Главком

«Главком» - всі новини України і світу. Свіжі новини політики, економіки, спорту та шоу-бізнесу.

https://glavcom.ua/

Микола Сольський: Через війну Україна вже втратила 20% елеваторів.

Гібридна війна, яку Росія розпочала проти України ще на початку 2000-х, після переходу у гарячу фазу, набула нових форм. Російські окупанти не тільки гатять ракетами по військових об’єктах, а й прицільно обезкровлюють Україну ударами по цивільній інфраструктурі. Мова, зокрема, про елеватори, де зберігається зерно – одна з основних складових українського експорту та валютної стабільності. Страждає і сільськогосподарська техніка, яку росіяни знищують або у своєму фірмовому стилі просто викрадають.

Путін та його пособники довели ситуацію до рівня світової кризи, коли заблокували українські порти. Експорт українського зерна зупинився, що поставило найбідніші країни світу під загрозу голоду. Згодом морську блокаду вдалося частково зняти, але Путін вже встиг висловитись в ключі, ніби його наївного вкотре «надурили». Тож живильний зерновий потік з України може бути у будь-який момент зупинитися знову. Песимістично дивиться на продовження угоди про зерновий коридор після листопада і міністр аграрної політики Микола Сольський.

В уряді запевняють, що українців проблеми з продовольством найближчим часом не торкнуться – зерна вистачає і навіть з запасом. Втім не зерном єдиним. Цінники на продукти харчування не встигають змінюватись, і це відчуває на собі кожен споживач в Україні, та й за її межами також.

Нинішній міністр агрополітики запам’ятався широкому загалу під час епопеї із запровадженням продажу землі. Тоді він ще в депутатському статусі очолював профільний комітет Верховної Ради і з затяжними боями пробивав через залу скандальну реформу, яка стала ідеєю-фікс для президента. Ймовірно, саме за таку відданість справі та сумлінність Сольський згодом отримав за посаду в уряді.

У команду Зеленського Сольського привів екскерівник Офісу президента Андрій Богдан, і де тепер Богдан, а де – Сольський...

В інтерв’ю «Главкому» Сольський коментує чергові чутки про можливу ліквідацію Мінагро, оцінює розмір збитків АПК через війну, прогнозує, що буде з посівною, та дає практичну пораду, чи забивати громадянам комори запасами продовольства напередодні зими.

«Сезон у фермерів не втрачений»

Як ви оцінюєте заплановану чергову реформу уряду і ймовірну ліквідацію Мінагро? Це вже схоже на анекдот. Міністерство ліквідували у 2019-му, через рік відновили, і ось знову збираються ліквідувати. На якій стадії реалізація цієї реформи? Наскільки це серйозний задум і чи відстоюєте ви підхід, що цього не треба робити?

Підхід такий: кожне міністерство повинне оптимізуватись. Воно повинне формувати політику, а не управляти підприємствами. Щоб це не був такий собі міні-Фонд держмайна, а в нас так і є до цих пір. Тому я абсолютно підтримую ідею, що міністерства повинні займатись тим, щоб визначати політику, формувати правила для гравців, стежити за конкуренцією, іншими важливими речами у своїй сфері. І, виходячи з цього, наміри оптимізувати кожне міністерство є правильними. Деякі ж міністерства можуть і не впоратись. Але я впевнений, що ми, по-перше, справимося, бо давно оптимізувались, ще при Тимофієві Милованову, коли були об’єднані з Мінекономіки, МінАПК було рекордсменом за підприємствами, які передано на приватизацію, і ми далі добровільно і з радістю від цього всього відмовлялись.

По-друге, міністерство має залишитися і залишиться. Перебуваючи на посаді міністра, я ще раз у цьому переконався, тому що у всіх урядах Європи, G7, G20 міністерство продовольства є. Крім основної функції, воно має якісь додаткові: десь ще управляє лісом, десь займається якимись регіональними речами. Але саме по собі Мінагро має бути і, наскільки я знаю, питання щодо його ліквідації не стоїть.

Наскільки похитнулася продовольча безпека України у 2022 році? І чи вистачить нам врожаю до наступного сезону?

