Мовний омбудсмен: в Україні рекордна кількість скарг щодо порушень закону про мову.

Упродовж 2023 року офіс Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя отримав 3692 звернення громадян щодо порушень мовного закону - на 30 відсотків більше, ніж за рік до того, йдеться у звіті мовного омбудсмена за підсумками роботи за 2023 рік, які Кремінь представив під час пресконференції у четвер, 2 травня.

"Серед ключових факторів, які вплинули на стрімкий злет статусу української мови, ми визначили для себе наступне: це фактор російсько-української війни, це є питання самосвідомості, національної свідомості та ідентичності, - зазначив Кремінь. - На другому плані ми залишили дію мовного закону".

Третій рік поспіль лідерами за загальною кількістю порушень цього закону є Київ (1345 звернень), а також Харківська (516), Одеська (486), Дніпропетровська (316) області.

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь Фото: Privat

Найбільше скарг - щодо сфери обслуговування і реклами

Найбільша кількість звернень до мовного омбудсмена - 49 відсотків або 1822 звернень - стосувалася сфери обслуговування споживачів, і це традиційно високий показник, йдеться у звіті. Звернення стосувалися мови, яка використовується на сайтах та торгових майданчиках та під час надання інформації про товари та послуги, а також на порушення мовного закону безпосередньо під час обслуговування.

Друга за кількістю скарг сфера - реклама та інформація для загального ознайомлення (15 відсотків або 557 звернень). Йдеться про скарги щодо розміщення реклами, оголошень, вказівників, вивісок недержавною мовою.

Порушення мовного закону у сфері освіти

Упродовж 2023 року українці подали 156 звернень щодо порушень мовного закону працівниками закладів дошкільної, загальної середньої та вищої освіти. Сфери дошкільної освіти стосувалися лише сім з них.

Однак з-поміж інших проблем, у звіті виділене недостатнє знання мови дошкільнятами, які виховуються у сім’ях з російською мовою спілкування. Увагу мовного обмудсмена у цьому питанні привернуло опитування ГО "Спільномова", яке показало, що лише 15 відсотків дітей активно використовують українську мову, 65 відсотків належать до змішаної групи, а 20 відсотків дітей навіть не розуміють її. Як наголосив Кремінь, це питання напряму залежить від батьків, адже торік майже половина дошкільнят виховувалася вдома, а не у закладах освіти.

Перший дзвоник і одній зі шкіл Києва (ілюстративне фото) Фото: Kaniuka Ruslan/Avalon/Photoshot/picture alliance

Закладів загальної середньої освіти стосувалися 27 звернень до мовного омбудсмена - щодо застосування російської мови в освітньому процесі, проведення екскурсій для школярів, а також щодо цькування учнів та батьків за відмову вивчати російську мову, поширення вчителями російських наративів тощо, йдеться у звіті.

Водночас у цьому навчальному році фактично не змінилася і, вочевидь, досягла максимального рівня частка закладів та класів, де навчання відбувається виключно державною мовою - 98,4 відсотка закладів і 98,5 відсотка класів. Це стосується і кількості школярів, які навчаються українською мовою - їхня частка становить 99,1 відсотка. Російською мовою поряд з державною навчаються 0,01 відсотка школярів - це 447 учнів, а іншими мовами - 0,9 відсотка. Аналогічна ситуація склалася і з показниками вивчення російської мови як окремого предмета: у 2023/2024 навчальному році йдеться про 768 учнів. Для порівняння: у вересні 2021 року таких було майже 455 тисяч.

Загалом, опитування, проведене офісом мовного омбудсмена та Державною службою якості освіти у 2023 році, засвідчили, що усі показники, що стосуються застосування державної мови в освітньому процесі, демонструють позитивну динаміку за рік.

Втім, якщо діти у школі активніше використовують державну мову, то за межами школи цей відсоток є значно меншим. За результатами опитування, лише 44 відсотка старшокласників із сіл та 36 відсотків із міст спілкуються виключно українською мовою в колі друзів. Ці показники навіть нижчі за показники мови спілкування вдома, наголошується у звіті.

Ще 96 звернень, які надійшли на розгляд мовного омбудсмена у 2023 році, стосувалися порушень законодавства про державну мову в закладах вищої та фахової передвищої освіти - ця цифра вдвічі більша за показник попереднього року. У офісі омбудсмена, однак, переконані: збільшення кількості скарг засвідчує, швидше, не погіршення ситуації з дотриманням мовного закону, а, насамперед, постійне зростання активності студентів, їхньої готовності до захисту своїх мовних прав.

Ще 170 повідомлень, які отримав мовний омбудсмен, стосувались додаткової освіти дорослих - курсів, тренінгів, вебінарів, майстер-класів, тощо.

Держслужбовці та медіа

Як вказується у звіті, високою також є кількість скарг щодо медіа (174 звернення): порушення на телебаченні, в радіомовленні, у друкованих та онлайн медіа. 156 звернень стосувалися медичної сфери, зокрема надання у медичних закладах послуг, як от виконання довідок та висновків про стан здоров’я, чи розміщення інформації на їхніх сайтах.

Ще 237 звернень стосувалися порушення законодавства про мову в органах державної влади та органах місцевого самоврядування та організаціях комунальної форми власності. У переважній більшості (85 відсотків) порушниками мовного закону є представники міських рад - депутати, голови, а також працівники виконавчих органів міських рад, йдеться у звіті.