Порятунок банків Китаю: міжнародні кредити сягнули $240 млрд – кому видавали.

Китай у період з 2008 по 2021 рік витратив 240 мільярдів доларів на допомогу 22 країнам, що розвиваються, в рамках ініціативи зі створення логістичної інфраструктури «Один пояс, один шлях».
Про це йдеться у доповіді дослідників Світового банку, Гарвардської школи Кеннеді, AidData і Кільського Інституту світової економіки, повідомляє агентство Reuters, пише Економічна правда.

Майже 80% кредитів було надано в період з 2016 по 2021 рік, в основному країнам із середнім рівнем доходу, включаючи Аргентину, Монголію і Пакистан, йдеться у доповіді. Китай позичив сотні мільярдів доларів на розбудову інфраструктури в країнах, що розвиваються, але з 2016 року кредитування пішло на спад, оскільки багато проєктів не принесли очікуваних фінансових дивідендів. «Пекін, зрештою, намагається врятувати власні банки. Саме тому він зайнявся ризикованим бізнесом міжнародного кредитування», - сказала Кармен Райнхарт, колишній головний економіст Світового банку й один з авторів дослідження. Згідно з дослідженням, китайські кредити країнам, що перебувають у борговій скруті, зросли з менш ніж 5% його портфеля закордонних кредитів у 2010 році до 60% у 2022 році. Найбільше кредитів отримала Аргентина - 111,8 млрд доларів, за нею йдуть Пакистан - 48,5 млрд доларів, і Єгипет - 15,6 млрд доларів. Дев'ять країн отримали менш як 1 мільярда доларів. На своп-лінії Народного банку Китаю (НБК) припало 170 мільярдів доларів США фінансування, в тому числі в Суринамі, Шрі-Ланці та Єгипті. Проміжні кредити або підтримка платіжного балансу китайськими державними банками та компаніями склали 70 млрд доларів. Пролонговані кредити обох видів становили 140 мільярдів доларів. У дослідженні критикуються деякі центральні банки, які потенційно можуть використовувати своп-лінії НБК для штучного роздування своїх валютних резервів. За словами Бреда Паркса, одного з авторів звіту та директора AidData, дослідницької лабораторії при Коледжі Вільяма та Мері в США, китайське рятівне кредитування є «непрозорим і нескоординованим». Уряд Китаю відповів на критику, заявивши, що його закордонні інвестиції здійснюються за «принципом відкритості та прозорості». «Китай діє відповідно до ринкових законів і міжнародних правил, поважає волю відповідних країн, ніколи не змушував жодну сторону позичати гроші, ніколи не змушував жодну країну платити, не буде додавати жодних політичних умов до кредитних угод і не переслідує жодних політичних інтересів», - заявив речник Міністерства закордонних справ Мао Нін на пресконференції у вівторок. Китай веде переговори про реструктуризацію боргів з такими країнами, як Замбія, Гана і Шрі-Ланка, і його критикують за затягування цих процесів. У відповідь він закликав Світовий банк і Міжнародний валютний фонд також запропонувати полегшення боргового тягаря. Раніше повідомлялося, у понеділок, 27 березня, Палата представників США одноголосно підтримала законопроєкт, згідно з яким держсекретар має працювати над позбавленням Китаю статусу «країни, що розвивається».
Також Сполучені Штати Америки оприлюднили жорсткі обмеження на нові операції в Китаї для виробників мікросхем.
Інвестори бачать багато привабливого в китайських акціях, але є багато скептиків, які розглядають кращі способи зробити ставку на відновлення другої за величиною світової економіки.