Протести у Вірменії через поступки Баку: церква проти влади.

Оголошення імпічменту прем'єр-міністру Вірменії Ніколу Пашиняну - такою була головна вимога учасників багатотисячного антиурядового мітингу, що пройшов у Єревані в четвер, 9 травня.

Уперше в пострадянській історії Вірменії акцію протесту очолила церква. Домогтися своєї мети опозиційний рух має намір безстроковими акціями громадянської непокори по всій країні, які почалися вранці п'ятниці, 10 травня.

Мітинг, який, на думку експертів, став наймасштабнішим після електоральних протестів 2021 року, поки не спричинив серйозних коливань в уряді. Однак архієпископ Баграт Галстанян, який очолив нинішню акцію, закликав прихильників зберігати спокій і готуватися до тривалої боротьби.

Площа Республіки в Єревані, 9 травня 2024 року Фото: DW

Що стало спусковим гачком для протесту

Приводом для такого масштабного протесту стало ухвалене Баку і Єреваном рішення про делімітацію і демаркацію невеликої ділянки кордону Вірменії з Азербайджаном, що призвело до передання під азербайджанський контроль кількох прикордонних сіл. Обурені рішенням, ухваленим 19 квітня, жителі Тавушської області, зачепленої делімітацією, разом із главою їхньої єпархії Багратом Галстаняном, тижнями раніше на знак протесту перекрили трасу, яка веде з Вірменії до Грузії.

Пізніше було вирішено перенести протестні акції під назвою "Тавуш в ім'я Батьківщини" в Єреван, трансформувавши їх у більш масштабний політичний рух. З цією метою розпочалася хода опозиції, яка дійшла до Єревана 9 травня, де на площі Республіки в центрі столиці було обладнано спеціальну сцену з великими екранами. Звідти лідер опозиційного руху архієпископ Баграт Галстанян уперше зажадав відставки прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна.

Ба більше, зробив він це в ультимативній формі. "Я готовий зустрітися і обговорити всі умови від'їзду протягом однієї години. У вас більше немає влади в будь-якій формі в Республіці Вірменія", - заявив Галстанян, слова якого протестувальники зустріли оплесками, скандуючи: "Пашиняне, йди!".

Виконувати цю вимогу влада не стала, і тоді Галстанян після наради з опозиційними політичними силами оголосив про початок акцій громадянської непокори, які почалися по всій країні в п'ятницю, 10 травня, з 10:00 ранку.

Вуличні акції, за задумом лідера протесту, мають змусити прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, який прийшов до влади під тиском масштабних мітингів у 2018 році, подати у відставку.

В акції протесту в Єревані взяли участь понад 20 тисяч людей Фото: DW

Наскільки реальний запуск процесу імпічменту?

Паралельно опозиціонери мають намір запустити процес оголошення імпічменту прем'єр-міністру Ніколу Пашиняну в парламенті. Баграт Галстанян, обговоривши план дій із представниками опозиції, оголосив про їхню готовність ініціювати такий процес у законодавчому органі, що, однак, буде приречений на провал без підтримки правлячої партії "Громадянський договір".

Кількість членів двох опозиційних фракцій у парламенті становить менш ніж одну третину від загальної кількості депутатів, яка, згідно з конституцією, необхідна для подання в парламенті проєкту постанови, що висловлює недовіру прем'єру. Навіть якщо опозиціонерам вдасться подолати цей поріг, перед ними стоїть ще складніше завдання, оскільки рішення про ухвалення цієї постанови ухвалюють більшістю голосів усіх депутатів під час поіменного голосування. У правлячій партії "Громадянський договір" ясно дали зрозуміти, що не тільки не підтримають ініціативу опозиції, але навіть не збираються вступати з нею в діалог.

Читайте також: Пашинян: Вірменія більше не може покладатися на Росію

Депутат парламенту Вірменії Ваагн Алексанян, виступаючи в ефірі Громадського телебачення, заявив, що необхідності діалогу з архієпископом Багратом Галстаняном немає. Представники правлячої партії переконані, що лідер протесту діє під впливом колишнього, другого, президента Вірменії Роберта Кочаряна - одного з головних опонентів прем'єр-міністра Нікола Пашиняна.

Сам Пашинян на своїй останній пресконференції 8 травня заявив, що антиурядовий політичний рух фактично очолює "Католікос усіх вірмен Гарегін II, кінцевим бенефіціаром якого є експрезидент Роберт Кочарян".

Церква вперше в пострадянській Вірменії очолила протест

Загалом багато експертів звертають увагу на нестандартну політичну обстановку, що склалася у Вірменії. Уперше в пострадянській історії країни антиурядовий протест очолює церква, чиї відносини з владою і раніше були напруженими.

Архієпископ Баграт Галстанян на акції протесту в Єревані 9 травня 2024 року Фото: Alexander Patrin/ITAR-TASS/IMAGO

Сперечання Вірменської апостольської церкви (ВАЦ) з урядом стали більш очевидними після поразки країни у другій карабаській війні 2020 року. Тоді католикос усіх вірмен Герегін II закликав прем'єра піти у відставку. Відтоді Пашинян перестав брати участь навіть у Різдвяній літургії.

Читайте також: Нагірний Карабах-2023: капітуляція невизнаної республіки

У відповідь на критику ВАЦ щодо політики уряду щодо врегулювання відносин з Азербайджаном представники влади закликали священнослужителів замість церковної служби "заснувати партію" і "займатися політикою".

За два дні до мітингу вища духовна рада ВАЦ виступила зі спеціальною заявою, в якій назвала "вкрай небезпечними дії, здійснювані під приводом демаркації кордону в прикордонному районі Тавуша без всеосяжних і гарантованих рішень". Це, на думку авторів заяви, створює нові загрози для вірменського народу.

Поліцейські та протестувальники в Єревані 9 травня Фото: DW

Те, що мітинг у Єревані пройшов під керівництвом церковних діячів, не здалося дивним його учасникам. Багато хто з них у розмові з кореспондентом DW вважає це закономірним, оскільки традиційні політичні сили, на їхню думку, не мають особливого авторитету. "Баграт Галстанян - один із небагатьох, хто взяв на себе відповідальність, - підкреслив, зокрема, 35-річний житель Єревана Акоп Аракелян. - І я, як людина, незадоволена політикою вірменської влади, не можу в цих акціях не брати участь".

Безлюдний Карабах після військової операції Азербайджану