Не хочуть вертатися: українські чоловіки у Німеччині не вражені обмеженням консульських послуг.

"Добре, що я торік у Кельні паспорт зробив і мені до консульства вже не треба", - каже у розмові з DW колишній киянин Олег, який нині з дружиною і трьома дітьми проживає у Німеччині. Так він прокоментував повідомлення глави українського МЗС Дмитра Кулеби про призупинення надання консульських послуг громадянам України призовного віку, які перебувають за кордоном.

Українців, які не стануть на військовий облік, влада у Києві хоче обмежити у правах на консульські послуги за кордоном. "Перебування за кордоном не звільняє громадянина від обов'язків перед Батьківщиною. Саме тому я вчора доручив вжити заходів щодо відновлення справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку в Україні та за кордоном. Це буде чесно", - наголосив у вівторок, 23 квітня, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у мережі "Х". Того ж дня державне підприємство "Документ" заявило про призупинення видачі документів за кордоном.

Усі на облік!

Усі громадяни України чоловічої статі, які перебувають закордоном, згідно зі змінами до закону про мобілізацію, які наберуть чинності 18 травня, зобов'язані стати на військовий облік. Як саме це зробити за межами країни і які саме документи подати, поки невідомо - зазначила у розмові з DW київська адвокатка Ганна Іщенко. Це ще має встановити своєю постановою Кабінет Міністрів України, каже юристка. Поки ж з оновленого закону про мобілізацію випливає одне: під нього підпадають усі без винятку громадяни України чоловічої статі - і ті, хто виїхав після повномасштабного вторгнення Росії 2022 року, і навіть ті, хто живе за кордоном з самого народження.

Усі чоловіки з українським паспортом муситимуть стати на військовий облік протягом 30 днів з моменту ухвалення постанови уряду, яка детально пропише відповідний порядок, пояснює Іщенко. У тих, хто вже перебуває на військовому обліку, буде 60 днів з дня набрання чинності оновленим законом про мобілізацію, щоб уточнити адресу проживання, надати свій актуальний телефонний номер і адресу електронної пошти та інші персональні дані, пояснює юристка. Крім відмови від надання консульських послуг, на тих, хто цього не зробить, очікує штраф.

У першій хвилі біженців з України до Німеччини були переважно жінки і діти. Потім поїхали чоловіки Фото: Waltraud Grubitzsch/picture alliance/dpa

Вищі штрафи і ще більше неприємностей

Закон про посилення мобілізації, який також встановлює обов'язок громадян України за кордоном ставати на військовий облік, передбачає, що послуги в консульствах України надаватимуться лише після уточнення: чи виконав громадянин обов'язок з військового обліку. Якщо цього не зробити, то крім відмови у консульських послугах, загрожує ще й штраф від 510 до 850 гривень, а в разі повторного порушення - до 1700 гривень.

Водночас на розгляді Верховної Ради, додає Іщенко, вже перебуває законопроєкт, який збільшує штраф в умовах воєнного стану до 22,5 тисячі гривень. "Несплата штрафу протягом 10 днів може призвести до відкриття виконавчого провадження і внесення особи до реєстру боржників, що тягне за собою ще цілу низку обмежень у правах, зокрема, щодо розпорядження майном і права вести підприємницьку діяльність. Процедура зняття цих обмежень може займати до півроку", - застерігає Ганна Іщенко.

Читайте також: Українські біженці у Німеччині: хто працює і скільки заробляє

Чи пропорційні обмеження права користі від закону?

Адвокатка прогнозує, що на українську владу чекають численні судові позови через непропорційну жорсткість штрафних заходів проти всіх без винятку українських чоловіків закордоном. "Суди у таких випадках мають встановити, чи відповідні рішення органів влади ухвалені розсудливо, добросовісно і з дотриманням принципу рівності громадян перед законом. Крім того, дії влади мають бути пропорційним - має бути взаємозв'язок між наслідками для громадян і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення", - пояснює Іщенко. Попри умови воєнного часу, ці рішення влади принципу пропорційності не відповідають, вважає адвокатка.

Дискримінаційним називає невибірковий підхід цього законопроєкту і виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. У розмові з DW правозахисник висловив занепокоєння тим, що влада у майбутньому відмовлятиме порушникам мобілізаційних норм у допомозі навіть в екстрених ситуаціях. "Наприклад, у випадку ДТП: консули виїжджають на місце події, намагаються надати допомогу, у разі смертельних випадків - допомагають з репатріацією тіла. То виникає питання, що вони робитимуть з людьми з категорії, якій заборонено надавати консульські послуги - відвертатися і йти в бік, казати, що таким вони не допомагають?", - запитує Півліченко. Правозахисник не виключає, що українці позиватимуться на нові норми, апелюючи, зокрема, до Європейської конвенції з прав людини.

Опитані DW правники сумніваються, що за всіх болючих наслідків для багатьох українців закордоном, відмова у консульських послугах зупинять тих, хто їде з України, не бажаючи її захищати.

Чоловіки не хочуть вертатися

Колишній киянин Олег, батько трьох дітей, йти ставати на військовий облік не збирається - боїться опинитися на війні, хоча й звільнений за діючими на даний момент положеннями від служби як багатодітний батько. "Я не можу залишити дружину саму з трьома дітьми й піти воювати", - каже чоловік.

У тому, що впливу на мобілізацію нововведення не матимуть, впевнений й інший колишній киянин - Богдан, який також не хоче називати своє прізвище. Чоловік розповів DW, що виїхав з України в обхід прикордонного контролю і через Молдову поїхав до Німеччини. Богдан повертатися за жодних обставин не планує - йому добре у Німеччині, зізнається чоловік. "Якщо порівнювати різницю між Німеччиною та Україною, я тут трохи більше року, моя дружина практично два роки, і за цей час я дивлюся, що в плані цінностей, які дала Німеччина, вона набагато вища, набагато більша, у плані того забезпечення, можливості жити, вчитися, працювати. Дуже багато різних моментів, в яких ти відчуваєш, що про тебе піклуються", - каже чоловік. Він переконаний, що санкції проти тих, хто не стають на облік, не переконають тих, хто свідомо виїхав до Німеччини.

Богдан, як і Олег, радіє, що встиг нещодавно зробити собі новий закордонний паспорт. "2032 року, коли мені треба буде оформлювати новий паспорт, я сподіваюся, у мене буде інше громадянство, можливо німецьке", - каже чоловік.

Станом на лютий 2024 року, за даними Федерального відомства статистики, кількість чоловіків і жінок у віці від 18 до 60 років серед новоприбулих українських шукачів притулку у Німеччині була приблизно рівною. Двома роками раніше жінки становили дві третини тих, хто тікав від війни. Другою найбільшою категорією шукачів притулку були діти.

Натомість серед тих, хто нині повертається до України, 39% - жінки працездатного віку. Чоловіків призовного віку серед тих, хто вертається з Німеччини на батьківщину, - лише 23%.

Німецький паспорт для українців? Як отримати за три роки