Рада Безпеки ООН не підтримала резолюцію Росії про проведення під егідою організації міжнародного розслідування вибухів на газогонах "Північний потік" і "Північний потік - 2". Під час голосування в понеділок, 27 березня, цей документ підтримали лише РФ, Китай і Бразилія, натомість інші 12 членів Радбезу утрималися.
Для ухвалення резолюції необхідно було отримати щонайменше дев'ять голосів "за" і відсутність вето з боку Росії, КНР, Франції, США або Великобританії.
Читайте також: Вибухи на ПП та ПП-2: що говорять у Німеччині про "сліди в Україну"
США закидають РФ спробу дискредитувати активні розслідування
Більшість держав, які утрималися під час голосування щодо російської резолюції про створення комісії ООН для розслідування вибухів на "Північних потоках", пояснили це бажанням дочекатися підсумків національних розслідувань, які зараз тривають, зазначає агентство Reuters.
Зокрема, заступник постійного представника США в ООН Роберт Вуд заявив, що потреби в проведенні розслідування щодо "Північних потоків" під егідою ООН немає, оскільки розслідування Швеції, Данії та Німеччини є "всебічними, прозорими та неупередженими". Резолюцію РФ він назвав "спробою дискредитувати роботу активних національних розслідувань і упереджено поставитися до будь-яких їхніх висновків, що не відповідають зумовленому і політичному наративу Росії".
Читайте також: Аварія на "Північних потоках": все вказує на диверсію, але хто за цим стоїть?
Вибухи на "Північних потоках"
Вибухи, що пошкодили три з чотирьох гілок газогонів "Північний потік" і "Північний потік - 2", що пролягають по дну Балтійського моря з Росії до Німеччини, сталися наприкінці вересня 2022 року. Жодною з пошкоджених труб на той момент газ не транспортували. "Північний потік" Росія зупинила незадовго до вибухів, а "Північний потік - 2" так і не запустили на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Одна з гілок залишилася неушкодженою, і після інциденту президент Росії Володимир Путін пропонував перекачувати нею газ, але Німеччина відмовилася.
Розслідування вибухів проводять Швеція і Данія, оскільки пошкодження сталося на газоноах, що проходять через їхні виключні економічні зони. У розслідуванні також бере участь Німеччина. У спільному листі на адресу Радбезу ООН Берлін, Стокгольм і Копенгаген зазначили, що шкоди газогонам завдали "потужні вибухи внаслідок диверсії". Зі свого боку США і НАТО також назвали те, що трапилося,"актом диверсії".