Ми маємо для початку визначитись, чи однаково розуміємо, що таке продовольча безпека. Якщо ми маємо на увазі просто кількість зерна, яка потрібна країні і населенню, то в нас цього всього з запасом і в цій частині хвилюватися не треба. Якщо брати трошки ширше, а саме стан тих, хто забезпечує цю продовольчу безпеку, і те, наскільки вони будуть надалі ефективними і фінансово стабільними, то тут ситуація складна і хитка. Але я впевнений, що ми з цього вийдемо. Не тому, що за посадою так маю говорити, а тому, що там дуже висококонкурентний ринок, який не раз демонстрував, як можна вийти з різноманітних ситуацій: мінімальних цін на кукурудзу, інше зерно, пандемій, засух, всього разом. Справлялися, відновлювались, працювали далі. Зрозуміло, що зараз ситуація значно складніша, але, думаю, аграрії впораються.

Питання про ліквідацію Мінагро не стоїть

Зараз триває посів озимих. Яка ситуація станом на кінець вересня? І цікаво, як відбувається посівна на окупованих територіях та за чий кошт?

Посівна ведеться по всій Україні, але вона цього року затримується, як і збір урожаю. Тому що в нас дуже багато дощів протягом останніх декількох тижнів практично по всій Україні: окупованій, деокупованій і неокупованій. Це всі бачать, це всі знають.

Крім того, очевидно, що в нас буде зменшення за результатами посіву озимої пшениці і озимого ячменю на неокупованій території. Обсяг посіву озимого ріпака приблизно збігається з минулорічним на відповідних територіях.

Суттєве буде зменшення за ячменем і пшеницею?

Це ми зможемо подивитися в жовтні, але, думаю, йдеться про мінус від 20 %. Це, з одного боку, погано, а з другого – не є проблемою, яка вже не має вирішення. Тому що ті ж поля фермери планують, якщо ситуація зміниться, чимось іншим засіяти навесні наступного року, тобто сезон у них не втрачений. Що ж до території, яка є під окупацією, то ми можемо користуватися тільки даними, які збираємо з різних джерел і систематизуємо. Там посівна відбувається, але в значно меншому розмірі, ніж минулого року зі зрозумілих причин.

Ватажки окупованої частини Луганщини погрозами змушують місцевих фермерів проводити посівні роботи

Ватажки окупованої частини Луганщини погрозами змушують місцевих фермерів проводити посівні роботи

фото: agravery.com

Чи можна розцінювати роботу звичайних аграріїв, які лишилися там працювати, як колабораціонізм? От що їм робити? Закинути все і хай росте бур’ян?

Є якісь загальні речі, а є індивідуальні. Те, що фермери сіються і займаються цим далі, це добре однозначно. Чи займаються вони при цьому колабораціонізмом, залежить від конкретних дій, на які вони при цьому йдуть. Є ті, хто максимально уникає будь-яких контактів при провадженні своєї господарської діяльності і виходять тільки з критичної необхідності: якщо ти щось не зробиш, то це загрожує твоїй сім’ї, зупинці підприємства й іншим критичним речам. Є меншість тих, хто виявляє ініціативу, робить те, що від них навіть не вимагається, бере участь у торгівлі зерном і в інших справах. Це, звісно, колабораціонізм, за який рано чи пізно будуть відповідні наслідки.

«Формування запасів: я раджу діяти в межах цього здорового глузду»

Зима буде непростою – це вже зрозуміло. Чи радите ви українцям забивати комору консервами і крупами? І які ціни на ключові товари ви прогнозуєте взимку? Вони зараз вже значно більші, ніж минулого року.

Це питання ви могли поставити і до війни чи під час пандемії. Його ставлять завжди, тільки якоїсь осені частіше, якоїсь – рідше. Є якийсь, скажімо так, здоровий підхід до запасів – я раджу діяти в межах цього здорового глузду.

На це питання чекають відповіді люди в кожній країні світу, але жоден міністр сільського господарства не скаже, якими точно будуть ціни через три місяці. Він може назвати тенденції, мільйон факторів, які вплинуть на ціну вгору або вниз. А який із цих факторів буде більш значущим, покаже ситуація на ринку.

