Рекордна дальність українських дронів - ураження НПЗ у Башкирії.

Українські далекобійні дрони пролетіли відстань у 1400 км та 9 травня уразили станцію переробки нафти на одному з найбільших у РФ нафтопереробних заводів "Газпром нафтохім Салават" у Башкирії

Ураження НПЗ у Росії

Сьогодні у нашій воєнній рубриці ми будемо говорити не про бойові дії, а про зброю для фронту. Ми знаємо, що зараз поповнення арсеналів ЗСУ і Сил оборони здійснюється за рахунок американської та європейської допомоги, а також власних оборонно-промислових спроможностей.

Підтвердженням нашого потенціалу є сьогоднішнє використання далекобійних дронів по одному з найбільших в Росії нафтопереробних заводів - це "Газпром нафтохім Салават" у Башкирії. Два дрони уразили станцію переробки нафти на цьому підприємстві, пролетівши відстань у 1400 км. Це на сьогодні найбільший рубіж, який подолали наші ударні дрони. Сподіваюсь, що далі буде.

Оборонний форум "Україна-ЄС"

При цьому ми розуміємо, що на сьогодні можемо виготовляти зброї на $20 млрд на рік. Про це сказав міністр стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін, підкресливши, що ще є потенціал на більші кількості. Питання у тому, де знайти гроші для наших оборонних підприємств. До речі, це було одним з питань, яке порушувалося на першому форумі оборонної промисловості "Україна-ЄС", який проходив у Брюсселі цього тижня.

Про тематику форуму "Україна-ЄС", як дискутували українські та європейські компанії зможемо дізнатися від Антона Міхненка, військового експерта, редактора журналу Ukrainian Defense Review компанії Defense Express, який брав участь у цьому історичному заході.

Антон Міхненко розказав, що такий великий форум "Україна-ЄС" проводиться вперше. Раніше було кілька форумів, які спрямовувалися виключно на співпрацю України з конкретними країнами Європи, зокрема з Данією, Великою Британією та іншими. Наразі, це був більш масштабний форум, де мова йшла про співпрацю ЄС з Україною. На форумі підіймався достатньо широкий спектр питань, у тому числі надання допомоги Україні за рахунок коштів ЄС. Говорилося про створення програм і проєктів, які націлені на те, щоб допомагати Україні, також про створення умов, щоб українські виробники співпрацювали з європейськими виробниками та активно працювали з ЄС. Обговорювали те, щоб українські виробники могли долучатися до тих програм та проєктів, які існують в рамках ЄС щодо створення зразків озброєння й військової техніки.

Військовий експерт зауважив, що під час форуму європейці наголошували на тому, що врешті-решт вони дійшли згоди щодо використання прибутківіз заморожених активів РФ, які є в Європі. Це один з механізмів, який ЄС запропонував і фактично схвалив. Тобто мова йде про те, що ті фінансові ресурси, які Росія могла отримувати за рахунок дивідендів, будуть направлені на те, щоб можна було купувати озброєння для України. Це можуть бути різні механізми. Перший механізм, це закупівля за рахунок цих коштів озброєння в українських підприємствах для ЗСУ. Інший механізм - закупівля цього озброєння з підприємств у Європі, а це озброєння, яке необхідно ЗСУ, і буде постачатися в інтересах України.

Редактор журналу додав, що форум був розділений на дві ключові частини. Перша - це політична складова, де виступали представники ЄС деяких європейських асоціацій, українські посадовці, представники українських та іноземних компаній. На цій складовій форуму лунали політичні заяви й обговорювалися певні проблемні моменти, відповідно, шляхи їх вирішення. Інша складова - бізнесова, де була можливість українським підприємствам і компаніям поспілкуватися з європейськими компаніями, тобто був двосторонній діалог. Європейці також були зацікавлені у тому, щоб поспілкуватися з українськими виробниками.

