Голова Будди 12-го століття та іранський кахель 14-го. Тактильні копії таких експонатів з'явилися у столичному музеї Ханенків. Як вони допомагають незрячим та слабкозорим людям знайомитися з мистецтвом – бачила журналістка "5 каналу" Аліна Бурцева.
"Це, скоріше за все, тайландська скульптура 12 століття. Оригінал дещо менший за розміром. Оригінал 12 см. Нам довелося зробити трошки більше, для того, щоби усі деталі голови Будди, його зовнішності, як його уявляли, щоб це все краще прочитувалося і ми могли про це краще розповісти", – розповідає екскурсовод музею.
Тактильна копія голови Будди – експонат азійського мистецтва столичного музею Ханенків. Її створили для незрячих та слабкозорих людей. Усе, щоби вони могли на дотик ознайомитися з мистецтвом. Є в колекції унікальні іранські кахлі.
"Тактильна копія як раз іранського фризового кахлю 14 століття. Він знаходиться у тій самій залі у вітрині, і зрозуміло, що оригінал чіпати руками не можна", – пояснює екскурсовод.
Дві тактильні копії виготовили для музею Ханенків у межах проєкту про доступність. Профінансував його Український культурний фонд та благодійна фундація Родини Загорій. Загалом на засоби доступності для музею витратили близько пів мільйона гривень.
"Ми хотіли, щоби в постійній експозиції музею тактильні копії наслідували технологію. Нам було цікаво, щоб навіть сама фактура, сама суть твору мистецтва була наближена до оригінальної. І коли ми тестували саме керамічні тактильні копії мистецтва, незрячі та слабозорі люди були вражені оригінальністю цієї техніки", – пояснює куратора проєкту Катерина Гоцало.
Створили тактильні копії із кераміки, як в оригіналі. Утім, голову Будди збільшили у розмірі, а кахель – навпаки, зменшили.
"Ми деякі елементи збільшували, деякі зменшували, деякі взагалі на копію не наносили для того, щоб це було цікаво і було зрозуміло, про що йде мова. Якісь частини ми покривали поливою, якісь не покривали, щоби на дотик можна було відчути і порівняти між собою вироби. Треба робити акцент саме на дотик і передати", – розповів керівник гончарної майстерні Павло Саxно.
У кожному з пластикових альбомів – по 17 тактильних копій предметів із колекції музею. Це скульптура, декоративне мистецтво та живопис. Зокрема, портрети Богдана та Варвари Ханенків – засновників музею. Виготовив альбоми ресурсний центр "Безбар'єрна Україна". Там працює Руслан Рубель. Чоловік утратив зір понад десяток років тому після тривалого захворювання. З власного досвіду знає, як людям із порушеннями зору краще знайомитися з творами мистецтва.
Зробили для музею і дві спеціальні тактильні мапи, які допомагають зорієнтуватися у просторі.
Для тактильних копій та мнемосхем музею розробили спеціальні інклюзивні підставки. Вони комфортні для всіх відвідувачів, зокрема, тих, хто користується візками.
Для незрячих та слабкозорих людей у музеї Ханенків проводять спеціальні екскурсії, під час яких використовують навіть аромати, щоби доповнити уявлення про твір мистецтва.
Аліна Бурцева, Едвард Белінський, "5 канал"
Читайте також : Відчути роботи Пінзеля на дотик: у Львові відкрили тактильну виставку робіт відомого скульптора