Перший фактор, який рухає ціни, – це стандартна інфляція, більша чи менша. Другий – це курсова різниця, яка впливає на ціни в гривні. Третє – збільшення експорту зерна, яке є критично важливим, і здешевлення логістики, що збільшує внутрішні ціни на зерно і є важливим для фермерів.

Фактори, які тиснуть на ціну вниз: величезна кількість зерна і запасів, коли у нас пропозиція перевищує попит. Тому ті, хто бере зерно для хлібобулочної промисловості чи для годівлі тварин, має зараз найдешевші ціни в Європі. Є мільйон якихось глобальних історій, які впливають на ціну на зерно. Наприклад, вартість експортної української олії, яка не впливає на ціну внутрішню, залежить також від ціни на пальмову олію на Філіппінах, Малайзії, Індонезії. І в ситуації з кукурудзою можна навести такі ж фактори: ціна підіймається, тому що в Європі засуха, зокрема, у наших сусідів Румунії та Угорщини. Угорщина отримає у два з чимось рази менший урожай, ніж прогнозувала, вона не закриває свою внутрішню потребу, а під боком український ринок, з якого вона буде щось викуповувати і піднімати ціни вгору. Наскільки з цим впорається логістика – інше питання.

Міністр аграрної політики Микола Сольський мав свій агробізнес, але партія вирішила, що йому також варто підіймати всю галузь разом

Міністр аграрної політики Микола Сольський мав свій агробізнес, але партія вирішила, що йому також варто підіймати всю галузь разом

Фото: «Главком»

На все, на жаль чи на щастя, впливатиме ринок. Зрозуміло, що в нас, як і в будь-якого міністерства, є якісь інструменти, які тільки коригують у певній мірі тенденції, але ми не можемо встановлювати ціни, як і будь-які інші міністерства у ринковій економіці, тому що це призводить до «чорного ринку» і спекуляцій.

Що ви маєте на увазі під корекцією тенденцій?

Різного роду можуть бути речі. Наприклад, ми можемо обмежувати вивезення чогось, щоб падала внутрішня ціна.

«Апокаліпсису взимку через нестачу солі не чекаємо, але буде складніше»

Дефіцит яких продовольчих товарів вже зараз можна відчути на вітчизняному ринку? Чи є такі?

Є щось таке, що ви хотіли купити за останні три місяці, але не могли знайти? Для невибагливих людей я такого не бачив.

З сіллю була проблема у зв’язку з обстрілами найкрупнішого її виробника – «Артемсолі». Десь місяць знадобився, аби прилавки заполонили польські, італійські, грецькі аналоги.

І не тільки вони…

Але це харчова сіль. А взимку ж буде потреба у великій кількості технічної солі, основним постачальником якої була саме «Артемсіль».

Звичайно, це основний ринок, на якому використовується продукція «Артемсолі», тому я впевнений, що дорожні служби шукають альтернативи. Хтось це робить швидше, хтось повільніше, але альтернативи знайдуться. Апокаліпсису не буде, але буде складніше.

Виробники хліба та тваринники в Україні зараз мають найдешевше зерно у Європі

У маркетах зараз з’явилося багато нових імпортних товарів. Імпорт більш пробивний чи це тимчасове явище, продиктоване вимушеним дефіцитом товарів внутрішнього виробництва?

Залежить від категорій. Якщо ви скажете, що в нас у магазинах з’явилось дуже багато імпортного м’яса, я з вами посперечаюся. Якщо це про імпортну сіль, то погоджуся.

У Тростянці шоколадну фабрику, наскільки ми розуміємо, розбомбили. Томатна імперія «Чумак» на Херсонщині окупована...

Так, дійсно, є такі точкові зрозумілі історії. Але давайте так: базові речі в Україні не стимулюють завезення імпорту сільськогосподарської продукції, тому що українські базові продукти дешевші.

Чи змінився цього сезону плодово-овочевий кошик українців? Можливо, якась екзотика увійшла в моду?