Міхненко зазначив, що відмічається певна зміна уявлення. Якщо на перших таких форумах, схожого типу в Україні, мова йшла переважно про те, щоб європейці продавали чи постачали своє озброєння в Україну, то зараз вони вже змінюють свою філософію і розуміють, що в Україні є потужний оборонно-промисловий комплекс. Саме за рахунок співпраці з українськими підприємствами, із замовниками в Україні, а це ЗСУ і Сили оборони, виробники можуть удосконалити власні зразки озброєння військової техніки.

На завершення розповіді Антона Міхненка висловлю сподівання, що форум оборонної промисловості "Україна - ЄС" буде мати результативне продовження. Крім того, нагадаю, що на цьому форумі йшлося про те, що Європейський фонд допомоги Україні в межах 5 млрд євро розглядає одну з пропозицій від України, аби кошти з цього фонду були скеровані на закупівлю зброї саме на українських підприємствах. Не всі країни з великою готовністю до цього поставилися.
Згадаємо історію з Францією, коли була ідея закупити з цього фонду боєприпаси для ЗСУ, то на початку Франція говорила про сенс розгорнути виробництво в європейських країнах. А коли ж стало зрозуміло, що темпи виготовлення боєприпасів в Європі не такі, як потрібно Україні, то потім було ухвалено рішення, щоб з бюджету фонду закуповувати боєприпаси за межами ЄС. Зараз бачимо, що така ж модель буде реалізована, коли кошти будуть використовуватися для закупівлі техніки та озброєння в українських компаній.

Також говорилося про те, що треба створювати спільні підприємства та проєкти. На сьогодні ЄС має десь 1,5 млрд євро, які виділені на створення зразків нових технологічних рішень. Однак самі європейські компанії кажуть, що 1,5 млрд є дуже малою сумою, але всі визнавали, що варто долучати до цих процесів й українські підприємства. Бо створення нових зразків озброєнь потребує не лише технологічної бази, а й певного досвіду, аби розуміти, які вимоги формує поле бою.

Війна пов'язана з суттєвими технологічними вимогами. Нові компанії, які створюються в Україні, і ті, компанії, які вже є більш потужними, так чи інакше вимушені реагувати на нові вимоги, аби зразки озброєння відповідали нашим потребам.

Кластер BRAVE1 – оборонні інновації для ЗСУ

Наталія Кушнерська, керівниця Defense-tech кластеру BRAVE1, розповіла, що вдалося створити проєкт швидкого розвитку оборонних інновацій та їх доставки на фронт. Також вдалося побудувати архітектуру та структуру, коли всі виробники мають можливість отримати військову експертизу, допомогу в оформленні документів по проходженню процедури кодифікації та далі закуповуватися державою. За рік роботи вже є понад 10 успішних кейсів, що отримали свої контракти. Основне, що за цей рік роботи була відкрита сфера оборонних інновацій в Україні, змогли всьому світу показати, наскільки в нашій країні йде потужний розвиток, як багато є ефективних рішень. Гарними прикладами можуть бути наземні роботи, РЕБ, РЕР, застосування штучного інтелекту у виборах.
Керівниця Defense-tech кластеру BRAVE1 зауважила, що за минулий рік кластер профінансував більш як 180 проєктів на суму понад $3 млн. На цей рік з бюджету виділено 1,5 млрд грн. Стартує грантова програма, яка розпочнеться з грантів на 500 тис. грн, 1 млн грн та 2 млн грн. За місяць ще запуститься велика грантова програма, в якій можна буде отримати 4 млн грн та 8 млн грн на ті пріоритетні розробки, які сьогодні потрібні сектору безпеки та оборони. На сьогодні є розуміння команд розробників та виробників, їхніх спроможностей, запитів військових, що саме зараз потрібно на фронті, - ці великі гранти допоможуть командам створювати такі R&D (research and development – унікальні рішення, які є абсолютними інноваціями).