Профільний комітет досі працює над правками до законопроєкту та не приймав ще жодне рішення про його подальшу долю.
Законопроєкт №4210-д, який пропонує суттєво посилити позицію міністра оборони, неочікувано виявився одним із найбільш обговорюваних громадськістю, небайдужою до воєнних/військових питань. Однак переважна більшість тих, хто намагається критикувати чи аналізувати цей документ, вочевидь не знайомі з історією його появи та/або його змістом , зазначив Сергій Рахманін у статті « Чи б’є законопроєкт №4210-д по Головкому Залужному?» для ZN.UA. Він пояснив, що насправді собою являє цей документ.
« Зазначений законопроєкт з’явився не вчора, а ще 2020-го. Суб’єктом подання був уряд, а ініціатором – Міністерство оборони. Початковий текст документа не мав практично нічого спільного з поточною редакцією. Він складався, якщо не помиляюся, з кількох абзаців і більше нагадував набір абстрактних фраз, аніж подобу нормативного акта. За ймовірною версією, тодішній очільник МО Андрій Таран, аби приховати своє бурхливе ледарювання, вимагав від підлеглих збільшити кількість законодавчих ініціатив. Документ виглядав беззмістовним і безглуздим, шансів на ухвалення Верховною Радою не мав», – пояснює Рахманін.
Друге дихання законопроєкту вирішили дати 2021 року. Зокрема, це було зроблено через спільну ініціативу військових, представників Міністерства оборони та членів парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.
Зареєстрований законопроєкт, як зазначає автор, вирішили використати як можливість одночасно розв’язати дві проблеми:
- закрити давній «гештальт» — прибрати суперечності у функціоналі, правах і обов’язках між військовими і МО; між міністром оборони, Головнокомандувачем Збройними силами і начальником Генерального штабу;
- адаптувати законодавство, що регулює діяльність вітчизняного сектору безпеки і оборони, до норм і критеріїв, поширених у країнах, що входять до НАТО і ЄС.
«Так законопроєкт отримав індекс «д» (тобто доопрацьований). Було створено робочу групу з його доопрацювання, в засіданнях якої брали участь представники Міноборони, Головкома, Генштабу, РНБОУ. Доробком групи став оновлений проєкт закону, який передбачав комплекс змін до цілої низки законів, передусім до Закону «Про національну безпеку», – додає Рахманін.
За його словами, під час засідань робочої групи з’ясувалася певна відмінність у підходах з боку різних акторів , насамперед з боку військових і Міноборони, щодо організації військового планування, системи підпорядкування, механізмів застосування військ, інструментів цивільного контролю над Збройними силами тощо. Проте, як пише Рахманін, ці суперечності не виглядали непереборними. Було досягнуто спільної домовленості щодо доопрацювання цього складного документа після прийняття його в першому читанні.
За основу законопроєкт №4210-д був ухвалили ще до війни — 16 лютого 2022 року. Його підтримала конституційна більшість Верховної Ради , тобто свої голоси «за» віддали 317 народних депутатів. У тому числі абсолютна більшість депутатів практично усіх фракцій і груп . Єдина фракція, яка не дала жодного голосу за цей проєкт – ОПЗЖ. При цьому саме представникам цього парламентського об’єднання належали усі чотири голоси, які були подані проти документа.
Рахманін підкреслив, що норма, яку сьогодні подають як найбільшу «зраду», з’явилася саме торік. Тобто перед війною, а не зараз, як стверджують деякі критики цього законопроєкту.
«Про що йдеться? Відповідно до чинного Закону «Про національну безпеку» Головнокомандувач Збройних сил підпорядковується президенту і міністру оборони . Редакція законопроєкту №4210-д, проголосована у першому читанні 16 лютого 2022 року, цю норму змінила: пропонувалося, що Головком буде « підпорядкований, підконтрольний і підзвітний міністру оборони ». Ця новела зараз активно критикується як «міна», що закладається під Головкома; сприймається як суттєве обмеження його функціональної самостійності; деякими навіть просто подається як «узалежнення Залужного від Резнікова». Хоча закони пишуться не під прізвища, а під посади, персоніфікації сприйняття ніхто не скасовував. Підкреслюю — зараз », – зазначає автор.
Хоча конституційною більшістю це положення було підтримано більш як рік тому . І, за словами Рахманіна, протягом року проти цього активно й публічно не виступали — військові, активісти чи політики.
Автор додав, що одна з поправок, поданих до другого читання, пом’якшує норму, підтриману в першому читанні. Слово « підконтрольний », як зазначив Рахманін, комітет планує вилучити.
Зараз жодного рішення щодо подальшої долі проєкту №4210-д (рекомендувати його ухвалити, відхилити чи визначитися шляхом голосування у залі) профільний комітет не ухвалював . Тобто жодна з поданих поправок наразі ще не є ухваленою або відхиленою.
Остаточна кількість і зміст «комітетських» поправок ще не визначені. При цьому орієнтовної дати розгляду цього законопроєкту у комітеті наразі немає. В орієнтовному порядку денному, на підставі якого Рада ухвалює законопроєкти, він відсутній.
« Різні скандальні «зміни», що буцімто готуються до цього законопроєкту й нині гаряче обговорюються громадськістю — заборона військовослужбовцям балотуватися, обмеження військових публічно висловлювати свою думку, створення нового розвідувального органу тощо, офіційно ніким не подавалися. І в тексті відомих мені «комітетських» поправок таких новацій нема », – додав Рахманін.
Читайте також: На початку війни ми були в дуже складній ситуації. У Росії військова наука розвинена на високому рівні — головнокомандувач ЗСУ
Related video
Нагадаємо, про те, що законопроєкт №4210-д готують до другого читання стало відомо на фоні скандалу навколо депутатки «Слуги народу» Мар’яни Безуглої . Вона надала комітету національної безпеки, оборони та розвідки ВРУ неправдиву інформацію про буцімто попереднє узгодження нею з ГУР МОУ редакції законопроєкту.
Підготував/ла : Юлія Москаленко