Під час війни українці надають перевагу класичним та традиційним овочам й фруктам, які, зокрема, вирощені в Україні. На жаль, цього року ми були позбавлені херсонських динь та кавунів, натомість мали одеські. Віримо, що в наступному сезоні завдяки ЗСУ, всі українці знову їстимуть фрукти та овочі з регіонів, які перебувають в окупації.

Цього року фанати баштанних лишилися без продукції з Херсонщини

Цього року фанати баштанних лишилися без продукції з Херсонщини

фото з відкритих джерел

Україна втратила щонайменше 8,4 з 58 млн тонн сертифікованих потужностей зі зберігання зерна. Фактично мова про 15% українських зерносховищ. Такі дані оприлюднила неурядова організація Conflict Observatory.

Так, подібно на правду.

Тобто Мінагропрод підтверджує ці цифри?

Є сертифіковане зберігання, а є несертифіковане – все залежить від того, хочете ви надавати послуги комусь чи ні. Мені цікаво, ця статистика враховує те, що під окупацією, чи те, що перебуває на лінії зіткнення й не використовується і також було частково втрачено, наприклад, у Чернігівській та Сумській областях? Але орієнтовно цифра саме така – загалом ми приблизно втратили 20% зберігання.

Як уряд загалом оцінює втрати агросектору? Не лише елеватори, а й площу угідь, кількість ферм…

Плюс-мінус 20% ми можемо рахувати за всім – це й угіддя, і зберігання, і щось інше. І це якщо говорити тільки про прямі збитки. А непрямі значно більші, бо це і втрачена динаміка, і зменшені інвестиції, і неотриманий фермерами прибуток через дешеві ціни внаслідок війни.

«Прямі збитки агропідприємств склали $5 млрд, непрямі – $28 млрд»

Які з великих аграрних холдингів найбільше постраждали? Чи є у вас контакти з їхніми власниками? Вони чогось вимагають від держави?

Ті, що мали землі на захоплених регіонах. Це очевидно. «Укрлендфарминг» мав там землю, птахофабрику в Чорнобаївці, «Чумак», за агронапрямом СКМ було багато землі в цьому регіоні, «Нібулон» мав елеватори в цих зонах (російські терористи навіть цілеспрямовано вбили у власному домі засновника «Нібулона», Олексія Вадатурського, відомого своєю проукраїнською позицією – «Главком») .

Культову для України аграрну персону – власника «Нібулона» Олексія Вадатурського росіяни вбили разом з дружиною у їхній домівці

Культову для України аграрну персону – власника «Нібулона» Олексія Вадатурського росіяни вбили разом з дружиною у їхній домівці

фото з відкритих джерел

Насправді найбільша проблема, якщо брати прямі затрати, полягає в тому, що в нас близько 500 тис. гектарів поливу сконцентровано в Херсонській області, вона була найбільш розвинута в поливі. Там був хороший потенціал, інвестиції, господарства, які зараз під окупацією. І це треба звільняти.

Загальну статистику збитків можете назвати?

Ви можете оцінити, скільки коштує гектар по ринку, скільки в них залишилося зерна. Кожен гектар підприємства могли перепродати десь від 500 до 1300 доларів за право оренди (на кінець 2021 – початок 2022). Треба дивитись, скільки конкретно в кожного підприємства залишалось зерна – в когось на тисячі доларів, в когось на мільйони… Так само, яка в них була інфраструктура: скільки техніки там залишилося, елеваторів. Загальна цифра збитків є, за спільною методикою з Київською школою економіки ми її опрацювали: прямі – $5 млрд, непрямі – $28 млрд. Кожне конкретне підприємство має конкретний розмір збитків і може туди закладати щось додаткове, про що ми ще не знаємо.

А власники цих підприємств зверталися до вас, до держави взагалі за допомогою?

Звертаються завжди і з багатьох питань, але ми всі розуміємо, що питання обороноздатності є пріоритетом номер один, зокрема, з фінансування. Але знайдена можливість для дешевих кредитів під державні гарантії – це якраз те, що сильно підтримувало і підтримує посівну в Україні і навесні, і зараз, тому що це ефективний зрозумілий механізм 80/20, з яких 80% – держгарантія, 20% – застава.

