на фронтах та міжнародної ізоляції росія опинилася в сильній економічній та дипломатичній залежності від Китаю. Подальше її посилення знижуватиме статус путіна в напрямку від «молодшого партнера» до васала.
Китай зберігатиме статус-кво щодо України
Під час триденного візиту до москви Сі Цзіньпін показав, що не має наміру посилювати підтримку росії у її війні в Україні. Так стверджує Ю Цзе, головний китаїст лондонського мозкового центру Chatham House.
«Метою візиту Сі до москви було збереження статусу-кво з росією. Сі не мав наміру зближуватися з росією ні на дюйм і не хотів прокладати нові шляхи до співпраці, – цитує Ю Цзе агентство BBC. – На зустрічах Сі з путіним обидві сторони обмінювалися всіма видами дипломатичних люб'язностей. Водночас Сі наголошував, що зв'язки Китаю з росією будуються на принципах неприєднання та відсутності конфронтації і не націлені проти будь-якої третьої сторони. Переговорів щодо війни на тому саміті, мабуть, було дуже мало».
За словами Ю Цзе, китайсько-російський альянс базується переважно на взаємному неприйнятті гегемонії США. Сі Цзіньпін на саміті пообіцяв продовжити життєво важливе підживлення російської економіки, товарообіг з якою у Китаю 2022 року досяг рекордних $190 млрд. Однак Китай не озвучив жодних обіцянок військової допомоги, щоб не нашкодити своєму товарообігу з Євросоюзом, який становить $1,6 трлн на рік.
Візит Сі в москву, як пише Washington Post, ЗМІ описували на кшталт «сильний Китай приїхав підтримати слабку росію». Сі, безумовно, надав моральну та психологічну підтримку, але її можна порівняти з відвіданням хворого родича в госпіталі.
«Хоча цього тижня Путін засяяв у світлі Сі Цзінпіна, цей візит лише нагадав, наскільки ізольованим став російський лідер після вторгнення в Україну і як прагнення путіна до більшої влади в Європі зробило його слабшим», – зазначаэ Washington Post.
Китай і рф потягнуть до себе «глобальний Південь»
Сі та путін сфокусують свої дипломатичні зусилля на залученні до свого альянсу якнайбільше країн незахідного світу. Такой висновок зробив Коллін Коттл: фахівець із Китаю з американського аналітичного центру Atlantic Council.
Оскільки і в Сі, і в путина відносини з розвиненими економіками продовжать погіршуватися, вони, на думку Колліна Коттла, сфокусуються на «глобальному Півдні». Насамперед альянс двох автократичних держав звернеться до партнерів з економічного блоку БРІКС: Бразилії, Індії та ПАР. Бразильський президент Лула де Сільва цього місяця приїде до Пекіна, а Індія запустить серію перемовин на рівні міністрів, щоб у вересні провести саміт G20.
«Сі та путін із дедалі більшим захопленням намагаються ламати світовий порядок, встановлений США. Але їм доведеться запропонувати щось потужніше за гасла, символи й економічні обіцянки, щоб переконати великі країни глобального Півдня чинити так само», – розмірковує Коллін Коттл.
10 березня Китай здивував світ, примиривши на зустрічі в Пекіні Саудівську Аравію та Іран, протистояння яких називали близькосхідною холодною війною. Ер-Ріяд і Тегеран зобов'язалися відновити дипломатичні відносини, давши Пекіну козир для гри в миротворця. Зараз Китай активно доводить країнам «глобального Півдня» свою нейтральність у конфлікті в Україні. Одночасно Пекін звинувачує США та НАТО у створенні проблем військовим шляхом, який Китай намагається гасити за допомогою діалогу.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця , ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected] .
