В Україні створять «клубу білого бізнесу»: що це означає.

В Україні створять «клубу білого бізнесу»: що це означає

Верховна Рада схвалила за основу законопроєкт № 11 084 про так званий «клуб білого бізнесу». «За» законопроєкт проголосували 270 народних депутатів.

Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в Telegram.

«ВРУ прийняла законопроєкт N11084 про внесення змін до ПКУ щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства у першому читанні за основу», — написав Гетманцев.

За його словами, проєктом закону пропонується:

• запровадити Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану;

• до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства щоквартально включатимуться юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв з урахуванням системи оподаткування (зокрема, вимоги до рівня сплати податків, вимоги до рівня нарахування заробітної плати тощо);

• платники податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, включені до Переліку, отримуватимуть переваги.

«Якщо підприємець відповідає простим та прозорим критеріям щодо рівня сплати податків вище середнього по галузі та вищий за середні по галузі рівень заробітної плати, податковий контроль у вигляді перевірок за ним не здійснюється», — пояснив заступник голови Податкового комітету Ярослав Железняк у телеграм-каналі.

Платники податків, включені до переліку, отримуватимуть переваги:

• мораторій на документальні перевірки;
• скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування — 5 календарних днів;
• індивідуальні податкові консультації протягом 5 календарних днів;
• за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, з яким платник зможе взаємодіяти зокрема із використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції;
• платник податків на свій запит у п’ятиденний строк має право отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.

Нагадаємо, грунтуючись на статистиці звернень підприємців щодо оскарження результатів податкових перевірок за останні сім років, а також статистиці і звітах органів ДПС, команда Ради бізнес-омбудсмена дослідила вплив податкових перевірок на бізнес-середовище, і результати для держави в розрізі надходжень до бюджету.

Рада з’ясувала, що 99+% податкових надходжень забезпечуються саме за рахунок добровільної сплати податків , частка ж надходжень від донарахувань, визначених в результаті перевірок, за останні 6 років не досягала і 1%. Тим не менш, словосполучення «податкова перевірка» наганяє жах на підприємців.

Національна стратегія доходів до 2030 року: як вона може змінити податкові правила гри 🔍

Альона Лістунова

Кореспондент-редактор