Чому Мінагро не бере участі у зерновій угоді?

Незалежно від того зерновий це коридор, металургійний чи вугільний, порти і кораблі все одно лишаються сферою Мінтранспорту, МінАПК залучається в межах своєї компетенції. І головне, що зерно їде. Протягом вересня зерновими коридорами вивезено 4 млн тонн, а іншими – до 2 млн тонн.

Які канали збуту взагалі вдалося налагодити, щоб компенсувати заблоковані морські шляхи?

Дунай, напевно, найбільше взяв на себе, автошляхи, залізниця.

Чому перше судно Мarine Traffic, яке вирвалось по коридору з Одеси з вантажем кукурудзи, так довго блукало і Ліван відмовився приймати товар? Чи траплялися ще форсмажори при евакуації зерна коридором?

До цих історій треба ставитися спокійніше – так, як до цього ставляться традиційні гравці на ринку. Треба розуміти один специфічний момент: у нас перші кораблі пішли з тим зерном, яке в трюмах лежало п’ять місяців.

Тобто воно вважалось неліквідом?

Є термін зберігання цього зерна. А починаючи з червня, коли температура на вулиці висока, а над морем повітря прохолодніше, і коли у вас є з одного боку одна температура, а з другого – інша, утворюється конденсат із теплішого боку. Зрозуміло, що через це можуть відбуватися якісь процеси з зерном. Його все одно треба вивезти, і в процесі запуску перших кораблів можуть відбуватися якісь торги. Навіть у звичайні роки траплялися ситуації, коли, наприклад, хтось відмовлявся або хтось по дорозі перекупив судно і так далі. Це – стандартна робота трейдерів, у якій немає нічого екстраординарного. Це приблизно те ж, що ви з кимось перенесли інтерв’ю або вирішили змінити його тему. От вони до цього так само ставляться.

Зерновими коридорами протягом вересня вивезено 4 млн тонн

У бюджет на наступний 2023 рік для АПК заплановано нуль дотацій. Тобто влада впевнена, що агросектор сам про себе подбає і сам себе витягне. Ви якось намагаєтесь переконати колег, що це не зовсім так?

Так не можна говорити. Давайте спрогнозуємо ситуацію: уряд сидить без грошей і в нього, наприклад, є одна гривня, а заявок на 10 гривень. Як ви думаєте, війна, зарплата солдатам, медицина не мають бути трохи вище в пріоритетах, ніж аграрії?

У нас в уряді підхід такий. Зараз є різного роду допомога, коли міністерство спілкується з іншими країнами, з якими ми домовляємося, отримуємо від них кошти і тоді виплачуємо дотації. Наприклад, 50 млн євро від ЄС – пряма дотація на тваринництво та рослинництво. Понад 60 млн євро – на одноразове зберігання (Україна отримала потужності для тимчасового зберігання зернових, так звані рукави, – «Главком») , це допомога Канади, Японії і Німеччини через ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН – «Главком») . 100 млн євро допомоги від USAID, які теж пішли на кілька напрямів. Кредит Світового банку в 132 млн євро ми теж розподілили на певні напрями, зокрема, підтримання грантів для створення та розвитку садів і теплиць і на компенсацію відсотків за дешевими кредитами. Це така постійна робота, яка продовжуватиметься і цієї осені, і наступного року.

Ті, хто нам допомагає, розраховують у подальшому на наш продовольчий експорт чи це просто така гуманітарна місія?

І це, і це має місце.

Ви звернулися до ЄС, аби Україні збільшили можливості для експорту агропродукції. Якою є реакція з того боку?

Починаючи з 25 лютого, ми щодня спілкуємося з Євросоюзом з цього питання. У результаті вони зробили такі речі: спростили документацію, пов’язану з переміщенням зерна через українсько-польський, українсько-словацький, українсько-угорський, українсько-румунський кордони, зокрема, за транзитними документами. Триває робота, пов’язана з визначенням зручніших маршрутів для залізниці, щоб продукція проїжджала краще. ЄС у травні обнулив усі квоти для нашої продукції.

