Чому Вербна неділя має таку назву та які є альтернативи: пояснення.

У неділю, 28 квітня, християни східного обряду цього року святкують Вербну неділю. Це свято має ще кілька альтернативних назв. ZAXID.NET розповідає, чому неділя називається Вербною та які ще назви має.

Українці називають цю неділю Вербною, Квітною, Шутковою, Цвітною або й просто Вербницею . У кожному регіоні переважає якийсь із варіантів. Католики ж святкують Пальмову неділю. А в давнину її назва звучала як Недѣ́ля Ва́їй (від назви пальмового листя церковнослов’янською).

Назва пов’язана з тим, що коли Ісус в’їжджав в Єрусалим, люди вітали його пальмовим листям, стелили його під ноги. Пальма є символом тріумфу.

Обряд посвячення зеленого гілля на свято Входження в Єрусалим закріпився у церквах лише в ХІ столітті. У південних країнах це були гілки фінікових пальм, а чим далі на північ, тим різнилися рослини. Здебільшого це були притаманні регіону дерева і кущі, які розквітають найраніше.

В Україні пальма також не росте, тому її замінили вербовою лозою. Вона рано розквітає і символізує відновлення природи, а також – воскресіння людства в Царстві Небесному завдяки пожертві Ісуса Христа, пояснюють етнографи. Окрім того, верба є символом живучості, самозбереження і має силу продовження роду, адже відразу пускає бруньки, як тільки встромити гілочку у вологу землю. А за народними віруваннями, «козяча верба» може бути оселею нечистої сили, тому її треба освятити.

Звичай святити вербу дуже старий, про нього є згадки в «Ізборнику» (1073 рік), де згадується «праздьникь вьрбьньї». Данило Паломник у XII ст. відвідав Єрусалим і там бачив « древіе много по брегу Іорданову превьісоко, яко вербіе єсть й подобно ». Місцеві пальми нагадали йому українське «вербіє».

« Українська традиція на заміну пальмі дібрала вербу – дерево, яке росте на наших землях і має приблизно таку ж символіку в народній свідомості. Саме цю рослину наші предки сприймали як провісника весни, а через її невибагливість та живучість – як втілення життєвої сили, родючості. Мешканці українських міст та сіл на Вербницю традиційно несуть до церкви святити зрізані вербові гілочки. Прагнучи передати Боже благословення ближнім, сповістити про наближення світлого Великодня, а також поділитися з усіма життєвою силою верби », – розповідає етнограф Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького Сергій Ципишев.

Вербові бруньки на гілочках називають «котиками», «баськами» або «сережками». Деякі регіони кажуть на вербу «шутка».

Читайте також про чудодійні властивості верби та як її використовують. Раніше ZAXID.NET писав, що означає свято Вербна неділя, як її треба провести та народні прикмети у цей день.