Але з поляками інша проблема – затори фур на кордоні.

З поляками ми домовилися про будівництво трубопроводу від Яготина до Ґданська. Ми їх попросили дотувати внутрішнє виробництво залізничних вагонів-зерновозів, а також автозерновозів, тому що в них є гострий дефіцит із цим. Ми надіслали запит у ЄС на фінансування прикордонних перевантажувальних терміналів додатково до тих, що бізнес будує самостійно. Якщо європейці дадуть навіть частину грошей, це також буде плюс.

«Ринок землі: все почалося запізно»

Що відбувається з такою вистражданою вами особисто земельною реформою під час війни? Чи фіксувалися за останні сім місяців якісь значні земельні угоди?

Значні не фіксувалися і до початку війни в плані купівлі-продажу сільськогосподарської землі. Ми відновили ринок із літа, тому що відновились два реєстри: кадастр і реєстр речових прав. Ринок землі зараз працює, хоча не так інтенсивно, як до війни. Я за те, щоб він працював, тому що війна війною, а ринок ринком. Ми все одно повинні, незважаючи на складнощі, старатися рухати економіку вперед.

А чи не вважаєте ви з урахуванням останніх подій, що старт реформи був завчасним? Уявіть зараз емоції людей, які інвестували у землю на Херсонщині...

На мою думку, цей старт треба було започаткувати ще кількома роками раніше. Завжди можна знайти якусь причину: епідемію, віруси, війну. Все було вчасно, точніше, запізно.

У зв'язку з діркою у бюджеті чи не планується дозволити орендарям викуп орендованих сільськогосподарських земельних ділянок комунальної власності для юридичних та фізичних осіб-орендарів з переважним правом?

Не планується. У нас заборонено законом викуповувати землю державної і комунальної власності, і поки змін не передбачається.

Чи не збирається міністерство більш активно ініціювати скасування ліцензування зберігання пального для агровиробників або прибрати штраф в 500 тис. грн? Це ж суцільна корупція.

За літо багато разів ініціювали це в податковому комітеті.

А вони не ведуться на це?

Не ведуться, на жаль.

Чи планує ваше міністерство ініціювати зміни до законодавства щодо бронювання працівників, які не служили у Збройних силах? Так, на бронь не можуть розраховувати нарівні з комірниками, менеджерами, кур’єрами, які «не забезпечують виробництво продовольства», і робітники фермерських господарств, які явно його забезпечують.

Таку зміну ми не плануємо ініціювати.

У вас є такий радник Людмила Шемелинець. У неї доволі неоднозначний шлейф. При уряді Гройсмана, коли Держгеокадастром завідував його ставленик Тимченко, саме Шемелинець підписувала найскандальніші рішення. Що саме вона радить тепер вам?

Людмила Миколаївна кожен день на роботі і веде дуже багато питань, пов’язаних із законодавчою роботою. І справляється з нею ефективно.

Останнє питання щодо оформлення допомоги агровиробникам. Тисячі фермерів мають земельну ділянку, оформлену в оренду саме на фермера. Система просто «не бачить» землю, якщо реєструється господарство, тож Держфонд підтримки фермерських господарств радить реєструватися фермеру як фізособі. За законодавством на отримання допомоги може розраховувати виробник, а голова господарства за законом таким не є. Це може викликати проблеми в майбутньому, навіть якщо зараз така допомога буде отримана. Чи збирається уряд вирішувати цю проблему?

Тут немає жодної проблеми, просто потрібно навести лад у документах, аби дані про земельну ділянку підтягувалися з Державного земельного кадастру. Отримати допомогу може виробник сільськогосподарської продукції. А відповідно до закону «Про державну підтримку сільського господарства України» виробники сільськогосподарської продукції – це сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, які здійснюють діяльність, пов’язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю.

Павло Вуєць, «Главком»

Читайте також:

These are font parameters, with the help of which we will be able to characterize their structure.
Останні новини
Стало відомо, хто потрапив у «церковний список» санкцій РНБО.

Стало відомо, хто потрапив у «церковний список» санкцій РНБО.

Служба безпеки України опублікувала повний список осіб, які за її поданням потрапили під санкції РНБО і були затверджені Президентом Володимиром Зеленським. Про це повідомляє УНН. Загалом йдеться про 10 фігурантів, які є представниками УПЦ (МЦ) аб...

Патріот Донбасу

В Пентагоні відповіли, чи вважають навмисною жорстокість росії у війні проти України.

В Пентагоні відповіли, чи вважають навмисною жорстокість росії у війні проти України.

Росія з навмисною жорстокістю цілиться у мирних жителів України та її цивільну інфраструктуру. Про це заявив глава Пентагону Ллойд Остін. "Росія з навмисною жорстокістю ставить цивільне населення та цивільну інфраструктуру під приціл своїх знарядь...

Патріот Донбасу

ФЕЙГИН & АРЕСТОВИЧ - Шойгу в Беларуси / Большие потери РФ / Скандал с  «Дождем».

ФЕЙГИН & АРЕСТОВИЧ - Шойгу в Беларуси / Большие потери РФ / Скандал с «Дождем».

#новости #войнавукраине2022 #новостиукраины #новини​ #новинионлайн​ #фейгинлайф #фейгин​ #арестович​ Оперативно про війну в Україні у нас в Telegram – Во время стрима @FeyginLive и @arestovych прокомментировали оперативную обстановку на фронте, пр...

Китай планирует убедить Москву! ФЕЙГИН о том, что будет с Путиным @FeyginLive.

Китай планирует убедить Москву! ФЕЙГИН о том, что будет с Путиным @FeyginLive.

#новости #войнавукраине2022 #новостиукраины #новини​ #новинионлайн​ #новиниукраїни #фейгин​ #маркфейгин​ Оперативно про війну в Україні у нас в Telegram – Правозащитник Марк Фейгин во время стрима на ютубе 24 канала оценил влияние Китая на Россию ...

Боится смерти! ФЕЙГИН о бункерах Путина / Пропагандисты истерят @FeyginLive.

Боится смерти! ФЕЙГИН о бункерах Путина / Пропагандисты истерят @FeyginLive.

#новости #войнавукраине2022 #новостиукраины #новини​ #новинионлайн​ #новиниукраїни #фейгин​ #маркфейгин ​ Оперативно про війну в Україні у нас в Telegram – Российские либеральные журналисты обнародовали расследование о подземной жизни Путина и его...

Неожиданное заявление МАКРОНА / Реакция Арестовича @arestovych.

Неожиданное заявление МАКРОНА / Реакция Арестовича @arestovych.

#новости #войнавукраине2022 #новостиукраины #новини​ #новинионлайн​ #фейгинлайф #фейгин​ #арестович​ Оперативно про війну в Україні у нас в Telegram – Эммануэль Макрон заявил о необходимости гарантий безопасности России. Однако это возможно только...

1

️РАСПАЛАТА БУДЕТ! Арестович ответил на угрозы Москвы @arestovych.

️РАСПАЛАТА БУДЕТ! Арестович ответил на угрозы Москвы @arestovych.

#новости #войнавукраине2022 #новостиукраины #новини​ #новинионлайн​ #фейгинлайф #фейгин​ #арестович​ Оперативно про війну в Україні у нас в Telegram – Украинские дипломаты продолжают получать угрозы. Алексей Арестович на стриме @FeyginLive отреаги...

ЦІНА НА НАФТУ: у січні вартість обіцяють переглянути, Україна буде наполягати на зниженні - дипломат.

ЦІНА НА НАФТУ: у січні вартість обіцяють переглянути, Україна буде наполягати на зниженні - дипломат.

Останні новини України. Оперативні актуальні ПЕРЕВІРЕНІ новини війни і фронту // Друзі! Наші журналісти ризикують на фронті, щоб ви, наші глядачі, підписники і весь світ дізналися правду про звірства російської "армії" в Україні. Відкрито збір для...